Вангарі Маатаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вангарі Мута Маатаї
англ. Wangari Maathai
Wangari Maathai no Brasil.jpg
Вангарі Маатаї, 2006 рік
Народилася 1 квітня 1940(1940-04-01)
Tetu[d], Nyeri County[d], Центральна провінція[d], Кенія
Померла 25 вересня 2011(2011-09-25) (71 рік)
Найробі, Кенія[1]
·рак яєчника
Громадянство
(підданство)
Flag of Kenya.svg Кенія
Національність Кікуйю
Місце проживання
Діяльність developmental biologist, біолог, викладачка університету, лікар ветеринарної медицини, політик
Alma mater Benedictine College[d], Університет Піттсбурга і University of Nairobi[d]
Науковий ступінь доктор наук[d][1]
Володіє мовами англійська і суахілі[2]
Заклад Єльський університет
Членство Альфа Каппа Альфа[d]
Посада Member of the National Assembly[d]
Конфесія Римо-католицька церква
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (2004)
IMDb nm2214860

Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 — 25 вересня 2011) — кенійська активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені Кікуйю. Отримала освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух «Зелений пояс», що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища, та правами жінок.

2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

На додачу до роботи в Університеті Найробі, була також учасником деяких громадських організацій на початку 1970-х років. Була членом Кенійського Червоного Хреста, ставши головою Найробійського відділення в 1973-му році. Була членом Кенійської Асоціації Університетських жінок. Також приєдналась до Національної ради кенійських жінок. Працюючи з цими волонтерськими організаціями для Маатаї стало очевидним, що коренем більшості кенійських проблем є екологічна деградація. У середині 1970-х заснувала Envirocare Ltd — фірму, що мала на меті поєднати її ідеї покращення довкілля та забезпечити безробітних роботою. Фірма спеціалізувалась на висадці дерев задля консервації оточуючого середовища залучаючи звичайних людей в цей процес. Envirocare зіштовхнувся з рядом проблем, пов'язаних в першу чергу з фінансуванням. Зрештою, цей бізнес зазнав невдачі. Наприкінці 1970-х років заснувала рух «Зелений пояс».

1979 року обиралась на місце голови Національної Ради жінок Кенії (НРЖК), але програла 3 голоси, проте була беззаперечно обрана помічником голови організації. У наступні роки стала головою організації, та щороку переобиралась як голова організації аж до 1987 року.

Маатаї брала активну участь у поширенні демократії в Кенії.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]