О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна
О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна | |
---|---|
При народженні | О'Коннор Валерія Олександрівна |
Народження | 9 грудня 1866 |
с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |
Смерть | 19 грудня 1930 (64 роки) |
Подєбради, Чехословацька республіка | |
Мова творів | українська |
Жанр | дитячі п'єси |
Валерія (Лора) Олександрівна О'Коннор-Вілінська (9 грудня 1866, с. Миколаївка, Кобеляцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 19 грудня 1930, Подєбради, Чехословацька республіка — українська громадська діячка, письменниця і перекладач.
Дружина першого консула України в Швейцарії Олександра Вілінського, своячка відомого композитора Миколи Лисенка (старша сестра Валерії Ольга О'Коннор-Лисенко була дружиною Миколи Лисенка).[1]
Зміст
Біографія[ред. • ред. код]
Батько, О. Де-Коннор, був багатим землевласником ірландського походження. Мати належала до роду Лисенків. Освіту здобула в приватній київ. г-зії. Працювала в єпархіальній школі, видавничому к-ті Харків. т-ва грамотності, була співробітником "Харьковских ведомостей", де друкувала статті й театральні рецензії. У 1890-х роках разом з чоловіком — інженером Олександром Вілінським брала активну участь в українському національно-культурному русі Харкова, згодом — Києва.
З 1905 – активний член Київського літературно-артистичного товариства, Київського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, Українського клубу, Товариства українських поступовців. Разом із Л.Старицькою-Черняхівською й О.Олесем написала низку одноактних п'єс і була широко визнана як драматург. 1913 спільно із чоловіком – інж. О.Вілінським – увійшла до редколегії час. "Сяйво". Під час Першої світової війни працювала у т-ві допомоги населенню Півдня Росії "Юг", брала участь у заснуванні притулків для дітей біженців і виселенців із Галичини.
Була однією з засновників Української Центральної Ради; у 1917–18 роках очолювала літературний відділ у Міністерстві культури УНР та секцію генерального секретарства освіти УЦР Української Держави. У листопаді 1918 разом із чоловіком, який був призначений Директорією УНР укр. консулом у Цюриху, виїхала до Швейцарії і відтоді жила на еміграції у Відні, згодом з 1919 – у Чехословаччині. Друкувалася у «Літературно-науковому віснику», "Воля" (Відень), "Нова Україна" (Прага), перекладала твори франц. письменників для вид-в "Чайка" і "Земля". У Відні очолювала закордонну укр. секцію "Ліги миру і свободи". Її твори друкувалися в журналах "Жіноча доля" (Коломия), "Світ дитини" (Львів), "Пчілка" (Ужгород), "Тризуб" (Париж) тощо. В останні роки життя працювала в термінологічній комісії Української господарської академії в Подєбрадах.
Важко переживаючи передчасну смерть чоловіка. Загинула від самогубства кинувшись під потяг 19 грудня 1930 року у місті Подєбради (Чехословацька республіка). Похована у Празі.
Творчість[ред. • ред. код]
Автор п'єс (у співавт. з О. Олесем і Л. Старицькою-Черняхівською) «Сніговий бал», «Візит» (1910); драм «Інститутка» (1911), «Сторінки минулого» (1912); повісті «Скарб» (1924), роману-хроніки «На еміграції»; творів для дітей; спогадів «Лисенки й Старицькі» (посм., 1936). У 2003 рукопис роману «На еміграції» про життя перших українських дипломатів та початок становлення українських дипломатичних місій у Європі зусиллями Генконсульства України у Кракові віднайдено в Національному Інституті ім. Оссолінських у польському місті Вроцлав і вперше видано львівським видавництвом «Світ».
Перекладала закордонних письменників українською. Перебуваючи ще в Україні О'Коннор-Вілінська надрукувала кілька своїх перекладів з П. Ж. Беранже та А. Франса, проте основний масив її перекладацьких праць належить до пізнішого періоду — 1920-х років, часу її перебування в еміґрації.[2]
Вибрані твори[ред. • ред. код]
Власні твори[ред. • ред. код]
- «Сніговий баль» — п'єса (1910)
- «Візит» — п'єса (1910)
- «Інститутка» — імпресіоністська драма (1911)
- «Сторінка минулого» імпресіоністська драма (1912)
- Валерія О'Коннор-Вілінська. З розгону: водевіль на 1 дію; по Масфельду-Ленському. Вінніпег: Накладом української книгарні «Акорд». 1921. 31 с.
- «Скарб» повість (1924)
- Валерія О'Коннор-Вілінська. Лисенки й Старицькі: спогади. Львів: З друкарні Видавничої спілки «Діло», 1936. 82 с.
- (посмертно) Валерія О'Коннор-Вілінська. На еміграції: роман-хроніка. Львів: Світ, 2005. 232 с. — ISBN 966-603-383-6
Переклади на українську[ред. • ред. код]
- Віктор Гюго. Люкреція Борджія: три дії. Переклад з французької: Валерія О'Конноp-Вілінська. пеpедмова: Остап Гpицай. Київ, Відень, Львів: Видавництво "Чайка" ; Дpукарня Х. Райсеpа Синів. 1920. 94 стор.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Роман Завадович. Казка на Фортепіяні - Джерзі-сіті: журнал "Веселка", рік IX, ч. 11(99), листопад 1962
- ↑ Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу - журнал Всесвіт, 2006
Джерела[ред. • ред. код]
- Т. С. Осташко. О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 555. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- О'Коннор-Вілінська Валерія // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. -Кубійович. — Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. -Т. 5. — С. 1836.
- Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Короткий біобібліографічний довідник. -Полтава: Верстка, 1998. — С. 109.
- Людмила Смоляр. Місце жінки в історії: до біографії Валерії О'Коннор-Вілінської - Вип. №11 за 2001, Часопис "Етнічна історія народів Європи". стор. 105-109
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Письменниця, громадська діячка. До 150-річчя від дня народження В. О’Коннор-Вілінської (1866–1930) // Дати і події, 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С. 129-132.
Посилання[ред. • ред. код]
- Роман-репатріант - День, 30 серпня 2005
- О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна - ЦДАВО України; 1 опис, 18 справ 1919–1934]
- О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна - Список видатних діячів Української Народної Республіки, Генеральне консульство України в м. Чикаго
- 9 грудня - Український Інститут Національної Пам'яті
- Валерія О’Коннор-Вілінська і її п’єса "На Великдень..." - Калейдоскоп філософії, 5 липня 2016