Вальдорфська педагогіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ва́льдорфська педаго́гіка, також відома як Штайнеровська педагогіка, базується на освітній філософії Рудольфа Штайнера, засновника антропософії. Ця педагогіка наголошує на ролі уяви (фантазії) у навчанні, прагненні об'єднати інтелектуальний, практичний та художній розвиток учнів.

Штайнеровський поділ розвитку дитини на три основні етапи відображений у шкільному підході до навчання: в ранньому дитячому віці (період першого семиріччя) виховання зосереджене на практичних заняттях та творчій грі; у початковій освіті (період другого семиріччя) основна увага приділяється розвитку художнього вираження та соціальних можливостей; середня освіта базується на принципах розвитку критичного мислення[джерело?] та емпатії. Загальною метою є розвиток вільної [1], морально відповідальної і соціально-адаптованої людини. До 9 класу звичайно стандартних оцінок не ставиться, тестування зазвичай обмежується тим, що необхідне для вступу до коледжу.

Перша вальдорфська школа була заснована у 1919 році у Штуттґарті, Германія. На сьогодні по світу працює більше тисячи незалежних Вальдорфських шкіл, біля 2,000 дитячих садочків та 646 центрів спеціальної освіти, які знаходяться у 60 країнах, тобто вальдорфський рух становить один з найбільших незалежних шкільних рухів на міжнародному рівні. Також по світу існує велика кількість публічних шкіл на базі Вальдорфської педагогіки, академій та середовищ домашньої освіти. Багато європейських вальдорфських шкіл отримують державне фінансування.

Історія[ред.ред. код]

Рудольф Штайнер

Перша школа, яка базувалась на ідеях Штайнера, відкрилась у 1919 на запит Еміля Молта, власника Сігаретної фабрики Вальдорф-Асторія у Штуттґарті, Германія, для дітей робітників фабрики. Саме за це ці школи в подальшому і отримали назву Вальдорфських. Школа у Штутгарті розросталась дуже швидко, і скоро більшість дітей, які навчались там, стала належати сім'ям, не пов'язаним з фабрикою. Загальноосвітня школа була першою у Германії, у якій навчались діти усіх соціальних класів, обох статей, можливостей та інтересів.

Графік росту кількості акредитованих Вальдорфських шкіл з 1919 to 2016

Вальдорфська освіта стала більш відомою у Великій Британії у 1922 році після лекцій Штайнера, які він провів на конференції у Оксфордському Університеті.[2] Перша школа в Англії, тепер Michael Hall school, була заснована у 1925 році; у 1928 році була відкрита перша школа такого типу у Нью-Йорку, США. За 30ті роки 20го століття по прикладу Штайнеровської школи було відкрито багато школ у Німеччині, Швейцарії, Нідерландах, Норвегії, Австрії, Угорщині, США, та Великій Британії [3] З приходом до влади у Германії нацистів, більшість Вальдорфських шкіл у Європі були закриті і відновили свою роботу лише після закінчення Другої світової війни. Також на кілька років пізніше були закриті знову школи на територіях, де панував Радянський режим. Це пояснювалось тим, що Вальдорфська педагогіка базується на потребах дитини радше, ніж на потребах суспільства, надмірно пацифістська, і не співпадає з Марксистсько-Ленінськими принципами [4]

Приорітети розвитку[ред.ред. код]

Структура Вальдорфської освіти наслідує Штайнеровську теорію розвитку дитини, яка ділить дитинство на три періоди розвитку,[5] та описує навчальні стратегії згідно цих стадій. [6][7] Кожний з цих трьох періодів триває приблизно сім років. [5]:402[8]

Мета підходу - пробудити "фізичний, поведінковий, емоціональний, пізнавальний, соціальний, та духовний" аспекти кожної особистості,[9] сприяти творчості так само, як аналітичному мисленню.[9]:28 Огляд 2005 року показав, що вальдорфські школи успішно розвивають "творчі, соціальні та інші можливості, важливі для цілісного зростання людини". [9]:39

Де та книга, де вчитель може прочитати про те, що таке навчення? Діти самі і є цією книгою. Ми не повинні вчитись викладати з будь-якої книги, крім тої, що лежить відкрита перед нами і являє собою дитину, як вона є.
—Rudolf Steiner, Human Values in Education[10]

Дошкільна освіта та дитячий садочок: до 6/7 років[ред.ред. код]

Вальдорфська лялька
Вальдорфська лялька, яка може використовуватись у дитсадковій грі 
Столик пір року
Осінній столик пір року у Вальдорфскій школі Австралії 

Теорія Вальдорфської педагогіки стверджує, що період першого семиріччя життя дитини найкраще навчати її, занурюючись у природне середовище та створюючи такі умови, щоб дитина по-перше, могла отримувати практичний досвід, повторюючи приклад дорослих, і по-друге мала можливості та час для образної гри. [11][12][13] Загальна ціль навчального плану "наповнити дитину почуттям, що світ добрий".[14]

Вальдорфська дошкільна освіта включає в себе регулярні повсякденні заняття, такі як вільна гра, малювання фарбами та восковою крейдою, коло (пісні, пальчикові ігри, казки), активність на свіжому повітрі, та практичні завдання (наприклад, випічка, садівництво), з ритмічними змінами під пори року.[15] [14]:125 Група дитсадка має нагадувати оселю, а інструменти та іграшки зазвичай зроблені із простих, натуральних матеріалів, які дають простір для творчості. [16]

Програма дитсадка також включає сезонні свята. [17]

Вальдорфські дитсадочки та початкова школа, як правило, не підтримують використання телевізорів та комп'ютерів. [12] Для цього існує цілий ряд причин: вважається, що їх використання суперечить потребам розвитку малої дитини,[18] користувачи медіа мають тенденцію бути фізично малоактивними, і, крім того, засоби масової інформації часто мають невідповідний або небажаний вміст, який скоріше притупляє, а не розвиває уяву. [19]

