Вальтер Гропіус
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.png){kind=small}
Ва́льтер Гро́піус[4][5][6][7][8] (нім. Walter Adolph Georg Gropius; 18 травня 1883, Берлін — 5 липня 1969, Бостон) — німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз».
Народився в Берліні в сім'ї архітекторів. Брат його діда — відомий архітектор Мартін Гропіус. Його батько — Вальтер Гропіус — був таємним радником з питань будівництва в Німецькій імперії.
У 1903 році вступає вчитися на архітектора в Мюнхені, а пізніше продовжує навчання в Берліні.
1907 року Гропіус розпочав працювати в майстерні Петера Беренса, де разом з ним працювали такі відомі архітектори, як Людвіг Міс ван дер Рое і Ле Корбюзьє.
У 1910 році, після трьох років роботи з Беренсом, Гропіус починає самостійну роботу як дизайнер і архітектор. Як дизайнер він проєктує внутрішнє обладнання, шпалери, серійні меблі, автокузовови й тепловози. Його першою значною архітектурної роботою став будинок взуттєвої фабрики «Фагус» — «Fagus-Werke» в місті Альфельд-на-Лайне. Цю фабрику він проєктував разом з Адольфом Майєром. Фабричну будівлю вважають відправною точкою в його подальшій діяльності з розвитку архітектури зі скла і сталі, пізніше названої «архітектурою модернізму», а в 1920-ті роки об'єднується під загальними поняттями «Нове будівництво» (нім. Neues Bauen) та «Нова речевість» (нім. Neue Sachlichkeit).
Для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств (нім. Deutsches Werkbund), що проходила в 1914 році в Кельні, Гропіус з Майєром разом будують «Зразкову фабрику» (нім. Musterfabrik), яка пізніше також мала значний вплив на сучасну архітектуру. Особливістю цієї будівлі є круглі засклені вежі сходів, які в 1920-их роках і пізніше стали популярним художнім елементом у Еріха Мендельзона в його універсальних магазинах.
Довгі роки Гропіуса пов'язували дружні відносини з Феліксом Ауербахом, професором фізики в Єнському університеті, де він спроєктував і побудував для подружжя Ауербах житловий будинок.
Перша Світова війна перервала кар'єру Гропіуса. Призваний негайно як резервіст Гропіус воював на Західному фронті у званні старшини, був поранений і ледь не загинув[9].
Після Першої світової війни Гропіус стає засновником «Баугаузу». Школа Баугауз була створена у Веймарі у 1919 році внаслідок об'єднання Саксонсько-Веймарської Вищої школи образотворчих мистецтв і заснованої Анрі Ван де Вельде Саксонсько-Веймарської школи прикладного мистецтва. Будучи ініціатором створення нового навчального закладу, А. Ван де Вельде пропонує на посаду керівника кандидатуру молодого берлінського архітектора Вальтера Гропіуса. Гропіус обіймає посаду директора спочатку у Веймарі (до 1926 р.) і після цього в Дессау. 1928 року він передає пост швейцарському містобудівнику Майєру, який був відправлений у відставку з політичних причин у 1930 році. Людвіг Міс ван дер Рое керував Баугаузом аж до його закриття у 1932 році.
З 1926 році Гропіус інтенсивно займається масовим житловим будівництвом, рішенням містобудівних і соціальних проблем, виступає за раціоналізацію будівництва. Він виконує численні проєкти житлових будинків: селище Дессау-Тертен (1926—1931), район Даммершток у Карлсруе (1928—1929), житловий квартал у берлінському районі Сіменсштадт (1929—1930) та проєкт «Берегова забудова озера Ванзеє» в Берліні (1930—1931).
У 1934 році після нападів націонал-соціалістів на Баугауз, які називали його «церквою марксизму», Гропіус емігрує до Англії, а в 1937 році переїжджає до Кембриджа в США, де працює професором архітектури у вищій школі дизайну Гарвардського університету.
