Ванкувер Вайткепс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ванкувер Вайткепс
Vancouver Whitecaps FC logo.svg
Повна назва Vancouver Whitecaps FC
Прізвисько Біло-блакитні
Кепс (ковпаки) [1]
Рік заснування 1974
Населений пункт Ванкувер, Канада
Стадіон Бі-Сі Плейс (BC Place)
Вміщує 22 120-54 313[2]
Власник Грег Керфут
Стів Лусо
Джеф Маллет
Стів Неш
Головний тренер Карл Робінсон
Ліга Major League Soccer
2016 Західна Конференція: 8-ме
В цілому: 16-те
Плей-офф: Не кваліфікувався
Домашня
Виїзна


Ванкувер Вайткепс (англ. Vancouver Whitecaps) — професіональний футбольний клуб що базується у місті Ванкувер (Канада). Виступає у Західній Конференції Major League Soccer (MLS). Ванкувер Вайткепс став сімнадцятою командою MLS і є наступником команди з такою ж назвою, що виступала United Soccer League. Клубом володіє та керує та ж група власників, що і під час останнього сезону у 2-му дивізіоні USSF. Ванкувер Вайткепс є вже третьою футбольною командою з Ванкувера, що використовує цю назву. У сезоні 2012 року Вайткепс стали першою командою з Канади, що кваліфікувалась до плей-оф Кубка МЛС.

Історія[ред.ред. код]

18 березня комісар МЛС Дон Гарьер 2009 року гарантував те, що вісімнадцята франшиза в лізі буде заснована у Ванкувері.[3] Спочатку власники клубу не анонсували назву майбутньої команди, але через рік стало відомо про те що команда отримає назву — «Вайткепс».[4][5][6][7]

У рамках підготовки до першого сезону в MLS, клуб почав шукати талановитих людей, які мають досвід керування клубом. 24 листопада 2009 року Пол Барбер, колишній представник керівництва Тоттенгем Готспур, був запрошений до клубу як генеральний директор. Згодом до клубу приєднався колишній тренер Ді Сі Юнайтед Том Шоен як операційний директор, а також датчанин Річард Ґротсхольтен який зайняв посаду технічного директора та головного тренера шкільних програм у Ванкувері.

У ролі головного тренера Ванкувер Вайткепс в USL та пізніше в USSF Division 2, призначили колишнього представника керівництва національної збірної Ісландії Тейтура Тордарсона він офіційно обійняв посаду головного тренера 2 вересня 2010 року і мав підготувати команду до першого сезону в MLS.[8] 20 травня 2011 року після перемоги Вайткепс лише в 2-х з 12-ти своїх перших матчів його було звільнено. Том Шоен, футбольний операційний директор, став виконувачем обов'язків головного тренера.[9]

Сезон MLS 2011 розпочався для Вайткепс 19 березня 2011 року матчем проти іншої канадської команди, ФК Торонто матч закінчився перемогою Ванкувера 4-2. Перший гол Вайткепс в епоху MLS забив Ерік Хасслі.[10] Після переможного старту Вайткепс боролися у кожному матчі, але так і здобули перемоги в наступних 11 турах, зігравши внічию 6 разів та програвши 5 матчів. Після нічийного результату 1-1 в матчі з Нью-Йорк Ред Буллз, Тейтур Тордарсон був звільнений 30 травня.[11] Том Шоен взявся тренувати команду до кінця сезону 2011 року, в той час як 9 серпня було оголошено про нового головного тренера команди — Мартіна Ренні, якого офіційно призначили 2 листопада.[12]

3 березня 2012 року Вайткепс здобули свій перший, хоч і незначний, але трофей, вигравши у передсезонному кубку «Disney World Pro Soccer Classic», перегравши у фіналі ФК Торонто 1-0 завдячуючи голу Каміло. Вайткепс закінчив регулярний сезон з 11-ма перемогами, 3-ма поразками, також 10 матчів закінчилися внічию, таким чином Вайткепс посіли 5-те місце в Західній Конференції та 11-те в загальній таблиці.[13] 21 жовтня 2012 року Вайткепс стали першим канадським клубом, який пробився в плей-офф MLS. Але вже у першому раунді Ванкувер вилетів з плей-офф програвши Лос-Анджелес Гелаксі.