Початкова освіта: від 6/7 років до 14[ред.ред. код]

alt1=Клас Вальдорфської початкової школи

Вальдорфська педагогіка стверджує, що показником готовності дитини до навчання є втрата дитячих зубів (молочних), яка в основному відбувається біля 7 років (а також інші вікові характеристики). Втрата зубів, це найбільш помітний маркер великих змін, які відбуваються у цей час у дитині, в тому числі зміни темпераменту, навичок, дитина стає більш незалежною. [5]:389[20] Таким чином формально навчання читанню, письму, та іншим академічним дисциплінам не починається до вступу дитини до початкової школи у віці біля семи років.[21] Штайнер був впевнений, що залучення маленьких дітей до абстрактної інтелектуальної діяльності занадто рано, тобто так званий "ранній розвиток" - негативно вплине на їх зростання та розвиток.

Вальдорфська початкова школа (7–14 років) працює на розвиток дитячого емоційного життя та уяви. Для того, щоб учні могли більш глибоко відчути предмет, академічні правила підносяться через художню роботу, яка включає казки та оповідання, образотворче мистецтво, драму, рух, гру на музичних інструментах, спів та ремесла. [22][23][24] Основний навчальний план включає вивчення мов, міфологію, історію, географію, геологію, алгебру, геометрію, мінералогію, біологію, астрономію, фізику, хімію.[14] Шкільний день починається з "Основного урока", який займає приблизно від 1,5 до 2 годин, та сфокусований на якомусь одному головному предметі епохи. Урок, як правило, починається з вступної частини, яка може включати спів, гру на музичних інструментах, декламації вірша, рекомендованого для початку шкільного дня.

Вальдорфська початкова освіта дозволяє індивідуально змінювати темп навчання, виходячи з очікувань, що дитина зрозуміє тему або досягне майстерності, коли він або вона буде до цього готова. Співпраця має перевагу над конкуренцією. [25] Це стосується також фізичного виховання; командні види спорту вносяться у старші класи.

У початковій школі основний вчитель викладає основні навчальні дисципліни. Центральна роль цього классного керівника - навчати за допомогою свого власного прикладу та за допомогою історій, складених різними культурами, [14]. Класний керівник звичайно навчає групу дітей кілька років [26]. Традиційно ціль була для вчителя залишатись з класом вісім років циклу початкової школи, але в останні роки тривалість цих циклів дедалі гнучкіше трактується. Вже в першому класі спеціалізовані вчителі навчають дітей багатьом предметам, таким як музика, ремесла, фізична культура, а також дві іноземні мови [5].

Чотири темпераменти[ред.ред. код]

Штайнер вважав, що дитячий когнітивний, емоційний та поведінковий розвиток мають бути взаємопов'язаними. [27] Згідно його вченню дітей у Вальдорфській школі групують не по їх академічним здібностям.[9]:89 Замість цього Штайнер запропонував схему поділення дітей згідно їх темпераментів – меланхолік, сангвінік, флегматік та холерік – для педагогічного вжитку в елементарній школі. Штайнер зазначив що викладання має відрізнятись відповідно до потреб цих психологічних типів [28]. Наприклад, "холерики легко йдуть на ризик, флегматики сприймають речі спокійно, меланхоліки чутливі або інтровертні, а сангвініки приймають речі легко". Сьогодні ваьдорфські вчителі можуть працювати з поняттям темпераменту, щоб диференціювати їх навчання. Місця відпочинку та заняття в класі можуть бути заплановані з урахуванням темпераментів учеників [29] але це часто може бути не дуже помітно для стороннього спостерігача. Наприклад, меланхолікам подобається сидіти разом, тому що вони, скоріше за все, не будуть набридати або турбувати один одного. Живіші темпераменти, такі як сангвініки або холеріки, можуть гасити свою живість один об одного, і заспокоюватись за власним бажанням. Штайнер також був впевнений, що вчитель має розуміти свій власний темперамент, і бути готовим працювати з ним позитивно у класі, цей темперамент розвивається у дитини, і більшість людей має комбінацію темпераментів, а не чистий тип.

Середня школа: від 14 і вище[ред.ред. код]

У більшості Вальдорфських шкіл, діти переходять до середньої школи, коли їм виповняється 14 років. Середня школа надає вчителя "предметника" на кожну навчальну дисципліну. Освіта більше спрямована на академічні дисципліни, хоча школярі і далі займаються малюванням, музикою та ремеслами. Структура навчального плану побудована з цілью розвитку інтелекту учнів, незалежного мислення та етичних ідеалів, таких, наприклад, як соціальна відповідальність. [30]

Роботи учнів по проективній геометрії у старших класах Вальдорфської школи
Вимірювання зросту на діаграмах
Вимірювання зросту на діаграмах 
Еліпс побудований з дотичних ліній
Еліпс побудований з дотичних ліній 
Проектування кола на косу площину
Проектування кола на косу площину 

На третій стадії розвитку (14 років і вище), згідно Вальдорфської програми, діти мають навчатися за допомогою власного мислення та судження.[31] Нові теми спочатку даються у вигляді експериментів (напр. хімія, фізика), рефератів та самостійної роботи, всі отримані результати записуються та обговорюються. Студенти мають зрозуміти абстрактний матеріал, очікується, що вони мають достатнє підгрунтя та зрілість, щоб зробити свої висновки на основі свої суджень. Ціль третього етапу полягає в тому, щоб наповнити дітей тим, що "світ істинний".

