Перейти до вмісту

Валяда бінт аль-Мустакфі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валяда бінт аль-Мустакфі
араб. ولادة بنت المستكفي Редагувати інформацію у Вікіданих
Народиласяне раніше 994 і не пізніше 1010 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кордова, Аль-Андалус[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла26 березня 1091 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кордова, Аль-Андалус Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКордовський халіфат
Кордовська тайфа
Севільська тайфа Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовАндалузька арабська Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМухаммед III Редагувати інформацію у Вікіданих
Волоссяstrawberry blond haird Редагувати інформацію у Вікіданих
Очіблакитні Редагувати інформацію у Вікіданих

Валяда бінт аль-Мустакфі (араб. ولادة بنت المستكفي; Кордова, 994 або 1001[2] — 26 березня 1091)[3] — андалузька поетеса та донька омейядського халіфа Мухаммеда III Кордовського.[4]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Валяда була донькою Мухаммеда III Кордовського, одного з останніх кордовських омейядських правителів, який прийшов до влади в 1024 році після вбивства попереднього правителя Абдаррахмана V, і якого самого було вбито через два роки в Уклесі.[5][6] Вважається, що її мати була іберійською християнською рабинею.[7] Її раннє дитинство було під час високого періоду Кордовського халіфату під правлінням Аль-Мансура ібн Абі Аміра.[8][9] Її юнацькі роки припали на бурхливий період після утвердження при владі сина Аміра, Абдаррахмана ібн Санчула, який у своїх спробах захопити владу від Гішама II привів халіфат до громадянської війни.[10]

Оскільки Мухаммед III не мав спадкоємця чоловічої статі, деякі вчені припускають, що Валяда могла успадкувати його майно і використати його для створення своєрідного літературного салону в Кордобі.[5][7] Там вона була наставницею для поетів та поетес, особливо жінок, з усіх соціальних класів, від знатного походження до рабинь, куплених самою Валядою.[6][11][12] Деякі з великих поетів та інтелектуалів того часу також були присутні у її салоні.[12]

Образ і мистецтво

[ред. | ред. код]

Валяда мала репутацію людини розуму, спритності, красномовства та глибоких знань.[7] Вона також була дещо суперечливою, виходячи на публіку без чадри.[7] Її поведінка була розцінена місцевими імамами як збочена і була різко критикована, але вона також мала багато людей, які захищали її, наприклад Ібн Хазм, відомий автор «Персня голуба».[7] Валяда отримала визнання за свої поетичні здібності, особливо як жінка в сфері, де домінували чоловіки. Одним із прикладів творчості та сміливого характеру Валляди є її «Ана Валлах Аслух Лілмалі» («Я, Богом дана, гідна високих посад»), вірші якої вона вишила золотом на облямівці своєї сукні. Вірш написаний вафірним розміром (один із класичних арабських поетичних розмірів).[3]

арабська мова[12] транслітерація український переклад
أَنَا وَاللهِ أَصْلُحُ لِلْمَعَالِي     

وَأَمْشِي مِشْيَتِي وَأَتِيهُ تِيها

أُمْكِنُ عَاشِقِي مِنْ صَحْنِ خَدّي

وَأُعْطِي قُبْلَتِي مَنْ يَشْتَهِيها

 ʾanā wallāhi aṣluḥu lilmʿālī

wa amshī mishyati wa atīhu tīhā

ʾumkinu ʿāshiqī min ṣaḥni khaddī

wa ʾuʿṭī qublatī man yashtahīhā

 Я, Богом дана, гідна високих посад.

і йду своєю дорогою з гордістю.

Тому я дозволяю своєму коханому цілувати мене в щоку,

і обдаровую поцілунками тих, хто цього прагне.

Поезія Валяди написана вільним віршем, рідкісним на той час.[13]

Збереглося лише дев'ять віршів Валяди. Вісім із них розповідають про її стосунки з Ібн Зайдуном.[13] Дев'ята натякає на свободу та незалежність Валяди.

Валяда відома як «арабська Сапфо».[14]

Відносини з Ібн Зайдуном

[ред. | ред. код]
Пам'ятник закоханим у Кордові

Тогочасний кордовський звичай полягав у тому, що поети змагалися у дописуванні незавершених віршів. Саме під час одного з таких поетичних змагань Валяда познайомилася з Ібн Зайдуном. Зайдун також був поетом і аристократом, який робив виважені політичні кроки в напрямку Кордови.[15] Через це, а також через зв'язки Зайдуна з Бану Яхвар — суперниками її власного клану Омейядів — їхні стосунки були суперечливими і повинні були залишатися таємницею.

Більшість із дев'яти віршів, що збереглися від Валяди, були написані про їхні стосунки, які, очевидно, закінчилися за спірних обставин.[16][17] Написані як листи між двома закоханими, вірші виражають ревнощі, ностальгію, а також бажання возз'єднатися. Інші висловлюють обман, печаль і докір. П'ятий — гостра сатира, спрямована проти Зайдуна[18], якого вона звинувачує, серед іншого, у тому, що він має коханок. В одній з публікацій було висловлено припущення, що їхні стосунки розірвалися через роман Зайдуна з «чорною коханкою». Дехто каже, що коханкою була дівчина-рабиня, яку Валяда купила і виховала як поетесу, як вона сама припускає, тоді як інші припускають, що це міг бути чоловік. Третя можливість полягає в тому, що вірш був написаний відповідно до часу, оскільки зрада з чорношкірим коханцем була поширеною темою в арабській поезії.[19]

Після розриву із Зайдуном Валяда почала зустрічатися з візиром Ібн Абдусом, який був одним із головних політичних суперників Зайдуна. Абдус, який був повністю закоханий у Валяду, врешті-решт захопив майно Зайдуна і ув'язнив його. Незабаром після цього Валяда переїхала до палацу візира, і хоча вона так і не вступила з ним у шлюб, він залишався поруч з нею до самої смерті, коли йому було вже далеко за вісімдесят.

