Вальтер Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Вальтер Андерсон
нім. Walter Anderson
Андерсон близько 1930 року
Андерсон близько 1930 року
Народився 10 жовтня 1885(1885-10-10)
Мінськ, Російська імперія
Помер 23 серпня 1962(1962-08-23) (76 років)
Кіль, Німеччина
Громадянство Росія Росія
Естонія Естонія
Німеччина Німеччина
Національність балтійський німець
Діяльність письменник, викладач університету, нумізмат, історик літератури, фольклорист
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Казанський університет
Галузь Фольклористика, історія літератури, нумізматика
Заклад Казанський університет
Тартуський університет
Кенігсберзький університет
Кільський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d]
Відомі учні Оскар Лоорітс[d]
Isidor Levin[d]
W. F. H. Nicolaisen[d]
August Annist[d]
Anna Bērzkalne[d]
Андреєв Микола Петрович (фольклорист)
Член Прусська академія наук[1][2], Learned Estonian Society[d][1], Finnish Literature Society[d], Learned Estonian Society[d][1], Варшавське наукове товариство, Königsberger Gelehrte Gesellschaft[d], International Society for Folk Narrative Research[d], Société Finno-Ougrienne[d], Royal Gustavus Adolphus Academy[d], Kalevalaseura[d], American Folklore Society[d], Baltic Historical Commission[d] і Hellenic Folklore Society[d]
Відомий завдяки: Закон самокореляції
Батько Nikolai Anderson
Нагороди
Order of the White Star, 3rd Class

Вальтер Артур Александер Андерсон (нім. Walter Arthur Alexander Anderson, біл. Вальтэр Артур Аляксандр Андэрсан, нар. 10 жовтня 1885 Мінськ, Російська імперія — пом. 23 серпня 1962, Кіль, Німеччина) — німецький етнолог та фольклорист.

Біографія[ред.ред. код]

Андерсон народився в родині балтійських німців в Мінську у сім'ї науковця Миколи Андерсона. 1894 року родина переїхала до Казані, де батько почав працювати професором в місцевому університеті. У Вальтера було два брати — математик Оскар Андерсон та астрофізик Вільгельм Андерсон.

1904 року Вальтер Андерсон поступив до Казанського університету, а з 1909 року продовжив навчання в Петербурзькому університеті, де в 1911 році отримав диплом магістра. 1918 року захистив докторську дисертацію в Казанському університеті.[3] 1920 року емігрував до Естонії, де працював в Тартуському університеті.[4][5]

З 1920 року був членом Естонського вченого співтовариства, а з 1928 по 1929 рік був його президентом.[6][7] 1930 року став почесним членом співтовариства. Він також був почесним членом Американського фольклорного співтовариства та Грецького фольклорного співтовариства.[8] 1936 став членом-кореспондентом Прусської академії наук.[9] Крім цього, він був членом-кореспондентом Королівської академії Густавуса Адольфуса, Товариства фінської літератури, Фінно-угорського співтовариства та Варшавського наукового товариства.[8]

1939 року, як більшість німецького населення, був переселений до Німеччини. З 1940 по 1945 рік працював в Кенігсберзькому університеті. Після війни працював як запрошений професор в Кільському університеті. 1950 року був запрошений в США на Раду міжнародної фольк-музики до Блумінгтону, Індіана, після якої залишився ще на кілька місяців як запрошений професор у Блумінгтонському університеті Індіани.[10] 1953 року вийшов на пенсію, проте залишався в статусі емерит-професора Кільського університету до своєї смерті.

Праці[ред.ред. код]

Андерсон був однією з рушійних сил відносного географічно-історичного методу у фольклористиці. Його найбільш відома монографія — «Імператор та аббат». Він також видав кілька статей з нумізматики.[4] Його внесок в дослідження ісламських монет вважається революційним.[11] З 1920 по 1939 рік зберігав колекцію монет Естонського вченого співтовариства.[12]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Baltisches Biographisches Lexikon digital
  2. Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanities — 1992.
  3. Рафикова, Г.; Ибрагимова, Ф. (2016), "Биографика Казанского университета: Андерсоны"«Гасырлар авазы – Эхо веков», 2016 1/2, retrieved 2017-05-17
  4. а б Reprindid. www.aai.ee. Процитовано 2017-05-23. 
  5. Harris, E. Howard (1947). Literature in Estonia (en). Boreas Publishing Company. 
  6. "766. Monatssitzung vom 3. November 1920", Sitzungsberichte der gelehrten estnischen Gesellschaft zu Dorpat 1912-1920, Tartu: Gelehrte Estnische Gesellschaft, 1921, p. 131
  7. BBL digital – Anderson, Walter Arthur Alexander. www.bbl-digital.de (de). Процитовано 2017-05-23. 
  8. а б Kurt Ranke (1962), "Walter Anderson (1885-1962)", Fabula5
  9. jofi. alphabetische Sortierung — Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. www.bbaw.de (de-de). Процитовано 2017-05-23. 
  10. Stith Thompson (1996), A Folklorist's Progress: Reflections of a Scholar's Life (Special Publications of the Folklore Institute, Indiana University ed.), Bloomington: Indiana University Press
  11. Ivar Leimus (et) (2007), Sylloge of Islamic coins 710/1-1013/4 AD: Estonian public collectionsTallinnEstonian History Museum
  12. Otto A. Webermann (1963), "Walter Anderson (1885-1962)", Zeitschrift für Ostforschung12

Посилання[ред.ред. код]