Основними цілями є надання молодим людям основи для розвитку вільної, незалежної, та творчої особистості. [32] [33] Поки що не було опубліковано незалежних досліджень щодо того, чи досягає Вальдорфська школа у цьому мети. [34]

Теорія та практика навчання[ред.ред. код]

У підвалинах вальдорфскої педагогіки лежать філософські основи антропософії, які пропагують первинні її цілі: забезпечити освіту, яка дозволить дітям стати вільними людьми, та допомогти дітям втілити їх "духовну ідентичність", що випливає з попереднього духовного буття як істоти тіла, душі та духу в цьому житті. [35] Освітній дослідник Мартін Ешлі наводить думку, що ця роль буде проблематичною для нерелігійних вчителів та батьків у державних школах, так само, як прагнення до духовного розвитку як дитини, так і освіти є проблематичними для тих, хто прагне до світської (нерелігійної) перспективи. [34] [36][34][37]

Хоча антропософія лежить в основах будови навчального плану, педагогічного підходу та організаційної структури, її, як предмету, не існує у шкільному плані, і дослідження показали, що в Вальдорфських школах не вистачає обізнаності про це. [38][39] У Вальдорфській спільноті може виникнути напруга між початковими намірами Штайнера, котрі іноді виступають як важливий якір у примхливих освітніх течіях, та відкритістю до нових освітніх напрямів, таких як нові технології, або новітні методи звітності та оцінок. [34]

Вальдорфьска школа у Баварії

Вальдорфські школи часто мають яскраву архітектуру, де використовуються стіни на різних рівнях та під різними кутами, чим досягається менш заорганізований техногенний простір. Стіни часто пофарбовані в прозорі кольори, часто з використанням техніки лазурі, та включеннями текстур. [40]

Оцінки[ред.ред. код]

Школи в основному оцінюють студентів за допомогою звітів про індивідуальний навчальний прогрес та розвиток особистості. Акцент робиться на характеристику за допомогою якісного опису. Стандартизовані тести проводяться рідко, за виключенням екзаменів у старших класах, необхідних для вступу у вищі навчальні заклади. Оцінки за письмові роботи, як правило, не ставляться до переходу до старшої школи у 14-15 років, в українських школах це зазвичай 9 клас середньої школи, [41] оскільки освітній акцент робиться на цілісному розвитку дітей, а не лише на їх академічному прогресі.

Навчальний план[ред.ред. код]

Хоча Вальдорфські школи - автономні інституції, які не потребують виконання загальної навчальної програми (за винятком тої, що вимагається місцевими органами влади), існують загальноприйняті принципи для вальдорфського навчального плану за підтримки загальних принципів шкіл. Школи пропонують змістовний навчальний план, який "керується тісним спостереженням за тим, який саме контент мотивує дітей різного віку" і включає, наприклад, національні навчальні програми. [42]

Головний академічний предмет викладається на двочасовому "головному" уроці на протязі кількох тижнів. Ці блоки уроків, так звані "епохи", інтегровані в кожний навчальний рівень і захоплюють багато інших заходів у класі. Наприклад, якщо головна епоха - геометрія, то тема, яка розглядається на головному уроці, може бути також темою уроку малювання, або ліплення з глини. Ці самі предмети можуть бути переглянуті на кожному навчальному рівні з ускладненням, так само як розвиваються школярі, їх вміння, міркування та самоусвідомлення. Ця система була описана як спіральний навчальний план. [43]

Багато предметів і навичок, які не є основними для загальноосвітніх шкіл, такі як мистецтво, музика, садівництво та міфологія, є основними для Вальдорфської освіти.[44] Школярі навчаються різноманітним прекрасним і практичним мистецтвам. Діти у початковій школі малюють, ліплять, плетуть спицями, в'яжуть гачком. [45] Учні старшої школи отримують такі навички, як вишивка та шиття, різблення по дереву та каменю, ліплення з глини, ковка міді, переплетіння книг та блокнотів, [46] шиття ляльок та іграшкових тварин. Як приклад вищеописаної інтеграції предметів у загальний навчальний план - шиття іграшкової тварини на уроках рукоділля. Зазвичай ця тема іде паралельно з уроками зоології, на яких розглядаються ссавці. Дитина обирає тварину, яку хотіла б шити, описує її характер та звички у вигляді реферату, за допомогою вчителя будує викрійку, яка, наскільки це можливо, наслідує реальну будову тіла тварини. Частіше за все наприкінці тіло іграшки розфарбовується у реальні кольори тварини. Уроки образотворчого мистецтва включають в себе креслення форм, ескіз, скульптуру, перспективний малюнок та інші методи. Уроки музики починаються з співу у ранньому дитинстві, хоровий спів залишається важливою складовою старшої школи. У молодших класах діти вчаться грі на пентатонічній флейті, або лірі. Після 9 років - на діатонічних флейтах, та оркестрових інструментах. [47]

У Вальдорфських школах є унікальні предмети, характерні тільки для них. Найголовнішим серед них є евритмія, мистецтво руху, яке супроводжується ритмічною промовою, віршами, або музикою, включає елементи драми та танцю та призначений для того, щоб надати особистості та класу "почуття гармонії та об'єднання".[25] Не зважаючи на інший навчальний контекст, приготування їжі [48] сільске господарство,[49] давно вже внесені у Вальдорфський навчальний план. Інші відмінності це: неконкурентні та вільні ігри в молодшій школі замість легкої атлетики; вивчення двох іноземних мов з першого класу початкової школи; і експериментально-феноменологічний підхід до науки, згідно з яким школярі спостерігають і зображують наукові концепції власними словами та малюнками, а не беруть ідеї спочатку з підручників [50] [51].

