Валмієра
| Валмієра | |||
|---|---|---|---|
        Лютеранська церква | |||
| |||
  Валмієра | |||
| Країна | Латвія | ||
| Регіон | Ліфлядія | ||
| Перша згадка | 1224 | ||
| Площа | |||
| • Загалом | 19,35 км² | ||
| Населення (2021) | |||
| • Загалом | 22 971 ос. | ||
| • Густота | 1 296,8 осіб/км² | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| • Літній час | EEST (UTC+3) | ||
| Сайт | www.valmiera.lv | ||
 | |||
 Валмієра на Вікісховищі | |||
Ва́лмієра (латис. Valmiera, нім. Wolmar) — найбільше місто в історичному регіоні Відземе, Латвія, розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією. За однією з версій, засноване як місто Лівонським орденом 1224 року, з побудовою замку. Валмієра — одне з найстаріших міст Латвії, воно було членом Ганзейської унії.
Населення у 2020 році становило 24 789 (з 2002 року населення скоротилось приблизно на 2,5 тис.).
Назва[ред. | ред. код]
Назва міста походить від німецького імені Вальдемар або слов'янського імені Володимир. Можливо, місто було названо на честь псковського князя Володимира Мстиславича, який став васалом Альберта Ризького в 1212 році. За іншою версією місто отримало назву від короля Данії Вальдемара II, який брав участь у Лівонському хрестовому поході. У другій половині XIII століття Лівонський орден побудував замок, який називався Вольмар. Під час Лівонської війни місто згадувалося як Володимерець (Volodimirec). В період Російської імперії воно було відоме як Вольмар (Wolmar).
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване за 100 км від Риги і 50 км від кордону з Естонією.
Клімат[ред. | ред. код]
| Кліматограма Валмієри | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
56
−3
−7
|
45
−2
−8
|
46
3
−5
|
45
11
1
|
58
16
6
|
79
20
11
|
74
22
14
|
78
21
13
|
58
16
9
|
67
9
4
|
64
4
0
|
52
0
−3
|
| Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 722 мм. Джерело: «Climate-Data.org»(англ.)[1] | |||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Валмієра та її околиці є одним із найдовше заселених регіонів Латвії. Археологічні дані свідчать про те, що це місце було заселене 9000 років тому. У 1224 році після поділу Талави торгові шляхи вздовж річки Гауя стали власністю лівонських братів мечоносців, які звели замок, який сьогодні відомий як замок Валмієра. Після битви при Сауле в 1236 році Валмієрський замок і прилеглі землі стали власністю новоствореного Лівонського ордену.[2]
Точних відомостей про створення самого міста немає. Перше письмове свідчення про місто Валмієра знайдено в 1323 році, коли згадується його магістрат. У 1365 році воно вже згадується як член Ганзейської унії. У 14-16 століттях у Валмієрі було проведено кілька ландтагів. Після Лівонської війни Валмієра була сильно спустошена і була включена до Лівонського герцогства як частина Венденського повіту. Після польсько-шведської війни Валмієрою керував лорд-канцлер Швеції Аксель Оксеншерна.[2]
Під час Другої світової війни Валмієра була захоплена військами німецької групи армій «Північ» і передана рейхскомісаріату Остланд. У жовтні 1941 року в місцевих лісах було вбито 209 євреїв з Валмієри та околиць.[3] У вересні 1944 року, під час Ризької наступальної операції, Червона армія відвоювала місто. Історичний центр Валмієри було знищено.[2]
Світлини[ред. | ред. код]
Міський стадіон ім. Яніса Дальніша
Лютеранська церква Святого Симона
Трек Маріса Штромбергса для BMX.
Історична забудова
Поліклініка
Відомі особи[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- Язепс Вітолс (1863—1948) — композитор і педагог.
- Яніс Даліньш (1904—1978) — спортсмен-легкоатлет, олімпієць.
- Йоганн Ердман (1805—1892) — пастор, письменник-філософ.
- Маріс Кучінскіс (1961) — прем'єр-міністр Латвії.
- Андріс Пієбалґс (1957) — міністр фінансів і освіти Латвії.
Померли[ред. | ред. код]
- Ніна Леймане (1921—1999) — латвійська актриса театру і кіно.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт міста [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Місця. Путівник по Латвії. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