Родовід

[ред. | ред. код]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

Ім'я Валяди з'являється на Поверсі спадщини арт-інсталяції Джуді Чикаго «Вечірка».[20]

У відеогрі Crusader Kings III вона з'являється як ігровий персонаж, якщо грає з доповненням Roads To Power під ім'ям «Mistress Wallada Umayyad». У грі вона зображена як остання з династії Омейядів[21] і отримує унікальний артефакт під назвою Подвійний місячний том, книгу віршів, але має унікальну рису «Фіолетовий поет».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102369550 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Denton, Chad (5 листопада 2014). The War on Sex: Western Repression from the Torah to Victoria (англ.). McFarland. с. 105.
  3. 1 2 Mujeres andaluzas. Biografia. Mujer historia feminismo Andalucia. www.historiamujeres.es (ісп.).
  4. ↑ Said Darwish, Iman (1 червня 2014). Courtly Culture and Gender Poetics: Wallada bint al-Mustakfi and Christine de Pizan. Theses and Dissertations.
  5. 1 2 Shamsie, Kamila (3 березня 2016). Librarians, rebels, property owners, slaves: Women in al-Andalus. Journal of Postcolonial Writing (англ.). 52 (2): 178—188. doi:10.1080/17449855.2016.1164968. ISSN 1744-9855.
  6. 1 2 Lytle, Molly. 'By God, I Was Made for Glory': Wallada bint al-Mustakfi and Women's Agency in Umayyad al-Andalus (Дипломна робота). University of Chicago.
  7. 1 2 3 4 5 Omran, Doaa (17 лютого 2022). Wallāda Bint al-Mustakfi: A Muslim Princess Speaking Passionately and Persistently in the "Palimpsest" of al-Andalus. Women's Studies (англ.). 51 (2): 120—136. doi:10.1080/00497878.2022.2033241. ISSN 0049-7878.
  8. ↑ Mourtada-Sabbah, Nada; Gully, Adrian (Листопад 2003). 'I am, by God, fit for high positions' On the political role of women in al-Andalus. British Journal of Middle Eastern Studies (англ.). 30 (2): 183—209. doi:10.1080/1353019032000126527. ISSN 1353-0194.
  9. ↑ Bouachrine, Ibtissam (21 травня 2014). Women and Islam: Myths, Apologies, and the Limits of Feminist Critique (англ.). Lexington Books. ISBN 978-0-7391-7907-9.
  10. ↑ Stähli, Albert (1 березня 2016). Die Mauren: Meister der Toleranz, Vielfalt und Bildung (нім.). Frankfurter Allgemeine Buch. ISBN 978-3-95601-239-6.
  11. ↑ Afsaruddin, Asma (2010). Literature, Scholarship, and Piety: Negotiating Gender and Authority in the Medieval Muslim World. Religion & Literature. 42 (1/2): 111—131. ISSN 0888-3769. JSTOR 23049472.
  12. 1 2 3 Medievalists.net (21 квітня 2022). Fit for High Positions: The Life of Wallada bint al-Mustakfi. Medievalists.net (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  13. 1 2 Hawkins, Livingston; Birney, Ethan (31 березня 2023). HI-01 The Loves & Controversies of Wallada bint al-Mustakfi. SC Upstate Research Symposium.
  14. ↑ Morales, José Miguel Ruiz (1960). Cultural Relations Between Spain and the Arab World: Lecture Delivered at Opening of Academic Year, 11 November 1959 (англ.). Cultural Relations Department. с. 16. Процитовано 10 вересня 2024.
  15. ↑ ʻĀshūr, Raḍwá; Ghazoul, Ferial Jabouri; Reda-Mekdashi, Hasna; McClure, Mandy (2008). Arab Women Writers: A Critical Reference Guide, 1873-1999 (англ.). American Univ in Cairo Press. ISBN 978-977-416-146-9.
  16. ↑ Bouachrine, Ibtissam (21 травня 2014). Women and Islam: Myths, Apologies, and the Limits of Feminist Critique (англ.). Lexington Books. ISBN 978-0-7391-7907-9.
  17. ↑ Ahmed, Akbar S.; Sonn, Tamara (22 квітня 2010). The SAGE Handbook of Islamic Studies (англ.). SAGE. ISBN 978-1-4462-6452-2.
  18. ↑ Decter, Jonathan P.; Rand, Michael Chaim (2007). Studies in Arabic and Hebrew Letters: In Honor of Raymond P. Scheindlin (англ.). Gorgias Press. ISBN 978-1-59333-701-8.
  19. ↑ Wallada: A Fateful Woman of the 11th Century (ісп.), Segunda Republica January 24, 1999. Retrieved 2007, 04-07.
  20. ↑ The Dinner Party by Judy Chicago. www.brooklynmuseum.org (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Ariedo, Eduardo (26 вересня 2024). Crusader Kings 3: 10 Best Landless Characters In The Roads To Power DLC, Ranked. Game Rant (англ.). Процитовано 18 грудня 2024.

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Dozy, R. P. Historia de los musulmanes en España. Madrid, Turner, 1988.
  • Garulo, T. Diwan de las poetisas andaluzas de Al-Andalus. Madrid, Ediciones Hiperión, 1985.
  • López de la Plaza, G. Al-Andalus: Mujeres, sociedad y religió. Málaga, Universidad de Málaga, 1992.
  • Sobh, M. Poetisas arábigo-andaluzas. Granada, Diputación Provincial, 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валяда_бінт_аль-Мустакфі&oldid=47952990