Наука[ред.ред. код]

Вальдорфські школи використовують феноменологічний підхід до викладання наук, тобто навчання за допомогою дослідження, яке спрямоване на "зміцнення інтересу та здатності до спостереження". Мета цього підходу - виховання почуття "людини як єдиного цілого з природою" під час здобування точних наукових понять. Емпіричні дослідження, включаючи кілька досліджень PISA, показали, що Вальдорфські учні, ставши студентами, краще вмотивовані вивчати науку та досягають краще розуміння науки, в порівнянні з студентами, закінчившими державні школи. [52]

Згідно з одним із досліджень навчальної програми, були порівняні група американьских вальдорфських школярів з школярами із публічних шкіл по трьом тестам. [53] Два тести вимірювали вербальне та невербальне логічне мислення, а третій - міжнародний тест TIMMS (тести, які збирають дані про успішність студентів у різних галузях математики та науки (алгебра, геометрія, біологія, хімія тощо)). Дослідники дійшли висновку, що по цим тестам студенти з Вальдорфських шкіл набрали більше балів в порівнянні з учнями державної школи. Автори дослідження відзначили ентузіазм у науках у Вальдорфських учнів, але оцінили навчальний план як "старомодний та застарілий, а також такий, що містить сумнівні наукові матеріали". Освітні дослідники Філліп та Гленіс Вудс, які рецензували це дослідження, критикували підхід авторів до "нерозв'язаного конфлікту": що начебто неточна наука призводить до явного кращого наукового розуміння. [54]

У 2008 році Стокгольмский університет припинив свій курс підвищення кваліфікації Вальдорфських вчителів. Університет пояснював це тим, що "курси не містять достатньої теорії предметів, і більша частина дисциплін, які входить до складу курсу, не ґрунтується на будь-якій науковій базі". Декан Стефан Нордлунд заявив, що "навчальна програма містить літературу, яка містить забагато міфів і замало фактів". [55]

Інформаційні технології[ред.ред. код]

Медіа-центр в Австралійській Штайнерівській школі

Оскільки Вальдорфська освіта вважає соціальну взаємодію найважливішою основою для навчання та розвитку дітей молодшого віку, комп'ютерні технології починають використовуваться у середній школі, після того як діти освоїли "фундаментальні способи отримання інформації та навчання, наприклад, практичні експерименти та книги".[56]

У Великій Британії вальдорфські школи отримали від Міністерства освіти звільнення від вимоги вивчати Інформаційні технології у віці 3-5 років. Дослідники освіти Джон Сірай-Блатчеффорд та Девід Уайтбрейд похвалили це рішення, підкреслюючи, що основний акцент Валдорфської освіти на природних матеріалах та вихованні уяви. [57]

Валдорфські школи користуються великою популярністю серед батьків, які працюють у секторі інформаційних технологій, включаючи працівників деяких найсучасніших IT-фірм. У одній з шкіл Силіконової долини "три чверті учнів мають батьків із сектору високих технологій". Велика кількість батьків, працюючих у цій області, висловили переконання, що учні молодшого віку не потребують впливу комп'ютерів та технологій, зате більшу користь отримають від розвитку творчості. [58][59][60][61][62][63]

Духовність[ред.ред. код]

Вальдорфська освіта націлена на освіту дітей у широкому колі релігійних традицій без надання переваги жодній з них. Однією з головних цілей Штайнера було влаштування духовного, неконфессійного середовища для дітей з усіх прошарків суспільства. [22]:79[40][39] Дійсно, для Штайнера освіта була діяльністю, яка сприяє зв'язку людини з божественним і, таким чином, є релігійною. [64]:1422,1430

Вальдорфські школи історично були базовані на Християнскій релігії, але оскільки вони поширюються у інших культурних умовах, то адаптуються і до інших традицій. [65] Прикладом такої адаптації можуть бути Вальдорфські школи у Ізраїлі та Японії, які відзначають свята, властиві цим культурам, та класи Вальдорфської школи у Мілуокі, які адаптовані до Афроамериканських та Індіанських звичаїв.

Релігійні класи, які відсутні у Вальдорфських школах Америки, [66] є обов'язковими в деяких Німецьких федеральних землях, тому тут кожна конфесія надає свого вчителя для класа, а також є нерелігійний клас. У Великій Британії публічні Вальдорфські школи не є релігійними. [67] В Україні Вальдорфські школи нерелігійні[джерело?] та частково адаптовані до місцевих звичаїв та свят [68].

Том Стеглік відносить Вальдорфську освіту до гуманістичних традицій, та протиставляє її філософськи обгрунтований підхід до "нейтральних" цінностей державних систем навчання. [69]

Соціальна взаємодія[ред.ред. код]

Думки Штайнера про те, що усі люди мають духовну серцевину, підштовхнули соціальну місію Вальдорфської школи. [70] Школи завжди були відчінені для дітей усіх соціальних прошарків. Вони були побудовані від початку як загальноосвітні 12-річні школи, під керуванням своїх власних вчителів, а не держави або інших керуючих органів, [71] з усіма радикальними принципами, які вперше сформулював Штайнер. [72]

Основною цілью Вальдорфських шкіл залишається розвиток відчуття соціальної відповідальності у учнів. [38] [16][73][74][75] Дослідження показують, що вони досягли у цьому успіху. Встановлено, що Вальдорфські учні більш зацікавлені в соціальних та етичних питаннях та мають більш позитивні настрої, ніж учні загальноосвітніх шкіл, [76] та демонструють активну позицію та впевненість у собі, а також відчуття здатності творити власне майбутнє. [77]

Звіти з невеликих досліджень свідчать про те, що у вальдорських школах спостерігається нижчий рівень переслідування та залякування, [9]:29 та про те, що студенти Вальдорфських шкіл Європи мають вкрай низькі показники ксенофобії та гендерних стереотипів, ніж студенти будь-якого іншого типу шкіл. [78] Бетті Рейрдон, професорка та дослідниця миру, дає вальдорфські школи як приклад шкіл, які слідують філософії, заснованої на мирі та толерантності.

Багато приватних вальдорфських шкіл переживають напругу між цими соціальними цілями та тим, що плата за навчання є бар'єром для доступу до освіти менш багатими сім'ями. Школи намагалися покращити доступ для більш широкого кола соціальних груп, стягуючи нижчі збори, ніж інші незалежні школи, або шукаючи підтримку держави.

