Вал Антоніна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вал Антоніна
Зображення
Названо на честь Антоній Пій
Держава Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Адміністративна одиниця Шотландія
Історичне графство Dunbartonshired
На заміну Адріанів вал
Замовник Антоній Пій
Статус спадщини Світова спадщина ЮНЕСКО
Розташування на карті
Критерій Світової спадщини (2005) (ii)d, (iii)d і (iv)d
CMNS: Вал Антоніна у Вікісховищі

Координати: 55°58′01″ пн. ш. 4°04′01″ зх. д. / 55.967000000027773865° пн. ш. 4.067000000027777951° зх. д. / 55.967000000027773865; -4.067000000027777951

Вал Антоніна, залишки римського форту, пагорб Бар (Barr Hill), біля Твечар (Twechar)
Залишки валу Антоніна

Вал Антоніна (англ. Antonine Wall, лат. Vallum Antonini) — римська оборонна споруда з каменю і торфу, побудована в 142154 роках[1][2] при імператорі Антоніні поперек сучасної Шотландії, за 160 км на північ від раніше спорудженого валу Адріана і мала виконувати таку ж роль, тобто відокремлювати південну, завойовану, частину острова від північної (Каледонії), звідки на римлян нападали місцеві кельтські племена. Довжина валу — 63 км, ширина — 5 м, висота — 3-4 м. На валу було 26 фортів.

Це була північно-західна межа Римської імперії, що проходила між ріками Клайд і Форт в Шотландії.

Вал був залишений римлянами лише через 8 років після побудови, але у 208 році вал за указом імператора Септимія Севера був знову відновлений і окупований римськими військами, через що має альтернативну назву «Вал Северана». У 370 року римському коміту Флавію Феодосію знову довелося відновлювати вал.

Через декілька десятиліть однак вал був залишений та більше не відновлювався.

Вінстон Черчилль у своїй книзі «Народження Британії» вказує іншу дату цієї події — 186 рік.

Вал Антоніна доданий до об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО «Кордони Римської імперії» 7 липня 2008 року[3][4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robertson, Anne S. (1960) The Antonine Wall. Glasgow Archaeological Society. p. 7.
  2. Breeze, David J. (2006) The Antonine Wall. Edinburgh. John Donald. ISBN 0-85976-655-1 p. 167.
  3. UNESCO World Heritage Centre. New Inscribed Properties
  4. «Wall gains World Heritage status'» BBC News. Retrieved 8 July 2008.