У 1946 році Гропіус заснував групу «The Architects Collaborative, Inc.» (TAC). Результатом роботи цієї групи став Освітній центр Гарвардського університету в Кембриджі (англ. Graduate Center der Harvard University in Cambridge) (1949—1950). Серед гарвардських учнів Гропіуса — плідний Йєо Мінь Пій.
В останні роки життя Гропіус повертається в Берлін, де проєктує дев'ятиповерховий житловий квартал у районі Ганзи у 1957 році в рамках будівельної виставки «Інтербау» (нім. Interbau). Увігнутий південний фасад і відкритий перший поверх вважається типовим прикладом так званого пізнього модерну. У цьому будинку відбуваються найпрестижніші виставки Берліну[10]. У 1963 році Гропіус удостоюється звання почесного доктора Вільного університету Берліну.
Помер 5 липня 1969 року в Бостоні, США.
| Робота | Зображення | Розташування | Рік |
|---|---|---|---|
| Завод «Фагус» (спільно з Адольфом Меєром) |
Альфельд, Німеччина | 1910-1911, 1924—1925 | |
| Оформлення павільйону німецького Веркбунду на Всесвітній виставці в Генті золота медаль виставки |
Гент, Бельгія | 1913 | |
| Проєкт виставкового приміщення Об'єднаних майстерень з образотворчого та прикладного мистецтва | Берлін, Німеччина | 1913 | |
| Проєкти оформлення спальних залізничних вагонів нового типу, випущених на заводах Кенігсберга, і легкових автомобілів для автомобільної фірми в Кельні | 1913 | ||
| Проєкти житлових і фабричних будівель у Віттенберзі, Франкфурті-на-Майні, Позені, Відні, Берліні та Померанії (усі у співавторстві з А. Меєром) | 1913 | ||
| Адміністративно-фабричний корпус і машинна зала «Зразкової фабрики» для виставки Німецького союзу ремісничих підприємств в Кельні (у співавторстві з А. Меєром) | 1914 | ||
| Фабричні, торговельні та громадські споруди в Померанії | 1914 | ||
| Будинок Баумфельда в Берліні (проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баухауса) | 1919 | ||
| Проєкт пам'ятника жертвам березневого повстання у Ваймарі |  |
Веймар, Німеччина | 1921 |
| Конкурсний проєкт будівлі взуттєвої фабрики в Ерфурті (у співавторстві з А. Меєром, друга премія) | 1921 | ||
| Корпус заводу сільськогосподарської техніки «Gebr. Kappe & Co.», Альфельд | 1922–1924 | ||
| Житловий будинок професора доктора Фелікса Ауербаха, Єна | 1924 | ||
| Будинок муніципального театру в Єні, ряд житлових будинків в Єні, Тюрінгії, Берліні, Альфельді | 1923–1924 | ||
| Проєкт будівлі редакції «Чикаго трибюн» (у співавторстві з А. Меєром) | 1923–1924 | ||
| Будинок Баугаузу проєкт у співавторстві з А. Меєром; будівництво спільно з учнями Баугаузу |
 |
Дессау | 1925–1926 |
| Викладацький корпус («Дім майстрів» — «Meisterhäuser») Баугаузу в Дессау | 1925–1926 | ||
| Оформлення виставки німецького Веркбунду в Стокгольмі | 1926 | ||
| Житлове селище Тертен (Törten) в Дессау | 1926–1928 | ||
| Проєкт будівлі «Тотального театру» для Берліна відповідно до ідей Е. Пискатора | 1927 | ||
| Дві будівлі в виставковому житловому селищі «Вайсенгоф» в Штутгарті | 1927 | ||
| Будинок Терези Цукеркандл (Therese Zuckerkandl), Єна | 1927–1929 | ||
| Врегулювання житлової забудови в районі Даммерсток в Карлсруе | 1928–1929 | ||
| Проєктування рядової забудови житловими будинками в районі Сіменсштадт під Берліном | 1929–1930 | ||
| Оформлення павільйону німецького Веркбунду в Парижі | 1929–1930 | ||
| Проєкт оформлення легкового автомобіля «Адлер» | 1929–1930 | ||
| Конкурсні проєкти будівель театру для Харкова та Палацу Рад для Москви | 1930 | ||