Міжкультурні зв'язки[ред.ред. код]

Вальдорфські школи об'єднували поляризовані громади в різних умовах.

  • Під режимом апартеїду у Южній Африці Вальдорфська школа була одною з небагатьох шкіл, у якій діти обох рас відвідували одні й ті самі класи. Вальдорфський виховний коледж у Кейптауні, Novalis Institute, був вказаний під час "Року толерантності" ЮНЕСКО організацією, яка працює над примиренням у Південній Африці. [79][80]
  • Перша вальдорська школа в Західній Африці була заснована в Сьєрра-Леоне, щоб виховувати хлопців та дівчат, сиріт громадянської війни. [81] Школа побудована місцевою громадою, разом із студентами. [82]
  • У Ізраїлі Вальдорфська школа Хардуф Кибуц має як єврейський,так і арабський факультети, та широко контактує з навколишніми арабськими спільнотами. [83] Також вона відкрила курси навчання Вальдорфських вчителів арабською мовою. [84]
  • У Бразилії, Вальдорфський вчитель Уте Кремер заснував Associação Comunitária Monte Azul, громадську організацію, яка займається доглядом за дітьми, професійною підготовкою та роботою, соціальними послугами, включаючи охорону здоров'я, та Вальдорфською освітою більше ніж 1000 жителів бідних районів Сан-Паулу.
  • У Непалі, Вальдорфська школа Таші на околицях Катманду навчає найбільш незахищених дітей з різних прошарків суспільства. [85] Вона була заснована у 1999 році. Крім того, на південному заході долини Катманду фундація надає бідним та інвалідам можливість працювати на біодинамічних фермах та навчає їх дітей у Вальдорфській школі. [86]

Вальдорфська школа також пов'язана з ЮНЕСКО. У 2008 році 24 Вальдорфських школи у 15 странах були членами UNESCO Associated Schools Project Network.[87] The Friends of Waldorf Education - це організація, яка підтримує та фінансує Вальдорфський рух по всьому світу, особливо у несприятливих умовах.

Вальдорфські школи в Україні[ред.ред. код]

В 1993 році спільнотою вчителів та батьків була заснована школа "Ступені" в м. Одеса (загальноосвітня вальдорфська школа 1-3 ступені - дитячий садок).

В 1995 році розпорядженням голови обласної державної адміністрації №57-р від 26 грудня 1995 р. «Про створення обласної Дніпропетровської школи вільного розвитку дитини (вальдорфської)» була відкрита Вальдорфська школа в м. Дніпро. В травні 2001 року школа стала експериментальним закладом Міністерства освіти і науки України з проблеми «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні». Педагогами школи розроблені навчальні програми с урахуванням вальдорфських принципів викладання шкільних предметів. «Програми 1-4» затверджені МОН України і проходять апробацію на базі Вальдорфських шкіл України. В 2009/2010 навчальному році педагогами школи розроблені, погоджені Міністерством Освіти та надруковані «Програми 5-9 для Вальдорфських шкіл України». Підготовлено проекти програм для 10-11 класів. [88]

У 1999 р. в Одесі було створено «Асоціацію вальдофських ініціатив в Україні», перші загальні збори та затвердження Статуту Асоціації відбулися в травні 1997 року. 24 лютого 1999 року ВГО "Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні" було зареєстровано в Міністерстві юстиції України, свідоцтво № 1131, з місцем перебування в м. Одеса. В 2005 році ВГО "Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні" було переведено до м. Києва. Асоціація об’єднує навчально-виховні заклади України, які працюють за вальдорфською системою освіти, та займається розробкою навчальних планів для шкіл. Крім того, Асоціацією створений Всеукраїнський педагогічний семінар, де готуються вальдорфські вчителі, навчання триває три роки. [89]

У 2014 році, після 10-річного експерименту, вальдорфська педагогіка набула статус офіційної освітньої програми в Україні. Міністерство освіти України рекомендувало до впровадження педагогічну систему «Вальдорфська школа» у загальноосвітніх навчальних закладах України. [90]

Навчальні заклади такого зразку є і в інших населених пунктах нашої країни. У Києві - школа "Софія", Вальдорфська школа та дитячий садок м. Кривий Ріг.

У 2013 році були відкриті 1-2 класи Вальдорфської школи та дитячий садок у м. Запоріжжя.

У 2015 році відкрились 1-4 державні класи Вальдорфської ініціативи "Борисфен" у м. Києві, створені батьками і вчителями. Також у Києві відкриті 1-5 клас та дитсадок Вальдорфської ініціативи "Явір". 1-6 клас Вальдорфської ініціативи "Бажена" м. Дніпро.

Також останнім часом відкривається багато Вальдорфських дитячих садочків, та спеціалізованих груп на основі вальдорфської педагогіки при звичайних дитсадках: дитсадок "Мацьопа" м. Ірпінь, еко-садочок "Лілея" м. Дніпро.

Власна концепція методики[ред.ред. код]

На думку прибічників, вальдорфська методика створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку прихованих здібностей дитини, розкриття її неповторного індивідууму. Разом з тим, переслідується завдання виховання дитини як соціальної особи, готової до співпраці з іншими людьми, яка вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем. В основі вальдорфської педагогіки покладено християнські релігійні цінності. Навчання у школах проводиться відповідно до спеціально розроблених планів, що складені із врахуванням спеціальних ритмів. Поділ людини на різні компоненти та поділ природи на періоди був розроблений Рудольфом Штайнером. Більшість пояснень Штайнером природи цих понять базується на езотериці та астрології.

В 2017 методом вальдорфської педагогіки користуються близько 1092 освітніх закладів у 64-ти країнах світу, більшість — у Німеччині[91]. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року — в Україні.