У сезоні 2013 року Ванкувер фінішував сьомим в Західній Конференції та посів 13-е місце в загальній таблиці, вигравши 13 матчів, програвши 12 та ще 9 матчів регулярного сезону закінчилися нічиєю. Таким чином, Ванкувер не спромігся повторити досягнення минулого сезону, не пробившись до плей-офф раунду. Через 2 дні після закінчення регулярного сезону контракт з Ренні не був продовжений, що означало те що керівництво починає пошук нового головного тренера.[14] В міжсезоння керівництво клубу посварилося з бразильським лідером команди нападником Каміло який перейшов до Ванкувера ще до його вступу до MLS, в підсумку чого гравець перейшов до клубу мексиканської Прімери «Керетаро». Мексиканський клуб був впевнений що у гравця вже закінчився строк дії контракту, але виявилося що контракт Каміло з Ванкувером ще дійсний.[15] Скандал було вирішено спільно з мексиканською Прімейрою, «Керетаро» зобов'язали заплатити грошову компенсацію Ванкуверу за трансфер бразильського форварда.[16]

У жовтні 2014 року команда вперше кваліфікувалася до Ліги Чемпіонів КОНКАКАФ 2015—2016, ставши найвищою за рейтингом канадською командою MLS 2014 року. Через тиждень команда кваліфікувалася до Плей-офф MLS вдруге, перевершивши досягнення будь-якої канадської команди.[17]

Кольори та форма[ред.ред. код]

8 червня 2010 року було офіційно оголошено про те що клуб після вступу до MLS продовжить використовувати назву «Вайткепс», але з переробленою емблемою[18]. Назва клубу натякає на мальовничі пейзажі що розкинулися на околицях Ванкуверу, а саме засніжені вершини гір на півночі та Тихий океан з білими шапками хвиль на заході. Офіційними кольорами клубу є темно-синій, білий і світло-блакитний. Темно-синій колір символізує Тихий океан неподалік якого розташований Ванкувер. Світло-блакитний символізує відображення гори Норт Шор у водах Тихого океану. Світло-блакитний колір є також символом пам'яті першої команди «Вайткепс» що вигравала Футбольний Боул 1979 року. Срібні вставки на формі символізують усі перемоги команди починаючи з 1974 року[19].

10 червня 2010 року стало відомо про те що на ігровій футболці буде міститися емблема головного спонсора клубу, телекомунікаційної компанії "Bell Canada "[20][21]. Після представлення спонсора став відомий дизайн як домашньої так і виїзної форми. Домашня форма отримала білий колір з темно — синіми горизонтальними смужками що трохи розширюються. Виїзна форма отримала темно — синій колір з рельєфним зображення ромба що відблискував коли на нього падало світло.

14 червня 2012 року клуб представив третій комплект форми коричневого кольору з блакитними вставками. За задумом дизайнерів ця форма мала символізувати собою унікальну землю на якій ростуть величні дощові ліси Британської Колумбії.

Еволюція форми[ред.ред. код]

Домашня, виїзна та третя форма

  • Домашня
2011–2012
2013–2014
2015–
  • Виїзна
2011–2013
2014–2015
2016–
  • Третя
2012–2013

Спонсор[ред.ред. код]

Період співпраці Виробник Спонсор
2011− Адідас "Bell Canada

Стадіон[ред.ред. код]

Вайткепс проводить свої домашні матчі на стадіоні «Бі Сі Плейс» у Ванкувері, який він ділить з командою Канадської футбольної ліги — Бі-Сі Лайонз.[22][23] Вайткепс почав грати на цьому стадіоні в останній місяць сезону MLS 2011 року, основну частину сезону відігравши на «Емпайр Філд».

