Вальдшнепи (роман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Вальдшнепи» — роман, написаний українським письменником Миколою Хвильовим. Опублікований у 1927 році у часописі ВАПЛІТЕ. Оригінальна мова твору українська.

Історія твору[ред. | ред. код]

Роман був написаний у розпал літературної дискусії влітку 1926 р. в селищі німецьких колоністів під Херсоном. Першу його частину було опубліковано у п'ятому номері журналу ВАПЛІТЕ за 1927 р. Друга з'явилася на сторінках шостого номера журналу, але весь тираж цього номера був конфіскований і знищений. Авторові довелося написати покаянного листа до редакції газети «Комуніст».

Сюжет[ред. | ред. код]

Художній простір твору нагадує простір «Санаторійної зони», щоправда (замість медичної установи) події відбуваються на дачі в «заштатному городку». Сюжет у «Вальдшнепах» фактично відсутній. Хоча автор і дбає про сюжетну інтригу, майстерно виписує чарівні південні пейзажі, на тлі яких розвиваються складні стосунки героїв, але це насамперед — роман ідеологічний, роман-диспут. Його персонажі, постійно полемізуючи, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби. Маємо справу з раннім зразком суто політичного роману, який в українській літературі робив лише перші кроки.[1]

Головний герой твору Дмитрій Карамазов — недавній фанатичний комунар, який нагадує комунара-чекіста з новели "Я (Романтика). У роки Громадянської війни він розстріляв близьких йому людей біля монастиря, а також під час відступу Червоної гвардії пострілом у потилицю безжально розправився з однією з жінок-мародерок. Дмитрій Карамазов без докорів совісті «виконував свої обов'язки перед революцією», а тепер, в умовах непівської дійсності, утвердження цинічної більшовицької бюрократії, переродження комуністів, болісно переживає своє розчарування в компартії, в її можливостях реалізувати ті ідеали, заради яких він проливав кров інших і ризикував власним життям. Він намагається позбутися колишньої «великої ідеї». Але перейти з неї на нову ідеологію, зокрема на шлях будівництва нації, ні він, ні «всі Карамазови» не зможуть: «…Їм бракує доброго пастиря. Вони… не здібні бути оформителями й творцями нових ідеологій… Це загальні Діцгени, що їх використовують Маркси й Енгельси… Карамазов… хоче… розв'язувати проблеми універсального значення, але він їх розв'язує в хаосі своїх недоношених уявлень про картину світу і тому послідовно мусить прийти до розбитого корита.»[2] «Недоношені уявлення» Карамазова проявляються зокрема в тому, що він зі своєї нації хоче викинути Т. Шевченка, який «кастрував нашу інтелігенцію…, виховав цього тупорилого раба-просвітянина.»

Ідейно-тематичний зміст[ред. | ред. код]

Це проблемний роман. У ньому М. Хвильовий досить сміливо спробував окреслити основні проблеми пореволюційної ситуації в Україні. Він порушив назрілі болючі питання — осмислення наслідків революційних перетворень в Україні, прогнозування перспектив її національного відродження. Автор показав, як владно наступає нова епоха, як на другий план виходять «муралі революції», а натомість з'являються люди, розчаровані в комуністичній партії, котрі прагнуть іншої країни з новими ідеалами. А разом з тим вони не можуть зрадити тим соціальним ідеалам, заради яких йшли на смерть. Це — трагедія покоління, трагедія самого Хвильового і його однодумців. Співчуваючи змученим сумнівами сучасникам, письменник пов'язує надії на майбутнє з поколінням нових людей, покликаних бути вождями, проводирями мас.

Герої[ред. | ред. код]

Дмитрій Карамазов — один з «надломлених», які не можуть самореалізуватися за нової суспільної ситуації. Він розумний і талановитий, але не здатний бути творцем нової ідеології, бо йому бракує ініціативи і ґрунтовних знань, щоб створити «програму свого нового світогляду.» Карамазов потребує «доброго пастиря». Його він знаходить в образі Аглаї. Карамазов пристрасно закохується в цю жінку. Кохання Дмитра до Аглаї є важливим чинником ідейно-художнього змісту твору.

