Ванакт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глиняна табличка мікенської доби зі словом «ванакт», Археологічний музей Фів
Фрагмент вази архаїчної доби зі словом «ванакт», Берлінське античне зібрання

Ванакт, ванакс (дав.-гр. ϝάναξ, wánax) — титул грецьких володарів мікенської доби. Жіноча форма титулу — ванасса (дав.-гр. ϝάνασσα, wánassa). Ймовірно є запозиченим в мінойців або карійців (відомий принаймні один карійський володар з іменем Анакт, яке може бути просто переінакшеним титулом).

Українською слово «ванакт» зазвичай перекладають як «цар» (а «ванасса», відповідно, «цариця»).

Після дорійської навали титул виходить з вжитку і витісняється терміном «басилевс», яким за мікенських часів позначали вождя окремого племені або ж навіть сільського старосту. За часів Гомера, а іноді навіть пізніше саме слово «ванакт» використовували надзвичайно рідко, і здебільшого щодо легендарних володарів давнини на кшталт Агамемнона. В якості царського титулу, вірогідно, і надалі використовувався в Анатолії — відомо, що цей титул мав фригійський володар Мідас.

В Греції за класичних часів Анактами називали також Діоскурів, другорядних божеств, яких вштановували в Аттиці, Арголіді та Фокіді[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павсаній. Опис Еллади, II 22, 6; 36, 6; X 38, 7
  2. Фукідід. VIII 93, 1