«Бі Сі Плейс» — багатоцільова арена на якій можна проводити змагання як і з канадського футболу, так і з футболу європейського, арена вміщує 54 400 глядачів. Стадіон була відкритий у 1984 році, але у період 2009—2011 років була проведена двохетапна реконструкція.[24] Стадіон має найбільший розсувний дах у світі та політановий штучний газон, який був сертифікований ФІФА у 2 зірки.[24][25] Вайткепс зменшує кількість глядачів до 22 120, відкриваючи для вболівальників лише перший ярус стадіону, другий ярус закривається за допомогою білих вітрил (котрі іноді називають «другий дах»).[26][27] Власники клубу спочатку хотіли побудувати «Вайткепс Уотерфронт Стедіум» у Газтауні в період проведення сезону в MLS у 2016 році, але, згодом, впровадження проекту в життя зупинилась та керівники клубу зробили вибір на користь «Бі Сі Стедіум».[22]

Більшу частину свого першого сезону Вайткепс грали на «Емпайр Філд», який було побудовано на тимчасовій основі на місці старого «Емпайр Стедіум» і згодом — знесено, на ньому грали також Бі-Сі Лайонз на період реконструкції «Бі Сі Плейс».[28] «Емпайр Філд» являв собою багатоцільовий стадіон з місткістю у 27 500 глядачів, газон якого, за технологією «FieldTurf», був оцінений ФІФА на одну зірку.[28] 24 вересня 2011 року команда зіграла свій останній матч на цьому стадіоні, програвши 3-1 Сіетл Саундерз.[29] Наступного тижня Вайткепс грали свій перший матч на своєму новому стадіоні — «Бі Сі Плейс», програвши 1-0 Портленд Тімберс 2 жовтня 2011 року.[30]

Вайткепс не має постійної тренувальної бази, вважаючи що краще замість цього використовувати схожі об'єкти навколо Великого Ванкуверу.[31] Однак, клуб має партнерські відносини з урядом Британської Колумбії та Університетом Британської Колумбії (UBC), та має намір за $32,5 мільйонів створити Національний центр розвитку футболу у кампусі UBC.[31]

Вболівальники[ред.ред. код]

Найбільше і найактивніше угрупування вболівальників Ванкувер Вайткепс має назву «Southsiders». Група була заснована у 1999 році, коли активні вболівальники Ванкуверської команди що тоді носила назву «86ers», почали збиратися за південними воротами стадіону «Сванград» на якому у той час свої матчі проводив Ванкувер «86ers»[32]. Відносини «Southsiders» з власниками клубу не завжди мали дружній характер, але вони почали розвиватися у інший бік відтоді як Вайткепс отримали членство в MLS. Наслідком покращення стосунків стало те що клуб почав використовувати символіку групи у своїх маркетингових компаніях, це призвело до того що за досить короткий термін кількість членів групи які постійно сплачують внесок виросла з 40 членів до 100. Це викликало оптимізм у голови організації і він заявив що «Southsiders» можуть перевершити групу вболівальників Сієтл Саундерс, свого одвічного суперника у Дербі Каскадії[33]. На стадіоні «Southsiders» розташовані у південно-східних секторах. Також у команди є дві менші групи вболівальників, «Curva Collective» та «The Rain City Brigade»[34]. Останнім часом група «Curva Collective» суттєво виросла та стала другою за розміром групою після «Southsiders»[35]. У 2011 році з'явилася інша впливова група «La Doce», назву з іспанської мови можна перевести як «Дванадцяті». В основному група складається з емігрантів латиноамериканського походження. Головною особливістю групи є стиль вболівання який більше схожий на латиноамериканський чи східноєвропейський. У перший сезон в MLS команда продала 15,500 абонементів при тому перші 5000 були розкуплені у перші 48 годин від початку вільного продажу абонементів. Решта абонементів були призначені для тих вболівальників що почали підтримувати команду під час її виступів у лізі USSF 2[36]. На другий сезон команда продала дещо менше абонементів всього 13.000.

Талісман[ред.ред. код]

Офіційним талісманом Ванкувер Вайткепс є птах рибалочка на ім'я «Спайк», цей вид птахів проживає у лісах навколо Ванкувера і є досить популярним у місцевих жителів.


