Вальтер Незаможний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Вальтер Незаможний, або Вальтер Голяк (фр. Gautier Sans Avoir, нім. Walther von Habenichts) — французький лицар, прозваний так за свою бідність. Керівник селянських загонів, які вирушили в хрестовий похід перед справжніми хрестоносцями. Його люди були звичайним натовпом, який не мав ні навичок, ні озброєння. В 1096 році виступив з Лотарингії до Єрусалиму, дорогою влаштовуючи єврейські погроми та грабуючи населення. До них приєднувались різні декласовані елементи і розбійники. Хрестовий похід пройшов по Рейну через Німеччину, Угорщину і Болгарію. Доволі сильно розпорошивши сили, натовп дістався до Константинополя, де його привітно зустрів імператор Олексій I Комнін.

Олексій І намагався утримати селян від дальшого походу, почекати рицарів, але, щоб уникнути грабунків, наказав переправити ополченців через протоку. У першій же сутичці на шляху до Нікеї турки майже повністю перебили ополченців. Залишки, близько тисячі, разом із Петром Пустельником втекли до Босфору і були переправлені у Константинополь.