Валеріо Дзурліні
| Валеріо Дзурліні | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 19 березня 1926[1][2][3] |
| Місце народження | Болонья, Італія[2] |
| Дата смерті | 27 жовтня 1982[3] (56 років) |
| Місце смерті | Верона, Італія[2] |
| Громадянство |
 Італія |
| Професія | кінорежисер, сценарист і монтажер[d] |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| IMDb | ID 0958801 |
 Валеріо Дзурліні у Вікісховищі | |
Валеріо Дзурліні (італ. Valerio Zurlini, 19 березня 1926, Болонья — 27 жовтня 1982, Верона) — італійський кінорежисер і сценарист.
Біографія[ред. | ред. код]
Під час навчання на юридичному факультеті Римського університету ставив студентські спектаклі. У 1943 році приєднався до італійського Опору, вступив в Комуністичну партію. Після війни почав знімати документальні короткометражні фільми, а в 1954 році поставив свій перший ігровий фільм «Дівчата з Сан-Фредіано» за романом Васко Пратоліні. До його творчості Дзурліні звернувся ще раз, знявши фільм «Сімейна хроніка», за який у 1962 році отримав Золотого лева на Венеційському кінофестивалі (разом з «Івановим дитинством» Тарковського).
Останній фільм Дзурліні, «Пустеля Тартарі», удостоївся двох премій «Давид ді Донателло» (найкращий фільм і кращий режисер) і Срібної стрічки за найкращу режисуру. Викладав в Експериментальному центрі кінематографії. Наклав на себе руки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119113805 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC
|
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||