| Приватна архітектурна практика в Лондоні (у співавторстві з М.Фраєм) | 1934–1937 | ||
| Будинок Гропіуса (англ. Gropius Haus) |  |
Лінкольн, Массачусетс, США | 1937 |
| Packaged House System (у співавторстві з Конрадом Ваксманом) у Лінкольні, Массачусетс | 1941–1943 | ||
| Корпус для аспірантів в Гарвардському університеті (у співавторстві з Брауном, Лайфордом і Фробесом) | 1948–1950 | ||
| Ряд проєктів меблів для австрійської фірми «Тоне» | 1950 | ||
| Проєкти будинків «Бостон-центру» в Бостоні і офісу МакКормік в Чикаго | 1953 | ||
| Житловий будинок Stichweh у Ганновері | 1952–1953 | ||
| Проєкти будівель початкових шкіл для штату Массачусетс | 1954–1959 | ||
| 9-и поверховий житловий будинок для виставки «Інтербау» в Західному Берліні (спільно з «ТАС» і В. Ебертом) | |||
| Проєктування і будівництво комплексу Багдадського університету (спільно з «ТАС» і Р. Макмілланом) | 1957 | ||
| Хмарочос Pan-Am на Мангеттені | 1957/59 | ||
| Планування «містечка Гропіуса» в тодішньомук Західному Берліні | з 1960 (пізніше змінено) | ||
| Будівля посольства США в Греції | Афіни, Греція | 1956–1961 | |
| Проєкт будівлі «Моніка» на пл. Пікаділлі в Лондоні | 1961 | ||
| Фабрика порцеляни Rosenthal у Ротбюль | 1965 в Сельбе | ||
| Скляний Собор (офіційно: Thomas Glaswerk) | 1968 в Амберг | ||
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Walter Gropius - Black Mountain College Project — 2024.
- ↑ bauhaus.community
- ↑ АКАДЕМІЯ М ИСТЕЦТВ УКРАЇНИ І НСТИТУТ П РОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА. ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ АРХІТЕКТУРИ.pdf
- ↑ СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РЕАЛІЗМ І ТОТАЛІТАРИЗМ. ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА.pdf
- ↑ 12.7: Баухаус (1919-1933). LibreTexts - Ukrayinska (англ.). 26 жовтня 2022. Процитовано 31 серпня 2025.
- ↑ Гропіус, Вальтер. ВУЕ (укр.). Процитовано 31 серпня 2025.
- ↑ 3.9: Баугаус (1919-1931). LibreTexts - Ukrayinska (англ.). 26 жовтня 2022. Процитовано 31 серпня 2025.
- ↑ Walter Adolph Gropius 1883 - 1969. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 2 серпня 2006.
- ↑ Ретроспективна виставка творів Фріди Кало в Мартін-Ґропіус-Бау//Радіо «Свобода» 28.05.2010. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- Національний музей імені Андрея Шептицького. Виставка Інституту зв'язків з закордону (ifa). Баугауз: фотографії. 13 березня — 15 квітня 2007 року. [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Мистецтво Баугаузу в Бухенвальді [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Нові стилі в архітектурі [Архівовано 17 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Леся Юрченко. «Баугауз»: «ікони модернізму» 90 років//Deutsche Welle, 03.04.2009 [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.].
- (англ.) The New Architecture and the Bauhaus, Walter Gropius, 1935.
- (англ.) The Scope of Total Architecture, Walter Gropius, 1956.
- (англ.) From Bauhaus to Our House, Tom Wolfe, 1981.
- (англ.) The Walter Gropius Archive, Routledge (publisher), 1990–1991.
- Народились 18 травня
- Народились 1883
- Померли 5 липня
- Померли 1969
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Викладачі Гарвардського університету
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Нагороджені Королівською золотою медаллю
- Лауреати премії Гете
- Нагороджені медаллю Альберта (Королівське товариство мистецтв)
- Німецькі архітектори
- Уродженці Берліна
- Померли в Бостоні
- Архітектори Берліна
- Німецькі емігранти до США