Принципові суперники[ред.ред. код]

Кубок Каскадії[ред.ред. код]

У Ванкувер Вайткепс встановилось давнє принципове суперництво з географічними сусідами — ФК Сіетл Саундерз та Портленд Тімберс. Це суперництво тривало ще до вступу кожної з команд до складу MLS та було невід'ємною частиною футбольної культури Тихоокеанського північного заходу. Матчі між цими клубами є одними з найпристраснішими у MLS, тому що кожна з них має неабияку підтримку у своїх рідних містах.[37][38]

Канадське дербі[ред.ред. код]

Також у Вайткепс принциповими суперниками є ФК Торонто та Монреаль Імпакт. Першою грою Вайткепс в лізі був матч проти ФК Торонто, таким чином MLS мала на меті підкреслити принциповість цього протистояння.[39] Монреаль був принциповим суперником у другому дивізіоні. Ці три клуби могли зустрітись один проти одного під час участі у «Voyageurs Cup».[40][41]

Власники[ред.ред. код]

ФК Ванкувер Вайткепс володіє група з чотирьох інвесторів — Грег Керфут, Стів Лусо, Джефф Маллет та Стів Неш.[42] Група володіє чистими активами на суму більш ніж $2 млрд.[43] Керфут володів мажоритарною частиною акцій з 2002 року, врятувавши клуб від скорочення після того, як попередній власник, Девід Стадник, покинув клуб, продавши його United Soccer Leagues (USL).[42][43][44] Перед цим він був Головою та Головним виконавчим директором (CEO) в компанії «Crystal Decisions».[45] Маллет, колишній Головний операційний директор (COO) Yahoo!, який виріс у Вікторії (Британська Колумбія), мав значний досвід роботи у футболі. Він грав за провінційну збірну команду Британської Колумбії до 16 років а також грав за команду Університету Вікторії «Victoria Vikes», програвши разом з нею у фіналі Чоловічого футбольного чемпіонату CIS 1982 року.[42] Він також провів один рік з командою Університету штату Каліфорнія у Сан-Франциско «Сан-Франциско Стейт Ґейторс», але після травми не зміг продовжувати грати у футбол на конкурентноспроможному рівні.[42] Після того, як він покинув Yahoo!, він придбав маноритарні частини акцій у Сан-Франциско Джаєнтс, який виступає у MLB та ФК Дербі Каунті.[42] Одного разу, у 2005 році, він на благодійному футбольному вечорі зустрівся зі своїм майбутнім партнером Стівом Нешем, дворазовим Найціннішим гравцем Національної баскетбольної асоціації, який також виріс у Вікторії, та згодом домовився з ним придбати маноритарну частину акцій ФК Тоттенгем Готспур у 2008-му.[42] Після того, як ця угода зірвалася, вони звернулися до Керфута щодо придбання маноритарної чатини акцій Вайткепс.[42] Неш є старшим братом колишнього півзахисника Вайткепс — Мартіна Неша.[44] Четвертий партнер, Стів Лусо, Президент, Голова та Головний виконавчий директор (CEO) компанії Seagate Technology та партнер в групі Boston Basketball Partners L.L.C., яка володіє клубом NBA Бостон Селтікс.[42] Лусо познайомився з Керфутом у період, коли обидва працювали в Seagate Technology, Керфут зв'язавшись з Лусо запропонував купити частину акцій клубу MLS.[46] У 2009 році група заплатила внесок за розширення до MLS у розмірі $35 мільйонів.[42]

Поточний склад команди та персонал[ред.ред. код]

Ванкувер Вайткепс[ред.ред. код]

