Вальтер Ернст Фріке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Ернст Фріке
Народився 1 квітня 1915(1915-04-01)
Q1815156?, Мансфельд, Мансфельд-Зюдгарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 21 березня 1988(1988-03-21) (72 роки)
Гайдельберг, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність астроном
Alma mater Геттінгенський університет
Науковий керівник Отто Гекман
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Академія наук СРСР, Гайдельберзька академія наук, Австрійська академія наук, Російська академія наук і Леопольдина
Нагороди

Вальтер Ернст Фріке (нім. Walter Ernst Fricke; 1 квітня 1915(19150401) — 21 березня 1988) — німецький астроном, член Гейдельберзької АН (1960).

Наукова біографія[ред. | ред. код]

У 1938 закінчив Геттінгенський університет. У 1942—1951 — асистент Гамбурзької обсерваторії, в 1951—1953 — доцент Гамбурзького університету, в 1953—1954 — стипендіат Німецького дослідницького товариства в різних обсерваторіях США. З 1955 — директор Астрономічного обчислювального інституту і професор університету в Гейдельберзі.

Перші роботи Фріке були присвячені дослідженням в галузі космології і фотографічної фотометрії галактики Андромеди. З 1955 головним напрямком його наукової діяльності стали дослідження з фундаментальної астрометрії, кінематики і динаміки зоряних систем, астрономічних сталих. Спільно з А.Копффом та іншими співробітниками Астрономічного обчислювального інституту на основі численних спостережень положень зірок, виконаних у різних обсерваторіях, склав Четвертий фундаментальний каталог (FK4). Цей каталог був опублікований в 1963 і являє собою загальноприйняту міжнародну астрономічну опорну координатну систему для різних спостережень і ефемерид. Під керівництвом Фріке велися роботи зі створення каталогу FK5. В області кінематики зоряних систем виконав визначення кутової швидкості обертання Галактики і сталих диференціального галактичного обертання. Займався також динамічним тлумаченням спостережуваного розподілу швидкостей зірок в Галактиці. Показав, що розкладання функцій розподілу швидкостей в ряд за двома першими інтегралами руху задовольняє не тільки основному рівнянню зоряної динаміки (рівнянню Больцмана), але також і рівнянню Пуассона для системи з кінцевою масою. Фріке провів велику роботу з поліпшення системи астрономічних сталих. За його рекомендацією Міжнародний астрономічний союз в 1964 прийняв рішення про введення нової системи сталих. Подальші дослідження в цьому напрямку, проведені багатьма астрономами з різних країн, привели до створення в 1976 нової системи, що отримала назву Системи астрономічних сталих Міжнародного астрономічного союзу. Для цієї системи Фріке ввів нове значення загальної прецесії в довготі і деякі специфічні зміни у фундаментальній координатній системі.

Іноземний член АН СРСР (1982), член Німецької академії натуралістів «Леопольдина» (1974), Віденської АН (1977), ряду інших академій наук і наукових товариств, член-кореспондент Бюро довгот в Парижі (1961).

Президент Комісії N 4 «Ефемериди» (1958—1964) і Комісії N 8 «Позиційна астрономія» (1970—1973) Міжнародного астрономічного союзу, віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1964—1967).

Премія П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1974).

Його ім'ям названий астероїд 1561 Фріке.

Джерела[ред. | ред. код]