Валки (Прилуцький район)
| село Валки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська |
| Район | Прилуцький |
| Громада | Сухополов'янська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 523 |
| Площа | 2,149 км² |
| Густота населення | 243,37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17533 |
| Телефонний код | +380 4637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′12″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.50917° сх. д.Координати: 50°38′12″ пн. ш. 32°30′33″ сх. д. / 50.63667° пн. ш. 32.50917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
113 м |
| Водойми | р. Удай |
| Відстань до обласного центру |
177 км |
| Відстань до районного центру |
12 км |
| Найближча залізнична станція | Прилуки |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17533, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Валки, вул. Незалежності, 29 |
| Карта | |
  Валки | |
 Валки | |
| Мапа | |
| |
Ва́лки — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області, розташоване на р. Удай, за 12 км від райцентру та залізничної станції Прилуки. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Населення 523 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Засновано 1629 року на території Київського воєводства Речі Посполитої. З 1649 р. — у складі Переволочанської сотні Прилуцького полку Гетьманської України (1649-1781).
Князі Вишневецькі і в 1649 Б. Хмельницький підтвердили Густинському монастирю володіння ним у Валках млинами, але саме село було ранговим — належало гетьманській скарбниці. Так, 1738 р. Валки віддані на ранг генеральному судді М. Забілі, який посиленням визиску призвів до втечі селян; при ньому в 1740 р. у Валках з 77 дворів залишилось 32.
З 1743 р. село віддано полтавському полковнику А. Горленку, який передав його своїм спадкоємцям.
Село входило до 1781 року до Переволочанської сотні Прилуцького полку, а потім до Прилуцького повіту Чернігівського намісництва.[1]
Найдавніше знаходження на мапах — 1812 рік.[2]
У 1862 році в селі володарському казеному та козачому Ва́лки була церква та 258 дворів, де жила 861 особа.[3]
У 1911 році в селі Ва́лки була церква Архістратига Михаїла[4][1], церковно-прихідська школа та жила 1331 особа.[5]
До 2020 року село було адміністративним центром Валківської сільської ради, якій підпорядковувались села Боршна та Мільки.
Доба УНР та комуністична присутність[ред. | ред. код]
З 1917 р. — у складі УНР. З весни 1918 р. село визнало владу Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 р. — стабільний комуністичний режим. 1929 року більшовики почали репресії проти незалежних господарників, а 1932 року вдалися до прямого терору голодом.
Внаслідок хазяйнування Москви в селі сталися непоправні руйнування:[6]:
- сліди козацького цвинтаря, де похований полковник Чайка з його козаками, що загинули в боях з ген. Мєншіковим.
- пень великого дуба й каплиця, де не раз зупинявся в Петра (прадіда Івана Самійленка), по дорозі з Прилук до Галагана, Тарас Шевченко. Як переказують, він писав на тім пні поему «Кавказ».
- Михайлівська церква, де христили майбутнього прем'єр-міністра України в екзилі Івана Самійленка.
1954 р. встановлено пам'ятний знак на могилі солдатів, які загинули 1943 р. Також пам'ятник односельцям — жертвам Другої світової війни.[7]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 694 особи, з яких 312 чоловіків та 382 жінки[8].
За переписом населення України 2001 року, в селі мешкали 523 особи[9].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,94 % |
| російська | 2,87 % |
| молдовська | 0,19 % |
Сучасний стан[ред. | ред. код]
Станом на 1988 р. у селі — відділення колгоспу «Перемога» (центр, садиба у с. Боршна; спеціалізація — м'ясо-мол. тваринництво), середня школа, лікарня, фельдшерсько-акушер. пункт, аптека, ветеринарний пункт, клуб на 200 місць, 2 бібліотеки (10 тис. од. зб.).
Видатні земляки[ред. | ред. код]
Уродженцями села є:
- І. І. Багмут — учасник повстання на панцернику «Потьомкін»;
- Самійленко Іван Матвійович (1911, Валки — 2006, Нью Джерсі, США) — український державний і громадський діяч, вчений. Останній голова Уряду Української Народньої Республіки в екзилі (1989—1992). Професор Лонґ Айленд Університету 1961—1980[2]. Автор книги «Соціо-політичне тло голодового геноциду в Україні (Комунізм — смертельний ворог села)»: Історичний нарис / І. Самійленко ; Вид. спілка — Українське Інформаційне бюро, інк. (Філадельфія США) — Київ: Просвіта, 1998. — 37 с.
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 91, 518 та 562 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 313 з 562.
- ↑ Іван М. Самійленко. Перша і, може, остання зустріч з Україною [Архівовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine.] Щоденник «Свобода», 8 травня 1997, число 87, сторінка 2
- ↑ Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.100.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Валки [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