Позиція Гравець
1 Данія ВР Девід Остед
2 США ЗХ Джордан Харві
4 Коста-Рика ЗХ Кендалл Востон
6 Канада ЗХ Девід Едгар
7 Коста-Рика ПЗ Крістіан Боланьйос
8 США ПЗ Ендрю Якобсон
11 Уругвай ПЗ Ніколас Мезкіда
12 Колумбія НП Фреді Монтеро
13 Уругвай ПЗ Кристіан Течера
14 США ЗХ Коул Сейлер
15 Аргентина ПЗ Матіас Лаба
17 Канада ЗХ Марсель де Йонг
18 США ВР Спенсер Річі
19 США НП Ерік Уртадо
20 США ПЗ Брек Шей
22 США ЗХ Крістіан Дін
Позиція Гравець
23 Гамбія НП Кєкутта Манне
25 США ЗХ Шинан Вільямс
26 США ЗХ Тім Паркер
28 США ЗХ Джек Нервінськи
29 Перу НП Йорді Рейна
30 Канада ПЗ Бен МакКендрі
31 Канада ПЗ Рассел Тейберт
32 Канада ПЗ Марко Бастос
46 Канада ЗХ Бред Левіс
47 США НП Кайл Грейг
67 Канада ПЗ Альфонсо Дейвіс
70 Італія ВР Паоло Торнагі
77 Аргентина ПЗ Мауро Росалес

Тренерський штаб[ред.ред. код]

Посада Ім'я Національність
Головний тренер Карл Робінсон Уельс Уельс
Асистент головного тренера Мартін Перт Англія Англія
Другий асистент Гордон Форест Шотландія Шотландія
Тренер воротарів Стюарт Керр Шотландія Шотландія
Головний скаут і аналітик Деніел Штенз Німеччина Німеччина

Менеджмент[ред.ред. код]

Посада Ім'я Національність
Виконавчий директор Джон Фурлонг Ірландія Ірландія
Президент Боб Ленардазі Канада Канада
Операційний директор Рейчел Льюїс Канада Канада
Віце президент з фінансів та адміністративної діяльності Дон Форд Канада Канада
Віце президент з футбольних операцій Грег Андерсон Канада Канада
Віце президент по роботі з фанатами Майкл Стройер Данія Данія


Головні тренери та капітани[ред.ред. код]

Головні тренери[ред.ред. код]

Період Ім'я Національність
1 вересня 2010 — 30 травня 2011 Тейтур Тордарсон Ісландія Ісландія
30 травня 2011 — 25 жовтня 2011 Том Шоен (в.о.) США США
26 жовтня 2011 — 29 жовтня 2013 Мартін Ренні[47] Шотландія Шотландія
16 грудня 2013 — present Карл Робінсон Уельс Уельс

Капітани команди[ред.ред. код]

Період Ім'я Національність
2011–2014 Джей ДеМеріт Flag of the United States.svg США
2014–2016 Педро Моралес Чилі Чилі
2016– Девід Оустед Данія Данія

Досягнення[ред.ред. код]

Внутрішні трофеї[ред.ред. код]

  • Чемпіонат Канади
Переможець: 2015
Фіналіст (4): 2011, 2012, 2013, 2016

Незначні трофеї

  • «Walt Disney World Pro Soccer Classic»
Переможець: 2012
  • Кубок Каскадії
Переможець: 2013, 2014, 2016
  • «Rose City Invitational»
Переможець: 2014, 2015

Статистика команди[ред.ред. код]

Рік Регулярний сезон MLS Position Плей-офф MLS Чемпіонат Канади з футболу Ліга чемпіонів КОНКАКАФ
ПМ В П Н ГЗ ГП О Конф. MLS
2011 34 6 18 10 35 55 28 9 18 Не кваліфікувався Фіналіст НК
2012 34 11 13 10 35 41 43 5 11 2012 Перший раунд плей-офф Фіналіст
2013 34 13 12 9 53 45 48 7 13 Не кваліфікувався Фіналіст
2014 34 12 8 14 42 40 50 5 9 2014 Перший раунд плей-офф 2014 Пів-фіналіст
2015 34 16 13 5 45 36 53 2 3 2015 Пів-фінал конференції Чемпіон 2015-16 Груповий етап ліги чемпіонів КОНКАКАФ
2016 34 10 15 9 45 52 39 8 16 Не кваліфікувався Фіналіст *Триває
  • НК — Не кваліфікувався

