Вано Янтбелідзе
| Вано Янтбелідзе груз. ივანე (ვანო) იანტბელიძე | ||||
|---|---|---|---|---|
| груз. ივანე იანტბელიძე | ||||
| Народився |
14 січня 1954 (65 років) Самтредіа, СРСР | |||
| Національність | грузини | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Грузія | |||
| Діяльність | актор, директор театру | |||
| Alma mater | Тбіліський театральний інститут ім. Шота Руставелі | |||
| IMDb | ID 0946270 | |||
| Нагороди та премії | ||||
Вано́ Янтбелі́дзе (груз. ივანე (ვანო) იანტბელიძე, нар. 14 січня 1954, Самтредіа, СРСР) — радянський та грузинський актор театру і кіно. Народний артист Грузинської РСР (1986). Лауреат премії «За великий внесок в розвиток культури Грузії» (2004).
Життєпис[ред. | ред. код]
Вано Янтбелідзе народився у грузинському місті Самтредіа. У 1971 році закінчив середню школу, після чого вступив до Тбіліського театрального інституту імені Шота Руставелі. У 1973 році дебютував у фільмі Леоніда Бикова «У бій ідуть лише «старі»». Співпрацю з Биковим Янтбелідзе продовжив і надалі, зігравши у його картині «Ати-бати, йшли солдати». В перерві між цими двома стрічками молодий грузинський актор взяв участь у зйомках фільму «Одинадцять надій».
Після 1976 року Янтбелідзе рідко з'являвся на телеекранах, зосередившись на роботі у одному з найвідоміших в Грузії Телавському державному академічному драматичному театрі, де він почав працювати за рік до того. На театральній сцені зіграв більше 150 ролей. Був художнім керівником та директором театру. У 1986 році удостоєний почесного звання «Народний артист Грузинської РСР».
У 2014–2015 роках брав участь у зйомках українського серіалу «Гвардія», присвяченого подіям війни на сході України, де зіграв роль власника ресторану, що зачинив свій заклад та почав годувати активістів спочатку на Євромайдані, а згодом і у Нацгвардії. Сам актор про події в Україні 2013-2014 років сказав наступне:
| « | Я з перших днів спостерігав за подіями, що відбувалися на Майдані. Інакше в Грузії ніхто себе й не поводив — ми вважаємо українців своїми братами. І як ніхто інший знаємо, що українці зараз відчувають.
Оригінальний текст(рос.) Я с первых дней наблюдал за событиями, которые происходили на Майдане. По-другому в Грузии никто себя и не вел — мы считаем украинцев своими братьями. И как никто другой знаем, что украинцы сейчас чувствуют.
|
» |
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1973 | ф | У бій ідуть лише «старі» | В бой идут одни «старики» | Вано Кобахідзе |
| 1975 | ф | Одинадцять надій | Одиннадцать надежд | футболіст Брегвадзе |
| 1976 | ф | Ати-бати, йшли солдати | Аты-баты, шли солдаты... | Вано Кодерідзе |
| 1982 | ф | Печальний горн | Печальний горн | епізод |
| 1984 | ф | І падав сніг над білими садами | Atovda zamtris baghebs | епізод |
| 1992 | ф | Шаміль | Шамиль | Хасайхан Уцмиєв |
| 1995 | ф | Переселенці | ხიზნები | |
| 2006 | кф | Два хевсура | ორი ხევსური | старий хевсур |
| 2015 | с | Гвардія | Гвардія | Гурам Левідзе |
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія актора (рос.). «Кино-Театр». Процитовано 24 травня 2015.
- Профіль актора/персонажа. Серіал «Гвардія» на сайті 1+1. Процитовано 24 травня 2015.
- Інтерв'ю
- Ольга Кіпніс (15 травня 2009). «То ти і є той самий Вано?» Льотчик-грузин із легендарних биковських «Стариків…» через тридцять років приїхав в Україну. «Дзеркало тижня». Процитовано 24 травня 2015.
- Таїсія Бахарєва (17 грудня 2014). Вано Янтбелидзе: Фотография Леонида Быкова висит у меня дома на самом почетном месте (рос.). «Факты и комментарии». Процитовано 24 травня 2015.
- Галина Ярема (9 травня 2015). Вано ЯНТБЕЛІДЗЕ: Я так люблю Україну, що вважаю її своєю другою батьківщиною. «Високий замок». Процитовано 24 травня 2015.
