Перейти до вмісту

Валяда бінт аль-Мустакфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Валяда бінт аль-Мустакфі
араб. ولادة بنت المستكفي Редагувати інформацію у Вікіданих
Народиласяне раніше 994 і не пізніше 1010 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кордова, Аль-Андалус[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла26 березня 1091 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кордова, Аль-Андалус Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКордовський халіфат
Кордовська тайфа
 Севільська тайфа Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоетеса, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовАндалузька арабська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМухаммед III Редагувати інформацію у Вікіданих
Волоссяstrawberry blond haird Редагувати інформацію у Вікіданих
Очіблакитні Редагувати інформацію у Вікіданих

Валяда бінт аль-Мустакфі (араб. ولادة بنت المستكفي; Кордова, 994 або 1001[2] — 26 березня 1091)[3] — андалузька поетеса та дочка омейядського халіфа Мухаммеда III Кордовського.[4]

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Валяда була дочкою Мухаммеда III Кордовського, одного з останніх кордовських омейядських правителів, який прийшов до влади в 1024 році після вбивства попереднього правителя Абдаррахмана V, і якого самого було вбито через два роки в Уклесі.[5][6] Вважається, що її мати була іберійською християнською рабинею.[7] Її раннє дитинство було під час високого періоду Кордовського халіфату під правлінням Аль-Мансура ібн Абі Аміра.[8][9] Її юнацькі роки припали на бурхливий період після утвердження при владі сина Аміра, Абдаррахмана ібн Санчула, який у своїх спробах захопити владу від Гішама II привів халіфат до громадянської війни.[10]

Оскільки Мухаммед III не мав спадкоємця чоловічої статі, деякі вчені припускають, що Валяда могла успадкувати його майно і використати його для створення своєрідного літературного салону в Кордобі.[5][7] Там вона була наставницею для поетів та поетес, особливо жінок, з усіх соціальних класів, від знатного походження до рабинь, куплених самою Валядою.[6][11][12] Деякі з великих поетів та інтелектуалів того часу також були присутні у її салоні.[12]

Образ і мистецтво

[ред. | ред. код]

Валяда мала репутацію людини розуму, спритності, красномовства та глибоких знань.[7] Вона також була дещо суперечливою, виходячи на публіку без чадри.[7] Її поведінка була розцінена місцевими імамами як збочена і була різко критикована, але вона також мала багато людей, які захищали її, наприклад Ібн Хазм, відомий автор «Персня голуба».[7] Валяда отримала визнання за свої поетичні здібності, особливо як жінка в сфері, де домінували чоловіки. Одним із прикладів творчості та сміливого характеру Валляди є її «Ана Валлах Аслух Лілмалі» («Я, Богом дана, гідна високих посад»), вірші якої вона вишила золотом на облямівці своєї сукні. Вірш написаний вафірним розміром (один із класичних арабських поетичних розмірів).[3] Шаблон:Verse transliteration-translation

Поезія Валяди написана вільним віршем, рідкісним на той час.[13]

Збереглося лише дев'ять віршів Валяди. Вісім із них розповідають про її стосунки з Ібн Зайдуном.[13] Дев'ята натякає на свободу та незалежність Валяди.

Валяда відома як «арабська Сапфо».[14]

Відносини з Ібн Зайдуном

[ред. | ред. код]
Пам'ятник закоханим у Кордові

Тогочасний кордовський звичай полягав у тому, що поети змагалися у дописуванні незавершених віршів. Саме під час одного з таких поетичних змагань Валяда познайомилася з Ібн Зайдуном. Зайдун також був поетом і аристократом, який робив виважені політичні кроки в напрямку Кордови.[15] Через це, а також через зв'язки Зайдуна з Бану Яхвар — суперниками її власного клану Омейядів — їхні стосунки були суперечливими і повинні були залишатися таємницею.

Більшість із дев'яти віршів, що збереглися від Валяди, були написані про їхні стосунки, які, очевидно, закінчилися за спірних обставин.[16][17] Написані як листи між двома закоханими, вірші виражають ревнощі, ностальгію, а також бажання возз'єднатися. Інші висловлюють обман, печаль і докір. П'ятий — гостра сатира, спрямована проти Зайдуна[18], якого вона звинувачує, серед іншого, у тому, що він має коханок. В одній з публікацій було висловлено припущення, що їхні стосунки розірвалися через роман Зайдуна з «чорною коханкою». Дехто каже, що коханкою була дівчина-рабиня, яку Валяда купила і виховала як поетесу, як вона сама припускає, тоді як інші припускають, що це міг бути чоловік. Третя можливість полягає в тому, що вірш був написаний відповідно до часу, оскільки зрада з чорношкірим коханцем була поширеною темою в арабській поезії.[19]

Після розриву із Зайдуном Валяда почала зустрічатися з візиром Ібн Абдусом, який був одним із головних політичних суперників Зайдуна. Абдус, який був повністю закоханий у Валяду, врешті-решт захопив майно Зайдуна і ув'язнив його. Незабаром після цього Валяда переїхала до палацу візира, і хоча вона так і не вступила з ним у шлюб, він залишався поруч з нею до самої смерті, коли йому було вже далеко за вісімдесят.