Міжнародні турніри[ред.ред. код]

Ліга чемпіонів КОНКАКАФ

Сезон Стадія Клуб Домашній матч Виїзний матч Загалом
2015–16 Груповий етап США Сіетл Саундерз 1–1 0–3 1–4
Гондурас ФК Олімпія 1–0 0–1 1–1
2016–17 Груповий етап Тринідад і Тобаго ФК Централь 4–1 1–0 5–1
США Спортінг Канзас Сіті 3–0 2–1 5–1
Чвертьфінал США Нью-Йорк Ред Буллз 2–0 1–1 3–1
Півфінал Мексика УАНЛ Тигрес 0–2

Статистика гравців та нагороди[ред.ред. код]

Золота бутса[ред.ред. код]

Найкращі бомбардири по сезонам
Сезон Гравець Голи
2011 Бразилія Каміло 12
2012 Ямайка Даррен Меттокс 7
2013 Бразилія Каміло 22
2014 Чилі Педро Моралес 10
2015 Уругвай Октавіо Ріверо 10
2016 Чилі Педро Моралес 9

Примітка: Враховується тільки кількість голів у регулярному сезоні MLS

Найкращі бомбардири[ред.ред. код]

# Позиція Ім'я Національність Період Регулярний сезон MLS Плей-офф MLS Чемп. Кан. ЛЧК Всього
1 Нападник Каміло Бразилія Бразилія 2011–13 39 0 4 43
2 Півзахисник Педро Моралес Чилі Чилі 2014–16 25 0 4 0 29
3 Нападник Кекута Манне Гамбія Гамбія 2013– 22 0 1 1 24
4 Нападник Даррен Меттокс Ямайка Ямайка 2012–15 19 1 2 0 22
5 Нападник Ерік Хасслі Франція Франція 2011–12 12 3 15
6 Півзахисник Крістіан Течера Уругвай Уругвай 2015– 9 0 0 5 14
Нападник Октавіо Ріверо Уругвай Уругвай 2015–16 12 0 2 14
8 Нападник Кенні Міллер Шотландія Шотландія 2012–14 13 0 0 13
9 Нападник Ерік Хуртадо Flag of the United States.svg США 2014– 8 0 1 2 11
10 Півзахисник Джершон Коффі Гана Гана 2011–15 9 0 1 0 10
Півзахисник Ніколас Мезкуїда Уругвай Уругвай 2014– 8 0 2 0 10
Станом на 13 березня 2017 [джерело?]

Чемп. Кан. = Чемпіонат Канади; ЛЧК = Ліга чемпіонів КОНКАКАФ
Жирним виділені гравці, які ще перебувають у стані команди

Гвардійці[ред.ред. код]

# Позиція Ім'я Національність Період Регулярний сезон MLS Плей-офф MLS Чемп. Кан. ЛЧК Всього
1 Захисник Джордан Харві Flag of the United States.svg США 2011– 153 4 12 3 172
2 Півзахисник Джерсон Коффі Гана Гана 2011–15 133 4 13 1 151
3 Півзахисник Рассел Тейберт Канада Канада 2011– 103 1 17 7 128
4 Воротар Девід Оустед Данія Данія 2013– 116 3 2 3 124
5 Нападник Кекута Манне Гамбія Гамбія 2013– 100 3 11 3 117
6 Нападник Даррен Меттокс Ямайка Ямайка 2012–15 93 4 11 3 111
7 Півзахисник Матіас Лаба Аргентина Аргентина 2014– 95 3 6 6 110
8 Нападник Каміло Бразилія Бразилія 2011–13 92 0 10 0 102
9 Півзахисник Педро Моралес Чилі Чилі 2014–16 83 2 7 2 94
Нападник Ерік Хуртадо Flag of the United States.svg США 2013– 80 0 9 5 94
Станом на 15 березня 2017 [джерело?]

Чемп. Кан. = Чемпіонат Канади; ЛЧК = Ліга чемпіонів КОНКАКАФ
Жирним виділені гравці, які ще перебувають у стані команди

Інші рекорди[ред.ред. код]

  • Кількість ігор: Джордан Харві (153)
  • Голи: Каміло (39)
  • Гольові передачі: Педро Моралес (22)
  • Хет-тріки: Хекута Манне, Каміло
  • Перемоги: Девід Оустед (42)
  • Кількість матчів «на нуль» (clean sheets): Девід Оустед (37)

Тільки в регулярному сезоні MLS на 13 березня 2017 р.

Гравець року[ред.ред. код]

Рік Ім'я Національність
2011 Каміло Бразилія Бразилія
2012 Лі Йон Пхьо Південна Корея Південна Корея
2013 Каміло Бразилія Бразилія
2014 Педро Моралес Чилі Чилі
2015 Кендалл Востон Коста-Рика Коста-Рика
2016 Джордан Харві Flag of the United States.svg США

Примітки[ред.ред. код]

  1. https://www.whitecapsfc.com/post/2010/12/07/whitecaps-fc-legend-carl-valentine-returns-club
  2. http://theprovince.com/sports/soccer/whitecaps-expand-lower-bowl-capacity-at-b-c-place-to-22120-l-a-seattle-and-portland-games-expand-to-25000
  3. MLS awards Vancouver team for 2011. March 18, 2009. Процитовано October 17, 2010. 
  4. It's official: Whitecaps joining MLS in 2011. The Vancouver Sun. March 18, 2009. 
  5. MLS expected to announce Vancouver expansion team. CBC News. March 17, 2009. 
  6. Whitecaps to announce they will join MLS in 2011. The Vancouver Sun. March 17, 2009. 
  7. Whitecaps to announce MLS franchise secured. Canwest News Service. March 17, 2009. 
  8. – Technical Staff. Whitecapsfc.com. Процитовано November 4, 2011. 
  9. Vancouver Whitecaps FC (May 30, 2011). Whitecaps FC announce technical staff changes. WhitecapsFC. Процитовано May 30, 2011. 
  10. Hassli, Whitecaps pummel TFC in dynamite debut Архівовано March 22, 2011, у en:Wayback Machine.
  11. Whitecaps FC announce technical staff changes | Vancouver Whitecaps FC. Whitecapsfc.com. May 30, 2011. Процитовано November 4, 2011. 
  12. Martin MacMahon. Vancouver's Rennie opens camp, names first assistant. MLSsoccer.com. Процитовано November 4, 2011. 
  13. The Canadian Press (October 21, 2012). Whitecaps 1st Canadian team to make MLS playoffs. CBC.ca. Процитовано October 22, 2012. 
  14. Whitecaps fire head coach Martin Rennie - CBC Sports - Soccer. Cbc.ca. October 29, 2013. Процитовано October 29, 2013. 
  15. Mexican media say Camilo off to Liga MX's Queretaro, but Vancouver Whitecaps deny reports. Major League Soccer. Процитовано January 2, 2014. 
  16. Vancouver Whitecaps' Carl Robinson surprised by Camilo's behavior, calls striker "unprofessional" | MLSsoccer.com. M.mlssoccer.com. October 2, 2016. Процитовано October 12, 2016. 
  17. Vancouver Whitecaps, DC United join Seattle Sounders, LA Galaxy in 2015-16 CONCACAF Champions League. MLSsoccer.com. Процитовано October 19, 2014. 
  18. https://www.mlssoccer.com/post/2010/06/08/whitecaps-fc-reveal-new-crest-season-ticket-information
  19. https://www.whitecapsfc.com/post/2010/06/08/caps-unveil-logo-and-ticket-information
  20. https://www.whitecapsfc.com/post/2010/06/10/bell-named-premier-founding-partner
  21. https://www.whitecapsfc.com/post/2010/06/10/caps-enter-mls-era-new-kit
  22. а б Luba, Frank (February 8, 2011). B.C. Place to see action by October. The Province. Процитовано October 7, 2012. 
  23. WELCOME HOME, MAJOR LEAGUE SOCCER. BC Place stadium. Процитовано November 29, 2010. «And to create a more intimate and electric atmosphere, a flexible draping system is being considered that will reduce the seating capacity to 22,000.» 
