Перейти до вмісту

Валуйки (станція)

Координати: 50°11′54″ пн. ш. 38°7′10″ сх. д. / 50.19833° пн. ш. 38.11944° сх. д. / 50.19833; 38.11944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Валуйки

Москва — Вистрел
Валуйки — Лиски
Південно-Східна залізниця
(до 1992 року — Південна залізниця)
Бєлгородський регіон(інші мови)
м. Валуйки

Вокзал станції Валуйки
Вокзал станції Валуйки
50°11′54″ пн. ш. 38°7′10″ сх. д. / 50.19833° пн. ш. 38.11944° сх. д. / 50.19833; 38.11944
Дата відкриття 17 грудня
Рік відкриття 1895 (131 рік)
Тип вузлова
Вулиця Привокзальна площа
Код станції 438302 ?
Код «Експрес-3» 2014360 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе
Мапа
Валуйки. Карта розташування: Бєлгородська область
Валуйки
Валуйки
Валуйки на Вікісховищі

Валуйки (Валуйки-Пасажирські) — вузлова залізнична станція Бєлгородського регіону(інші мови) Південно-Східної залізниці на перетині ліній Москва — Вистрел, Валуйки — Лиски. Розташована в однойменному місті Бєлгородської області.

На вокзалі станції є зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камери схову, багажне відділення, працює відділення Бєлгородської митниці.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 17 грудня 1895 року, під час прокладання приватної залізниці Харків — Балашов Південно-Східних залізниць[1].

У 1897 році введена в експлуатацію лінія Валуйки — Єлець. З того часу станція Валуйки набула статусу вузлової.

У 19321937 роках введена в експлуатацію магістральна лінія Москва — Валуйки — Донбас, побудована нова дільниця Валуйки — Несвітай (завдовжки 380 км), а лінія Касторна — Старий Оскол — Валуйки була реконструйована.

у 1967 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Куп'янськ — Валуйки — Георгіу-Деж (нині — Лиски)[2]. Через станцію Валуйки почали курсувати приміські електропоїзди.

До лютого 1992 року станція Валуйки підпорядковувалася Куп'янському відділенню Південної залізниці (Україна). Згодом станція Валуйки, як і інші станції Південної залізниці, які знаходилися на території Бєлгородської області, були передані до Бєлгородського відділення Південно-Східної залізниці[3].

У 2003 році повністю електрифікована лінія Старий Оскол — Валуйки[4].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Валуйки зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  2. Д. Зинов'єв. Історія електрифікації залізниць (1967—1968). Паровоз ИС (рос.). Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 1 серпня 2010.
  3. Хроніка розвитку Південної залізниці. Портал «Харків-Транспортний» (рос.). Архів оригіналу за 28 листопада 2011. Процитовано 1 серпня 2010. (рос.)
  4. Президент ВАТ «Російські залізниці» Геннадій Фадєєв відкрив у Бєлгородській області електрифіковану дільницю Старий Оскол — Валуйки завдовжки 144 км. Пресс-служба РЖД (рос.). 27 грудня 2003. Процитовано 1 серпня 2010.
  5. Розклад руху поїздів по станції Валуйки на сайті poizdato.net.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]