Родовід

[ред. | ред. код]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

Ім'я Валяди з'являється на Поверсі спадщини арт-інсталяції Джуді Чікаго «Вечірка».[20]

У відеогрі Crusader Kings III вона з'являється як ігровий персонаж, якщо грає з доповненням Roads To Power під ім'ям «Mistress Wallada Umayyad». У грі вона зображена як остання з династії Омейядів[21] і отримує унікальний артефакт під назвою Подвійний місячний том, книгу віршів, але має унікальну рису «Фіолетовий поет».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #102369550 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Denton, Chad (5 листопада 2014). The War on Sex: Western Repression from the Torah to Victoria (англ.). McFarland. с. 105.
  3. ↑ а б Mujeres andaluzas. Biografia. Mujer historia feminismo Andalucia. www.historiamujeres.es (ісп.).
  4. ↑ Said Darwish, Iman (1 червня 2014). Courtly Culture and Gender Poetics: Wallada bint al-Mustakfi and Christine de Pizan. Theses and Dissertations.
  5. ↑ а б Shamsie, Kamila (3 березня 2016). Librarians, rebels, property owners, slaves: Women in al-Andalus. Journal of Postcolonial Writing (англ.). 52 (2): 178—188. doi:10.1080/17449855.2016.1164968. ISSN 1744-9855.
  6. ↑ а б Lytle, Molly. 'By God, I Was Made for Glory': Wallada bint al-Mustakfi and Women's Agency in Umayyad al-Andalus (Дипломна робота). University of Chicago.
  7. ↑ а б в г д Omran, Doaa (17 лютого 2022). Wallāda Bint al-Mustakfi: A Muslim Princess Speaking Passionately and Persistently in the "Palimpsest" of al-Andalus. Women's Studies (англ.). 51 (2): 120—136. doi:10.1080/00497878.2022.2033241. ISSN 0049-7878.
  8. ↑ Mourtada-Sabbah, Nada; Gully, Adrian (November 2003). 'I am, by God, fit for high positions' On the political role of women in al-Andalus. British Journal of Middle Eastern Studies (англ.). 30 (2): 183—209. doi:10.1080/1353019032000126527. ISSN 1353-0194.
  9. ↑ Bouachrine, Ibtissam (21 травня 2014). Women and Islam: Myths, Apologies, and the Limits of Feminist Critique (англ.). Lexington Books. ISBN 978-0-7391-7907-9.
  10. ↑ Stähli, Albert (1 березня 2016). Die Mauren: Meister der Toleranz, Vielfalt und Bildung (нім.). Frankfurter Allgemeine Buch. ISBN 978-3-95601-239-6.
  11. ↑ Afsaruddin, Asma (2010). Literature, Scholarship, and Piety: Negotiating Gender and Authority in the Medieval Muslim World. Religion & Literature. 42 (1/2): 111—131. ISSN 0888-3769. JSTOR 23049472.
  12. ↑ а б Medievalists.net (21 квітня 2022). Fit for High Positions: The Life of Wallada bint al-Mustakfi. Medievalists.net (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  13. ↑ а б Hawkins, Livingston; Birney, Ethan (31 березня 2023). HI-01 The Loves & Controversies of Wallada bint al-Mustakfi. SC Upstate Research Symposium.
  14. ↑ Morales, José Miguel Ruiz (1960). Cultural Relations Between Spain and the Arab World: Lecture Delivered at Opening of Academic Year, 11 November 1959 (англ.). Cultural Relations Department. с. 16. Процитовано 10 вересня 2024.
  15. ↑ ʻĀshūr, Raḍwá; Ghazoul, Ferial Jabouri; Reda-Mekdashi, Hasna; McClure, Mandy (2008). Arab Women Writers: A Critical Reference Guide, 1873-1999 (англ.). American Univ in Cairo Press. ISBN 978-977-416-146-9.
  16. ↑ Bouachrine, Ibtissam (21 травня 2014). Women and Islam: Myths, Apologies, and the Limits of Feminist Critique (англ.). Lexington Books. ISBN 978-0-7391-7907-9.
  17. ↑ Ahmed, Akbar S.; Sonn, Tamara (22 квітня 2010). The SAGE Handbook of Islamic Studies (англ.). SAGE. ISBN 978-1-4462-6452-2.
  18. ↑ Decter, Jonathan P.; Rand, Michael Chaim (2007). Studies in Arabic and Hebrew Letters: In Honor of Raymond P. Scheindlin (англ.). Gorgias Press. ISBN 978-1-59333-701-8.
  19. ↑ Wallada: A Fateful Woman of the 11th Century (ісп.), Segunda Republica January 24, 1999. Retrieved 2007, 04-07.
  20. ↑ The Dinner Party by Judy Chicago. www.brooklynmuseum.org (англ.). Процитовано 12 жовтня 2024.
  21. ↑ Ariedo, Eduardo (26 вересня 2024). Crusader Kings 3: 10 Best Landless Characters In The Roads To Power DLC, Ranked. Game Rant (англ.). Процитовано 18 грудня 2024.

Подальше читання

[ред. | ред. код]
  • Dozy, R. P. Historia de los musulmanes en España . Madrid, Turner, 1988.
  • Garulo, T. Diwan de las poetisas andaluzas de Al-Andalus. Madrid, Ediciones Hiperión, 1985.
  • López de la Plaza, G. Al-Andalus: Mujeres, sociedad y religió. Málaga, Universidad de Málaga, 1992.
  • Sobh, M. Poetisas arábigo-andaluzas. Granada, Diputación Provincial, 1994.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Валяда_бінт_аль-Мустакфі&oldid=44885883