Валлабрег
| Валлабрег Vallabrègues | |
|---|---|
 | |
.svg) | |
| Країна |  Франція |
| Регіон | Окситанія |
| Департамент | Гар |
| Округ | Нім |
| Кантон | Бокер |
| Код INSEE | 30336 |
| Поштові індекси | 30300 |
| Координати | 43°51′14″ пн. ш. 4°37′42″ сх. д. / 43.8538888889° пн. ш. 4.62833333333° сх. д.G O |
| Висота | 4 - 24 м.н.р.м. |
| Площа | 14,33 км² |
| Населення | 1376 (2022[1]) |
| Густота | 96,02 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат | Jean-Marie Gilles 2014-2020 |
| Валлабрег на Вікісховищі | |
 | |
Валлабре́г, Валлабреґ (фр. Vallabrègues) — муніципалітет у Франції, у регіоні Окситанія, департамент Гар. Населення — 1376 осіб (2022)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 590 км на південь від Парижа, 70 км на північний схід від Монпельє, 22 км на схід від Німа.
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лангедок-Русійон. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Окситанія[3].
- Середньовіччя: Як і багато сіл у південній Франції, Валлабреґ виріс навколо сільськогосподарських і риболовецьких спільнот. Через близькість до Рони він став важливим пунктом для транспортування товарів і риби.
- 17-18 століття: Село стало відомим завдяки ремеслу плетіння з лози. Це стало однією з основних економічних діяльностей, і на кінець XVIII століття Валлабреґ славився своїми кошиками й іншими виробами.
- 19 століття: Промисловий розвиток призвів до підйому регіону. Валлабреґ залишався ремісничим центром, де виробляли плетені вироби, які використовували в сільському господарстві та на ринку.
- Сучасність: Валлабреґ залишається тихим муніципалітетом з акцентом на збереження місцевих традицій. Ремесло плетіння залишається важливою частиною місцевої культури, і кожен рік тут проводять фестивалі, присвячені цій традиції.
Архітектура Валлабреґа відображає типові елементи південного французького села: вузькі вулички, старовинні будинки та маленькі площі.
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 645 | 151 | 52 | 211 | 155 | 68 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 624 | 80 | 60 | 188 | 156 | 112 | 28 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 878 осіб працездатного віку (15—64 років) 674 були активними, 204 — неактивними (показник активності 76,8%, у 1999 році було 71,0%). З 674 активних мешканців працювали 592 особи (302 чоловіки та 290 жінок), безробітними було 82 (36 чоловіків та 46 жінок). Серед 204 неактивних 80 осіб було учнями чи студентами, 64 — пенсіонерами, 60 були неактивними з інших причин[5]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 580 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1366,5 особи, медіана доходів виносила 17 626 євро на одного особоспоживача[6]
 |
Монфрен | Тезьє | Арамон | |
| Ком | Пн | Сен-П'єрр-де-Мезоарг (Буш-дю-Рон) | ||
| Зх Валлабрег Сх | ||||
| Пд | ||||
| Бокер | Тараскон (Буш-дю-Рон) |
- 1 2 Зареєстроване населення 2022 (фр.). Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 19 грудня 2024.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.](фр.)
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 |
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |