Ванда Сайкс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ванда Сайкс
Wanda Sykes 2010 GLAAD Media Awards.jpg
Народилася 7 березня 1964(1964-03-07) (58 років)
Портсмут, Вірджинія, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність комікеса, письменниця, телеакторка, сценаристка, кіноакторка, акторка озвучення, телепродюсерка
Alma mater Гемптонський універитетd
Роки діяльності з 1987 — тепер. час
IMDb nm0843100
Нагороди та премії

CMNS: Ванда Сайкс у Вікісховищі

Ванда Сайкс (англ. Wanda Sykes нар. 7 березня 1964) — американська акторка, комік і сценарист.

Володарка премії «Еммі» за сценарій до «Шоу Кріса Рока». У 2004 році журнал «Entertainment Weekly» назвав її однією з 25 найсмішніших людей в Америці[1] .

Відома за роллю Барб в серіалі "Нові пригоди старої Крістін" та шоу «Стримай свій ентузіазм». У листопаді 2009 року на каналі Fox запустила власне шоу «Шоу Ванди Сайкс»[2][3] .

У кіно Сайкс відома за ролями в стрічках «Якщо свекруха — монстр», «Моя супер-колишня», «Еван Всемогутній» і озвучуванням мультфільмів «Лісова братва», «Роги і копита», «Братик ведмедик 2», «Ріо», «Льодовиковий період 4: Континентальний дрейф».

Біографія[ред. | ред. код]

Сайкс народилася в Портсмуті (Вірджинія), у сім'ї Гаррі Сайкса, полковника Армії США, і Маріон Луїзи, банкірки[4]. Виросла у Вашингтоні .

Закінчила середню школу Арундел[5] в Гамбріллсі (Меріленд) і університет Гемптон, де отримала ступінь бакалавра маркетингу. Після закінчення коледжу поступила на роботу співробітника із закупок в Агентство національної безпеки[6], у якому пропрацювала п'ять років[7].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Свою кар'єру Ванда почала в 1987 році, виступаючи перед аудиторією в «Coors Light Super Talent Showcase» у Вашингтоні[7][8]. У 1992 році вона переїжджає в Нью-Йорк. Її перша велика робота була в «Камеді клубі Кароліни» разом з Крісом Роком. У 1997 році Ванда приєдналася до групи авторів «Шоу Кріса Рока», а також сама неодноразово виступала на шоу . Авторський колектив чотири рази був номінований на премію «Еммі».

У 2003 році Сайкс знялася в невеликій ролі в ситкомі «Ванда по особливому». У 2006 році вона отримала роль у комедійному серіалі «Нові пригоди старої Крістін». Також вона стала запрошеною зіркою в епізоді серіалу «Вілл і Грейс». В цьому ж році озвучила Стеллу в мультфільмі «Лісова братва», Бессі в «Рогах і копитах» та Інноко в «Братик ведмедик 2», і знялася в фільмах «Моя супер-колишня» та «Еван Всемогутній». У жовтні того ж року на каналі HBO було показали перший стенд-ап виступ Ванди під назвою «Wanda Sykes: Sick & Tired», що номінувалися на премію «Еммі»[9].

Ванда Сайкс у вересні 2004 року

У жовтні 2008 року Сайкс з'явилася в рекламній кампанії «Подумайте, перш ніж говорити», яка спрямована на припинення гомофобії в молодіжних спільнотах[10][11]. У березні 2009 року було оголошено, що запускається суботнє «Шоу Ванди Сайкс», прем'єра якого відбулася 7 листопада 2009 року[12][13] .

Прем'єра другого стенд-ап виступу «Wanda Sykes: I'ma Be» також відбулася на телеканалі НВО в жовтні 2009 року[13] .

19 вересня 2011 року на «Шоу Елен Дедженерес» Ванда зізналася, що у неї була діагностована карцинома — неінвазивний тип раку молочної залози. Сайкс була призначена двостороння мастектомія — видалення обох грудей[14] .

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1991—1998 роках Сайкс була заміжня за продюсером Дейвом Голом[7] .

У листопаді 2008 року Сайкс зробила камінг-аут, заявивши, що є лесбійкою[7][15] . Місяцем раніше Сайкс одружилася на своїй партнерці Алекс, з якою вона познайомилася в 2006 році. У 2009 пара завела двох дітей[16] .

Нагороди[ред. | ред. код]

Сайкс тричі була номінована на премію «Еммі», яку отримала в 1999 році в номінації «Найращий сценарій вар'єте чи музичної комедії». У 2001 році вона отримала американську комедійну премію в номінації «Визначна жінка-комік». За роботу над власним шоу три рази отримувала премію «Еммі»: в 2002, 2004 і 2005 роках[17] . У 2010 році вона отримала премію «GLAAD» за сприяння рівноправ'ю геїв і лесбійок[18][19] .