Критика[ред.ред. код]

Вальдорфська методика була покликана сприяти соціалізації дітей робітників фабрик та вихованню наступного покоління робітників, а не розвитку творчої особистості, на що наголошують деякі сучасні критики цієї методики.

Штайнерівська педагогіка ґрунтується на антропософії — псевдонауці, що містить відчутну кількість релігії, космогонії та езотерики, через що критики називають вальдорфську школу педагогічною сектою[92].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Heiner Ullrich: Rudolf Steiner. In: H.E. Tenorth (Hrsg.): Klassiker der Pädagogik 2. 2003, S. 66.
  2. Paull, John (2011) Rudolf Steiner and the Oxford Conference: The Birth of Waldorf Education in Britain. European Journal of Educational Studies, 3(1): 53–66.
  3. Friends of Waldorf education, Waldorf schools' Expansion
  4. "Die Geschichte der Dresdner Waldorfschule"
  5. а б в г Uhrmacher, P. Bruce (Winter 1995). Uncommon Schooling: A Historical Look at Rudolf Steiner, Anthroposophy, and Waldorf Education. Curriculum Inquiry 25 (4). с. 381–406. JSTOR 1180016. doi:10.2307/1180016. 
  6. http://www.bbc.com/news/education-28646118
  7. Thomas Armstrong, PhD (1 December 2006). The Best Schools: How Human Development Research Should Inform Educational Practice. ASCD. с. 53. ISBN 978-1-4166-0457-0. Процитовано 29 November 2012. 
  8. Iona H. Ginsburg, "Jean Piaget and Rudolf Steiner: Stages of Child Development and Implications for Pedagogy", Teachers College Record Volume 84 Number 2, 1982, pp. 327–337.
  9. а б в г д Woods, Philip; Martin Ashley; Glenys Woods (2005). Steiner Schools in England. UK Department for Education and Skills. ISBN 1 84478 495 9. Архів оригіналу за 2013-04-01.  Проігноровано невідомий параметр |dead-url= (довідка)
  10. As cited in Robert Trostli (ed.), Rhythms of Learning: Selected Lectures by Rudolf Steiner. 1998. p. 44
  11. Ginsburg and Opper, Piaget's Theory of Intellectual Development, (ISBN 0-13-675140-7), pp. 39–40.
  12. а б Todd Oppenheimer, Schooling the Imagination, Atlantic Monthly, September 1999.
  13. Sue Waite; Sarah Rees (2011). У Rod Parker-Rees. Meeting the Child in Steiner Kindergartens: An Exploration of the beliefs, values and practices. Routledge. с. 57. ISBN 978-0-415-60392-8. «Перша епоха (0–7 років), коли дитина дуже чутлива до людей та оточення, Штайнеровськими вихователями вважається як стадія емпатії, - де емпатія означає жити досвідом та прикладом іншого. Вихователь дитсадка прагне стати прикладом для наслідування дітьми, також він активно створює такі умови, що сприяють творчій грі та сприяють розвитку здатності дітей до співпереживання.» 
  14. а б в г Ullrich, Heiner (2008). Rudolf Steiner. London: Continuum International Pub. Group. с. 77. ISBN 9780826484192. 
  15. Taplin, Jill Tina (2010). Steiner Waldorf Early Childhood Education: Offering a Curriculum for the 21st Century. У Linda Miller, Linda Pound. Theories and Approaches to Learning in the Early Years. SAGE Publications. с. 92. Процитовано 29 April 2013. 
  16. а б Edwards, Carolyn Pope (Spring 2002). Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori, and Reggio Emilia. Early Childhood Research & Practice 4 (1). 
  17. Henk van Oort (2011), "Religious education", Anthroposophy A-Z: A Glossary of Terms Relating to Rudolf Steiner's spiritual philosophy (ISBN 9781855842649). p. 99.
  18. Woods, Philip A.; Glenys J. Woods (2006). In Harmony with the Child: the Steiner teacher as a co-leader in a pedagogical community. FORUM 48 (3). с. 319. doi:10.2304/forum.2006.48.3.317. 
  19. R. Murray Thomas, "Levels in education practice". In Encyclopedia of Education and Human Development, Farenga and Ness (eds.). M. E. Sharpe 2005 (ISBN 9780765621085). p. 624.
  20. Gesell, Arnold; Ilg, Frances; Ames, Louise; Bullis, Glenna (1946). The child from five to ten. NY: Harper & Bros. с. 12. 
  21. "Different teaching method attracts parents", New York Times, 26 March 2000.
  22. а б Thomas William Nielsen, "Rudolf Steiner's Pedagogy of Imagination: A Phenomenological Case Study", Peter Lang Publisher 2004.
  23. Carolyn P. Edwards, "Three Approaches from Europe: Waldorf, Montessori and Reggio Emilia", Early Childhood and Practice, Spring 2002, pp. 7–8.
  24. Easton, F. (1997). Educating the whole child, "head, heart, and hands": Learning from the Waldorf experience. Theory into Practice 36 (2). с. 87–94. doi:10.1080/00405849709543751. 
  25. а б McDermott, R.; Henry, M. E.; Dillard, C.; Byers, P.; Easton, F.; Oberman, I.; Uhrmacher, B. (1996). Waldorf education in an inner-city public school. The Urban Review 28 (2). с. 119. doi:10.1007/BF02354381. 
  26. Helen H. Frink, "Germany", in World Educational Encyclopedia, Rebecca Marlow-Ferguson (ed.), v. 1. Gale 2002 (ISBN 0-7876-5578-3). pp. 488–489.
  27. Ginsberg, Iona H. (1982). Jean Piaget and Rudolf Steiner:stages of child development and implications for pedagogy. Teachers College Record 84 (2). с. 327–337. 
  28. Ullrich, Heiner (2008). Rudolf Steiner. London: Continuum. 
  29. Sarah W. Whedon (2007). Hands, Hearts, and Heads: Childhood and Esotericism in American Waldorf Education. ProQuest. ISBN 978-0-549-26917-5. Процитовано 6 December 2012. 
  30. Uhrmacher, P. Bruce (Winter 1993). Making Contact: An Exploration of Focused Attention between Teacher and Students. Curriculum Inquiry 23 (4). с. 433–444. doi:10.2307/1180068. 