У «Вальдшнепах» ім'я головного героя взято з літератури: «Дмитрій Карамазов»— це ім'я персонажа з відомого роману Ф. Достоєвського. За цим стоїть певна авторська тенденція, зокрема — «карамазовщина», що символізує дух шукання істини, а крім того — болюче для М. Хвильового матеревбивство (у Достоєвського — батьковбивство).[3]

Ганна — дружина Карамазова. Розумна, спостережлива, інтелігентна. Вона уособлює реальну суспільну дійсність 20-х років ХХ ст. Це романтик ідеалів революції, яким вона залишається безмежно відданою. Партійна дисципліна для неї понад усе. Ганна хоча і бачить занепад комуністичної ідеології, але не перестає вірити в можливість її відродження. Вона не схвалює розмов Дмитрія про націю, оскільки вважає це зрадою соціалістичним ідеалам. Ганна відмовляє чоловіка від ідеї національного відродження і цим відштовхує його від себе.

Аглая — нащадок давнього козацького роду. Сильна і самодостатня жінка, смілива у вчинках і висловлюваннях, розумна, перспективна, проголошує культ людей, покликаних до активної дії. Проголошуючи ідею «безумства хоробрих», закликає Дмитра до твердості. Аглая підтримує ідею національного відродження.

Вовчик — спільний друг Карамазова і Ганни, учений-лінгвіст, безпартійний.

Тьотя Клава — тітка Аглаї, московка.

Євген Валентинович — чоловік тьоті Клави, професор марксизму.


Екранізація[ред. | ред. код]

У 1996 р. О. Муратов спробував відтворити втрачений текст «Вальдшнепів»(другу частину) кінематографічними засобами. Він спирався на спогади В. Сосюри і О. Довженка, які встигли прочитати твір до знищення, а також на глибоке знання доробку М. Хвильового.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / М. Наєнко. ─ К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. ─ 1088 с. ─ С. 840.
  2. Хвильовий М. Я (Романтика). Вальдшнепи: вибрані твори / М. Хвильовий. — К. : Знання, 2016. — 319 с. — (Класна література).- С. 187—188.
  3. Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / М. Наєнко. ─ К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. ─ 1088 с. ─ С. 840.

Література[ред. | ред. код]

  • Агеєва В. П. Микола Хвильовий / В. П. Агеєва // М. Хвильовий: твори ; вступ. стаття, упорядкування і прим. В. П. Агеєвої / М. Хвильовий. — К. : Грамота, 2011. — 352 с. — С. 5—30.
  • Жулинський М. Г. Романтик «в діадемі червоного страждання»/ М. Г. Жулинський// М. Хвильовий «Санаторійна зона»: оповідання, новели, повісті, памфлет/ М. Хвильовий ; передм. та прим. М. Г. Жулинського. — Х. : Фоліо, 2013. — 382 с. — С. 3—22.
  • Кавун Л. Художня модель фаустівської людини в романі «Вальдшнепи» Миколи Хвильового/ Л. Кавун//Філологічні семінари.— 2013.— Вип. 16. — С.173—177.
  • Мовчан Р. В., Авраменко О. М., Пархоменко В. І. Українська література: підруч. для 11 кл. загальноосвітніх навч. закл./ наук. ред. Р. В. Мовчан. — К. : Грамота, 2011. — 352 с. — С. 57—68.
  • Наєнко М. Художня література України. Від міфів до модерної реальності / М. Наєнко. ─ К. : Вид. центр «Просвіта», 2012. ─ 1088 с. ─ С. 840.- С.839-842.
  • Хвильовий М. Я (Романтика). Вальдшнепи: вибрані твори / М. Хвильовий. — К. : Знання, 2016. — 319 с. — (Класна література).
  • УСЕ для школи. Українська література. 11 клас. Микола Хвильовий. — Вип. 1. — 2001. — 70 с.
  • Хвильовий М. Твори ; вступ. стаття, упорядкування і прим. В. П. Агеєвої / М. Хвильовий. — К. : Грамота, 2011. — 352 с.
  • Хвильовий М. Санаторійна зона: оповідання, новели, повісті, памфлет / М. Хвильовий ; передм. та прим. М. Г. Жулинського. — Х. : Фоліо, 2013. — 382 с.

Посилання[ред. | ред. код]