Вангарі Маатаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вангарі Мута Маатаї
англ. Wangari Maathai
Wangari Maathai no Brasil.jpg
Вангарі Маатаї, 2006 рік
Народилася 1 квітня 1940(1940-04-01)
Tetud, Британська Кенія, Британська імперія
Померла 25 вересня 2011(2011-09-25) (71 рік)
Найробі, Кенія
·рак яєчника
Громадянство
(підданство)
Flag of Kenya.svg Кенія
Національність Кікуйю
Місце проживання
Діяльність біолог, учителька, лікар ветеринарної медицини, політикиня, захисниця довкілля, політична активістка
Alma mater Benedictine Colleged, Університет Піттсбурга, University of Nairobid і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Науковий ступінь доктор наук[d][1]
Знання мов англійська, суахілі[2] і Кікуйю
Заклад Єльський університет
Членство Альфа Каппа Альфаd і Nobel Women's Initiatived[3]
Посада Member of the National Assemblyd і minister of environment of Kenyad
Партія Mazingira Green Party of Kenyad
Конфесія Римо-католицька церква
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (2004)
IMDb nm2214860

Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 — 25 вересня 2011) — кенійська екофеміністка, активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені Кікуйю. Отримала освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух «Зелений пояс», що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища та правами жінок.

2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

На додачу до роботи в Університеті Найробі, була також учасницею деяких громадських організацій на початку 1970-х років. Була членом Кенійського Червоного Хреста, ставши головою Найробійського відділення в 1973-му році. Була учасницею Кенійської Асоціації Університетських жінок. Також приєдналась до Національної ради кенійських жінок. У співпраці з цими волонтерськими організаціями для Маатаї стало очевидним, що коренем більшості кенійських проблем є екологічна деградація.

У середині 1970-х заснувала Envirocare Ltd — фірму, що мала на меті поєднати її ідеї покращення довкілля та забезпечити безробітних роботою. Фірма спеціалізувалась на висадці дерев задля консервації оточуючого середовища з залученням звичайних людей в цей процес. Envirocare зіштовхнулася з рядом проблем, пов'язаних в першу чергу з фінансуванням. Зрештою, бізнес зазнав невдачі. Наприкінці 1970-х років Маатаї заснувала рух «Зелений пояс».

1979 року обиралась на місце голови Національної Ради жінок Кенії (НРЖК), але програла 3 голоси, проте була беззаперечно обрана помічницею голови організації. У наступні роки стала головою Ради, щороку переобиралась на головну посаду аж до 1987 року.

Маатаї брала активну участь у поширенні демократії в Кенії.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]