  31. Oberski, Iddo (2006). Learning to Think in Steiner-Waldorf Schools. Journal of Cognitive Education and Psychology 5 (3). Процитовано 29 April 2013. 
  32. *"The overarching goal is to help children build a moral impulse within so they can choose in freedom what it means to live morally."—Armon, Joan, "The Waldorf Curriculum as a Framework for Moral Education: One Dimension of a Fourfold System", (Abstract), Paper presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association (Chicago, IL, 24–28 March 1997), p. 1.
  33. Carnie, Fiona (2003). Alternative approaches to education : a guide for parents and teachers. London: RoutledgeFalmer. с. 47. ISBN 0-415-24817-5. 
  34. а б в г Martin Ashley (2009). У Philip A. Woods; Glenys J. Woods. Chapter 11: Alternative Education for the 21st Century: Philosophies, Approaches, Visions. Palgrave Macmillan. с. 214. ISBN 978-0-230-61836-7. 
  35. Miller, Ron (1995). Freedom in a holistic context. Holistic Education Review 8 (3). с. 4–11. 
  36. "Different teaching method attracts parents", NY Times
  37. "Religion or philosophy" SFGate 30 October 2000.
  38. а б D. C. Phillips, "Waldorf education: Rudolf Steiner", in Encyclopedia of Educational Theory and Philosophy, SAGE 2014, p. 847-8
  39. а б Oberski, Iddo (February 2011). Rudolf Steiner's philosophy of freedom as a basis for spiritual education?. International Journal of Children's Spirituality 16 (1). с. 14. doi:10.1080/1364436x.2010.540751. 
  40. а б Suzanne L. Krogh, "Models of Early Childhood Education". In Encyclopedia of Education and Human Development, Farenga and Ness (eds.). M. E. Sharpe 2005. (ISBN 9780765621085) p. 484.
  41. OECD (2005). Formative Assessment Improving Learning in Secondary Classrooms: Improving Assessment in Secondary Classrooms. с. 267. 
  42. Martin Ashley, "Can one teacher know enough to teach Year Six everything? Lessons from Steiner-Waldorf Pedagogy", British Educational Research Association, Annual Conference, University of Glamorgan, 14th – 17th September.
  43. Nicholson, David W. (2000). Layers of experience: Forms of representation in a Waldorf school classroom. Journal of Curriculum Studies 32. с. 575–587. doi:10.1080/00220270050033637. 
  44. Waldorf Answers.
  45. Little, William (3 February 2009). Steiner schools: learning - it is a wonder. The Telegraph. Процитовано 20 May 2013. 
  46. Ogeltree, Earl J. (1979). Introduction to Waldorf Education: Curriculum and Methods. University Press of America. 
  47. Leone, Stacie (26 April 2013). Ithaca Waldorf School: An education based in music, movement and neuroscience. The Ithaca Times. Процитовано 29 April 2013. 
  48. Weiner, Irving B.; William Reynolds; Gloria Miller (2012). Handbook of Psychology Vol. 7 Educational Psychology. John Wiley & Sons. с. 241. 
  49. Sumner, Jennifer; Heather Mair; Erin Nelson (2010). Putting the culture back into agriculture: civic engagement and the celebration of local food. International Journal of Agricultural Sustainability 1–2 (8). с. 54–61. doi:10.3763/ijas.2009.0454. 
  50. Østergaard, Edvin; Dahlin, Bo; Hugo, Aksel (1 September 2008). Doing phenomenology in science education: a research review. Studies in Science Education 44 (2). с. 93–121. doi:10.1080/03057260802264081. 
  51. Zubrowski, Bernard (2009). Exploration and Meaning Making in the Learning of Science (вид. Vol. 18). Springer. с. 231. ISBN 978-90-481-2496-1. «[Pictoral representation] is also a way of focusing attention and closely observing what is happening. However, there are problems when it comes to having students draw. Some are inhibited because they feel they have to have very realistic representations. This can be overcome if throughout the grades drawing is approached both as a way of self-expression and a way of capturing the external world. In Waldorf education, there is an ongoing practice of having students draw. Others would do well to find ways of adapting this approach in public school practice so that drawing is second nature to the students and they are not inhibited in attempting it.» 
  52. Claudia Schreiner and Ursula Schwantner (2009). Section 9.6 Comparison of Skills and Individual Characteristics of Waldorf Students. PISA 2006: Austrian Report with a Focus on the Sciences. Процитовано 2012-12-09. 
  53. Østergaard, Edvin; Dahlin, Bo; Hugo, Aksel (1 September 2008). Doing phenomenology in science education: a research review. Studies in Science Education 44 (2). с. 93–121. doi:10.1080/03057260802264081. 
  54. Woods, Philip A.; Glenys J. Woods (2008). Alternative Education for the 21st Century Philosophies, Approaches, Visions. Palgrave. с. 219. ISBN 978-0-230-60276-2. «There are unresolved conflicts here, principally between a science education based on “inaccurate science” that leads to better scientific understanding.» 
  55. Peter Vinthagen Simpson (29 August 2008). Stockholm University ends Steiner teacher training. The Local. «Stockholm University has decided to wind up its Steiner-Waldorf teacher training. Steiner science literature is 'too much myth and too little fact', the university's teacher education committee has ruled.» 
