Перейти до вмісту

Ванланді

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ванланді
Народився298 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Стара Уппсала, комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаНапівлегендарні королі Швеції Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІнглінги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоСвейгдір Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВісбур Редагувати інформацію у Вікіданих

Ванланді (Vanlandi) — легендарний правитель свеїв з династії Інґлінґів .

В «Сазі про Інґлінґів»

[ред. | ред. код]

Ванланді був сином Свейгдіра. На відміну від своїх предків, він був дуже войовничим, але саги нічого не повідомляють про його війни. Крім того, Ванланді багато подорожував. Під час однієї зимівлі в Країні фінів він одружився з дочкою Сн'яра Старого Дріві, а навесні поїхав, пообіцявши повернутися на третю зиму. Коли він не повернувся навіть через десять років, Дріва заплатила чаклунці по імені Гульд, щоб та або повернула їй чоловіка, або вбила його. Коли чаклунство почало діяти, Ванланді захотів поїхати в Країну фінів, але його не пустили радники і друзі. Тоді його початку топтати мара. Вона так стиснула Ванланді голову, що він помер.

В «Книзі про ісландців»

[ред. | ред. код]

«Книга про ісландців» згадує Ванланді в переліку Інґлінґів між Свейґдіром і Вісбуром[1] .

Нащадки

[ред. | ред. код]

Від Дріви у Ванланді був син Вісбур. Дріва відправила його до батька перед тим, як вдалася до чаклунства.

Казкова основа саги

[ред. | ред. код]

Згадане в «Сазі про Інґлінґів» ім'я чаклунки, яка погубила Ванланді, — Гульд — типове ім'я великанші в скандинавських казках. «Сн'яр» (Snjar) означає «сніг», «Дріва» (Drifa) — «заметіль». Ці «промовисті» імена вказують на те, що в основі оповідання саги про Ванланді лежить казковий сюжет[2].

Література

[ред. | ред. код]

Сага про Інґлінґів [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Guðni Jónsson's edition of Íslendingabók. Архів оригіналу за 8 травня 2007. Процитовано 7 червня 2019.
  2. М. И. Стеблин-Каменский. «Круг земной» как литературный памятник// Круг земной. М., 1980. С. 595.