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1998 ф Завтра ввечері Tomorrow Night Ванда
2000 ф Божевільний професор 2: Сім'я Клампів Nutty Professor II: The Klumps Шанталь
2001 ф Назад на землю Down to Earth Ванда
2001 ф Biggie Shorty Біггі Шорті
2005 ф Якщо свекруха — монстр Monster-in-Law Рубі
2006 мф Пригоди братика кролика The Adventures of Brer Rabbit Sister Moon
2006 мф Лісова братва Over the Hedge Стелла
2006 ф Клерки 2 Clerks II зла костюмерка
2006 ф Моя супер-колишня My Super Ex-Girlfriend Карла Данкірк
2006 мф Роги і копита Barnyard Бессі
2006 мф Братик Ведмедик 2 Brother Bear 2 Інноко
2006 кф CondomNation Лінда
2007 ф Еван Всемогутній Evan Almighty Рита Деніелс
2007 ф Ліцензія на шлюб License to Wed медсестра Борман
2011 мф Ріо Rio Хлоя
2011 ф Маппети The Muppets офіцер Етель
2012 мф Льодовиковий період 4: Континентальний дрейф Ice Age: Continental Drift бабуся Сіда
2013 ф Припливи The Hot Flashes Флорін Кларкстон
2016 мф Льодовиковий період: Курс на зіткнення Ice Age: Collision Course бабуся Сіда
2016 ф Дуже погані матусі Bad Moms доктор Карл
2017 ф Дуже погані матусі 2 Bad Moms Christmas доктор Карл
2017 ф Безсоромна мандрівка Snatched Рут
2018 ф Ураган Б'янка: З Росії з ненавистю Hurricane Bianca: From Russia with Hate Prison Matron
2019 мф UglyDolls UglyDolls Wage
2019 ф Весільний рік The Wedding Year Джанет/бабуся
2019 ф Джексі Jexi Деніс
2020 ф Friendsgiving Fairy Gay Mother
2021 ф Дати дуба в окрузі Юба Breaking News in Yuba County Ріта

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Best of the Rest. Entertainment Weekly. 19 березня 2004. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 25 грудня 2008. 
  2. Wanda Sykes Official Site. Wanda Sykes Returns To Fox. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 3 квітня 2009. 
  3. The Wanda Sykes Show. The Wanda Sykes Show on Fox. Архів оригіналу за 2 липня 2009. Процитовано 12 липня 2009. 
  4. Lee, Felicia R. (19 березня 2012). Wanda Sykes Finds Ancestors Thanks to Henry Louis Gates Jr. The New York Times. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 18 серпня 2012. 
  5. Katz, Lee Michael. Funny Girl. Washingtonian.com. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 11 червня 2010. 
  6. Wanda Sykes Biography. Yahoo! Movies. AEC One Group Stop, Inc. 2008. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 11 грудня 2008. 
  7. а б в г Karpel, Ari (март 2009). Black and Gay Like Me. The Advocate (1024). Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 18 серпня 2012. 
  8. Wanda Sykes. The Notable Names Database. 2008. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 29 грудня 2008. 
  9. Complete List of 2007 Emmy Nominations. 19 липня 2007. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 27 листопада 2009. 
  10. Juergens, Brian (8 жовтня 2008). Hilary Duff and Wanda Sykes on "That's so gay": Knock it off!. After Elton. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 27 листопада 2009. 
  11. Think before you speak. Don't say "That's So Gay.". thinkb4youspeak.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012. 
  12. Wanda Returns to Fox!. Fox. 1 квітня 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 27 листопада 2009. 
  13. а б Ostrow, Joanne (7 листопада 2009). Wanda Sykes brings her sass to late night. Denver Post. Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 27 листопада 2009. 
  14. Silverman, Stephen M. (23 вересня 2011). "Wanda Sykes: I Had a Double Mastectomy". People. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012. 
  15. McKinley, Jessie (15 листопада 2008). Across U.S., Big Rallies for Same-Sex Marriage. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 27 листопада 2009. 
  16. Julie Jordan (13 травня 2009). Wanda Sykes Becomes Mom of Twins!. People. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 13 травня 2009. 
  17. Wanda Sykes Biography. Comedy Central. 11 мая 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2009. Процитовано 11 травня 2009. 
  18. Wanda Sykes accepts her GLAAD award. After Ellen. 20 квітня 2010. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012. 
  19. TV Week GLAAD to honor Wanda Sykes. TV Week. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 4 грудня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]