  24. а б BC Place Reopens with Largest Cable-Supported Retractable Roof in the World. PCL Construction. October 18, 2011. Процитовано October 7, 2012. 
  25. Weber, Marc (September 24, 2011). Empire falls, Caps hope BC Place provides kick-start. The Province. с. G2. 
  26. Cole, Cam (March 17, 2009). Whitecaps set to begin new life as MLS squad. Postmedia News. 
  27. Marthaler, Jon (December 4, 2013). MLS commissioner puts Minneapolis on short list for potential expansion. Star Tribune. Процитовано June 9, 2014. 
  28. а б Weber, Marc (December 22, 2009). Empire Fields forever? No, just till 2011. The Province. с. A46. 
  29. Fudge, Simon (September 23, 2011). Whitecaps FC end Empire Field era with disappointing defeat to arch-rivals Seattle Sounders FC. Vancouver Whitecaps FC. Процитовано October 7, 2012. 
  30. Timbers spoil Whitecaps' first game at BC Place Stadium. The Sports Network. October 2, 2011. Процитовано October 7, 2012. 
  31. а б The Canadian Press (September 6, 2012). Whitecaps, national teams receive new training facility. CBC Sports. Процитовано October 7, 2012. 
  32. https://web.archive.org/web/20100729145029/http://www.theprovince.com/sports/Tradition+guides+fans+future/3304872/story.html
  33. https://web.archive.org/web/20100823043450/http://www.vancouversun.com/entertainment/That+ticket+Caps+sales+surge+ahead+Timbers/3290838/story.html
  34. https://www.whitecapsfc.com/post/2012/10/19/meet-three-main-supporters-groups-vancouver-whitecaps-fc
  35. https://www.whitecapsfc.com/post/2012/04/26/meet-curva-collective-0
  36. https://web.archive.org/web/20090325132228/http://web.mlsnet.com/news/mls_news.jsp?ymd=20090323&content_id=230017&vkey=news_mls&fext=.jsp
  37. Wahl, Grant (May 23, 2011). A Pacific Passion Play: Big-time clubs left Portland, Seattle and Vancouver 30 years ago, but their fans never did. Now the teams are back in MLS, and their reborn rivalries are turning the region into a hotbed of the sport. SI.com. Sports Illustrated. Процитовано June 11, 2011. 
  38. Peterson, Anne M. (August 25, 2010). Portland, Vancouver, Seattle in 3-way MLS rivalry. USA Today. Associated Press. Процитовано September 11, 2011. 
  39. Masters, Mark (March 19, 2011). Unplugged: Don Garber on MLS’s Canadian expansion. National Post. Процитовано September 11, 2011. 
  40. Atkinson, Hilary (May 8, 2010). Whitecaps, Impact rivalry to reach major league levels in 2012. CTV News. Процитовано September 11, 2011. 
  41. Whitecaps to Renew Rivalry with Toronto FC on Wednesday. The Sports Network(TSN). The Canadian Press. May 5, 2009. Процитовано September 11, 2011. 
  42. а б в г д е ж и к Grange, Michael (February 24, 2011). Has soccer's time come in Canada?. The Globe and Mail. Процитовано October 7, 2012. 
  43. а б Weber, Marc (March 18, 2011). Vision becomes reality for Kerfoot. The Province. Процитовано October 7, 2012. 
  44. а б Steedman, Scott (April 1, 2011). How the Vancouver Whitecaps Hit the Major Leagues. Vancouver Magazine. Процитовано October 7, 2012. 
  45. Premier's Technology Council Members Biographies. Province of British Columbia. Процитовано October 7, 2012. 
  46. Weber, Marc (October 24, 2008). Patience pays for Luczo, the Caps newest investor. The Province. Процитовано October 7, 2012. 
  47. Martin MacMahon (August 9, 2011). Whitecaps name Rennie as head coach starting in 2012. MLSsoccer.com. Процитовано November 4, 2011.