Вальдфрідгоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вальдфрідгоф
нім. Waldfriedhof (München)
Вальдфрідгоф.Мюнхен.jpg
Інформація про цвинтар
48°06′10″ пн. ш. 11°29′37″ сх. д. / 48.10278° пн. ш. 11.49361° сх. д. / 48.10278; 11.49361Координати: 48°06′10″ пн. ш. 11°29′37″ сх. д. / 48.10278° пн. ш. 11.49361° сх. д. / 48.10278; 11.49361
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Мюнхен
Відкрито 1907
Охоронний статус Baudenkmal[d]
Площа 170 га
Кількість поховань 60 000
Адреса Fürstenrieder Str. 288, 81377 München,
Ідентифікатори і зовнішні посилання

Вальдфрідгоф is located in Німеччина
Вальдфрідгоф
Вальдфрідгоф

Цвинтар Вальдфрідгоф (нім. Waldfriedhof — лісовий цвинтар) є одним з 29 місць поховання міста Мюнхен, землі Баварія в Німеччині. Він є найбільшим і найвідомішим цвинтарем міста, завдяки знаменитому парку та високомистецьким надгробкам на могилах відомих людей.

Опис[ред.ред. код]

Цвинтар Вальдфрідгоф розташований на південному заході міста та межує з кількома міськими районами. Поділений на дві частини — стару і нову («Alter Teil» та «Neuer Teil»). У ньому розташовано близько 60 тисяч могил. Вальдрідгоф відчиняється щодня о 8.00 і зачиняється між 17.00 та 20.00, залежно від пори року. У теплі місяці року місто проводить організовані тури до кладовища. До цвинтаря легко дістатися громадським транспортом, оскільки туди ходять кілька автобусних маршрутів та метро (станція «Holzapfelkreuth»). Вальдфрідгоф також межує з початком автобану А95 на півдні та іншими великими дорогами на півночі та сході.

Історія[ред.ред. код]

Цвинтар Вальдфрідгоф був спроектований архітектором Гансом Грасселем (Hans Grässel) і офіційно відкритий в 1907[1]. У 19631966 кладовище було розширене за проектом архітектора Людвіга Ремера (Ludwig Römer).

Вальдфрідгоф є одним з багатьох цвинтарів у Мюнхені, спроектованих Грасселем в один час. Керівникам міста не сподобалась ідея одного величезного цвинтаря, де старі поховання виглядали б занадто малими. Тому Грассель виготовив проекти чотирьох кладовищ, кожне з яких відповідає певним напрямкам.

Вальдфрідгоф був створений за модною тодішньою тенденцією міських парків або рекреаційних зон. Типовими назвами таких кладовищ було «Місто мертвих» або «Райський сад». Оскільки нові місця для поховань розташовувалися частіше на околицях міста, а не на церковних подвір'ях, то вони мали дедалі більше світський характер. Аби відновити християнський вплив, Грассель використав ранньохристиянські та візантійські елементи в побудові поховальних каплиць та інших споруд на цвинтарі. Архітектор також зберіг дерева, що росли на території, дозволяючи їм навіть накривати надгробки, символізуючи зв'язок між природою і смертю.

Концепція побудови цвинтаря Вальдфрідгоф у Мюнхені стала популярною в Німеччині, і в наступні роки було засновано кілька подібних «лісів-цвинтарів».

Вальдфрідгоф став також зразком для побудови цвинтаря «Skogskyrkogården» біля Стокгольма, який занесений до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Відомі поховання[ред.ред. код]

Українці[ред.ред. код]

Національні діячі[ред.ред. код]

Релігійні діячі[ред.ред. код]

Інші відомі поховання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]