  56. "Reading is a habit that we can't afford to lose", The Herald, 2 December 2007.
  57. John Siraj-Blatchford; David Whitebread (1 October 2003). Supporting ICT in the Early Years. McGraw-Hill International. с. 16. ISBN 978-0-335-20942-2. Процитовано 28 November 2012. 
  58. Matt Richtel, "A Silicon Valley School That Doesn’t Compute", New York Times, 22 October 2011.
  59. David Gardner, "The private school in Silicon Valley where tech honchos send their kids so they DON'T use computers", Mail Online 24 October 2011.
  60. NBC News, "The Waldorf Way: Silicon Valley school eschews technology", 30 November 2011.
  61. Huffington Post, "Waldorf School Of The Peninsula In California Succeeds With No- And Low-Tech Education", 8 July 2014.
  62. Bart Jones, Newsday, "Garden City's Waldorf School takes 'no-tech' approach in lower grades", 22 March 2014.
  63. CBS News, "Silicon Valley school bucks high-tech trend".
  64. Zander, Helmut (2007). Anthroposophie in Deutschland. Vandenhoeck & Ruprecht. 
  65. Easton, Freda (1 March 1997). Educating the whole child, "head, heart, and hands": Learning from the Waldorf experience. Theory into Practice 36 (2). с. 87–94. doi:10.1080/00405849709543751. 
  66. Mark Riccio, Rudolf Steiner's Impulse in Education, dissertation, Columbia University Teachers College, 2000, p. 87.
  67. Woods, Philip A.; Woods, Glenys J. (2002). Policy on School Diversity: Taking an Existential Turn in the Pursuit of Valued Learning?. British Journal of Educational Studies 50 (2). с. 254–278. JSTOR 3122313. doi:10.1111/1467-8527.00201. 
  68. Вальдорфська освіта: у пошуках духовності й свободи. 
  69. Stehlik, Tom (2008). Thinking, Feeling, and Willing: How Waldorf Schools Provide a Creative Pedagogy That Nurtures and Develops Imagination. In Leonard, Timothy and Willis, Peter, Pedagogies of the Imagination: Mythopoetic Curriculum in Educational Practice. Springer. с. 232. ISBN 978-1-4020-8350-1. Процитовано 10 January 2013. 
  70. "Steiner Waldorf" in Encyclopedia of Primary Education, Denis Hayes (ed.) (ISBN 9780203864609). pp. 403-404
  71. "Waldorf schools", Encyclopedia of American Education, Harlow G. Unger (ed.). (ISBN 9780816068876). p. 1196
  72. "Waldorf schools", Encyclopedia of American Education (Harlow G. Unger (ed.) Facts On File (2007). (ISBN 9780816068876). pp. 1196-7
  73. Spies, Werner E. (1985), "Gleichrichtung und Kontrast – Schulprogramme und Gesellschaftsprogramme", in Edding, Friedrich et al. (eds), Praktisches Lernen in der Hibernia-Pädagogik: eine Rudolf Steiner-Schule entwickelt eine neue Allgemeinbildung. Stuttgart: Klett, pp. 203, ff.
  74. Nicholson, David W. (1 July 2000). Layers of experience: Forms of representation in a Waldorf school classroom. Journal of Curriculum Studies 32 (4). с. 575–587. doi:10.1080/00220270050033637. 
  75. Christensen, Leah M (2007). Going Back to Kindergarten: Applying the Principles of Waldorf Education to Create Ethical Attorneys. Suffolk University Law Review 40 (2). http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=899218
  76. Gidley, Jennifer (2010). Comparing beliefs and values related to civic and moral issues among students in Swedish mainstream and Steiner Waldorf schools. Journal of Beliefs & Values: Studies in Religion & Education 31 (2). 
  77. Gidley, J. (1998). "Prospective Youth Visions through Imaginative Education." Futures 30(5), pp395–408
  78. "Liebe Waldorfschüler", Süddeutsche Zeitung, 17 May 2010; see "Study of racist attitudes among Waldorf school pupils" for a summary of the study's results in English
  79. Tolerance: The Threshold of Peace., UNESCO, 1994.
  80. "Education as an Opportunity to Break Out of the Poverty Trap", Freunde der Erziehungskunst Rudolf Steiners
  81. Mulderrig, Arnie (26 May 2010). Teacher from Rudolf Steiner School to help disadvantaged students from Sierra Leone. The Watford Observer. Процитовано 14 May 2013. 
  82. Flynn, Liina (15 March 2012). Earthships taking off. Northern Rivers Echo. Процитовано 14 May 2013. 
  83. Salaam Shalom Educational Foundation
  84. Salaam Shalom
  85. Tashi Waldorf School http://www.childrenofnepal.org/index.php?id=10. Accessed 2010-03-28.
  86. Kevin Rohan Memorial Eco Foundation website
  87. Friends of Waldorf Education. UNESCO. Процитовано 8 January 2013. 
  88. Історія навчального закладу - КЗО «Навчально-виховний комплекс «Вальдорфська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дитячий садок. waldorf-nvk.dp.sch.in.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  89. Міжнародна асоціація підтримки Вальдорфської педагогіки — PSYH.KIEV.UA -- Вісник психології і соціальної педагогіки. www.psyh.kiev.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  90. Наказ Міністерства № 1044 від 15.09.2014 "Про завершення узагальнюючого науково-методичного експерименту всеукраїнського рівня «Розвиток вальдорфської педагогіки в Україні» та впровадження педагогічної системи «Вальдорфська школа»
  91. Directory of Waldorf and Rudolf Steiner Schools, Kindergartens and Teacher Training Centers worldwide. 
  92. Рада світських гуманістів (Council for Secular Humanism): Are Rudolf Steiner's Waldorf Schools 'Non-Sectarian?' (англ.), переклад на православному сайті Сектовед: Антропософия, "Вальдорфские школы Рудольфа Штайнера" (рос.)

Посилання[ред.ред. код]