Вануа-Леву
| Вануа-Леву | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| 16°35′ пд. ш. 179°11′ сх. д. / 16.583° пд. ш. 179.183° сх. д.Координати: 16°35′ пд. ш. 179°11′ сх. д. / 16.583° пд. ш. 179.183° сх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Фіджі |
| Площа | 5587 км² |
| Довжина | 180 км |
| Ширина | 50 км |
| Країна | |
 Фіджі | |
| Адм. одиниця | Північний округ |
| Населення |
130 000 осіб |
  Вануа-Леву Вануа-Леву (Фіджі) | |
 | |
 Вануа-Леву у Вікісховищі | |
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2016) |
Вануа-Леву другий по величині островів Фіджі, розташовується в 64 км на північ від острова Віті-Леву, найбільшого острова Фіджі. Найближчий материк Австралія, розміщений за 2900 км. З півдня Вануа-Леву омивається морем[1].
Опис[ред. | ред. код]
Острів має змішане вулканічне і коралове походження, що представляє собою старий вулканічний матеріал та фрагменти континентальної плити. Також вважається, що острів Вануа-Леву утворився в результаті злиття декількох островів. Площа — 5587.1 кв. Основна частина острова має форму трикутника, довжина — 180 км. Вануа Леву оточений кораловим рифом. Найвища точка — гора Мон-Батіна (1111 м). По всьому острову протікає кілька річок. Острів чудове місце для дайвінгу[2].
Клімат[ред. | ред. код]
На острові тропічний клімат. Через гірський хребет південне узбережжя острова має вологіший клімат. На північному узбережжі клімат посушливий. Острів суб-версія зворотного зв'язку тропічних циклонів і землетрусів.
Флора[ред. | ред. код]
Вануа-Леву вкрита густою рослинністю, широко розповсюдженні тропічні породи, сандалове дерево і чагарники.
Історія[ред. | ред. код]
Острів Вануа-Леву був відкритий голландським мандрівником Абелем Тасманом в 1643 році. За ним послідував в 1789 році британський капітан Вільям Блай[3], який рятувався від заколотників корабля «Баунті», які посадили його з вісімнадцятьма членами команди в 23-футовий (7 м) баркас з запасом продовольства і води на кілька днів, секстантом і кишеньковими годинами, але без карт і компаса. У 1797 році Вануа-Леву було досліджено капітаном Джеймсом Вілсоном. Близько 1805 року на березі бухти Мбуа іноземними торговцями стала вестися вирубка сандалового дерева. Але вже до 1815 році постачання острова продовольством було припинено, і аж до 1840 року на ньому висаджувалися тільки китобої. У 1840 році молодий моряк на ім'я Джексон висадився на сусідньому острові Тавеуні, де був прийнятий місцевим вождем. Після цього він досліджував східне і північне узбережжя Вануа-Леву. Близько 1860-х років на острові вихідцями з Австралії і Нової Зеландії були висаджені плантації кокосової пальми. Аж до Великої депресії копра була основним експортним товаром Вануа-Леву, центром якого стало місто Савусаву. В цей же час індійці заснували місто Ламбаса, що стало основним центром з вирощування цукрової тростини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
|
Це незавершена стаття з географії Фіджі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |