Перейти до вмісту

Ваньковичі гербу Лис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ваньковичі
Лис
Опис герба: На червоному полі біла стріла, на ній дві перетинки, так прироблені, що видаються за два хрести, над шоломом лис, який ніби вистрибує, задніх лап у нього не видно, тільки задертий хвіст, передні лапи випростані, сам головою обернений на лівий бік щита.

Маєтки: Дім Ваньковичів
Замки / палаци: Садиба Ваньковичів

Ваньковичі[a] гербу Лис[1] (біл. Ваньковічы пол. Wankowiczowie) — зем'янський рід.

Походження

[ред. | ред. код]

Перші згадки роду сягають 1499 р. Володіли маєтностями в Новогрудському повіті і біля Вілейки.

21 жовтня 1773 року Гаспер Ванькович, суддю земського Мінського воєводства затверджено у дворянстві в Оршанському земстві.[2]

Представники роду були православними, початку XVII століття — католиками. У XIX—XX століттях володіли селами Ігуменському повіті. Обіймали посади в адміністрації Великого князівства Литовського, вибиралися до органів дворянського самоврядування Російської імперії. Були також власниками у Смиловичах — останнім власником Смиловичів був син Леона Ваньковича, також Леон (1874—1949 рр.), який одружився 1897 року на Стефанії Броель-Пляттер.

У 1912 році, представники широко розгалуженого роду Ваньковичів з метою надання матеріальної допомоги своїм бідним родичам створили благодійну організацію «Організація взаємної допомоги дворян Ваньковичів», яка мала свій статут і очолювалася радою.[3].

Представники роду

[ред. | ред. код]

Також з цього роду походила Єва (Євдокія) Ванькович — дружина греко-католицького священника Якова Вахнянина, пароха у Цівках.[4][5] Їх нащадками були видатні українські діячі: Анатоль, Остап і Богдан Вахнянини, Омелян Терлецький[6], Галина Левицька і її донька Лариса Крушельницька.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. В деяких джерелах — Ванковичі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tadeusz Gajl: Herby szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodów: 3,000 herbów, 19,000 nazwisk, 32,000 rodów. L&L, 2003. ISBN 978-83-88595-12-7.
  2. Шапошников Н.В. «Гербовник Витебского дворянства» / 105. Wankowiczowie // «Heraldica»: Исторический сборник. — СПб.: Паровая Скоропечатня Г.П.Пожарова, 1900. — Т. I. — С. 143. — 373 с. — 900 экз.
  3. Ваньковичи. Дворянские фамилии. smilovichi.info. 15 березня 2009. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 11 листопада 2010.
  4. Анатоль Вахнянин (1841-1908): біля джерел національного відродження
  5. АНАТОЛЬ ВАХНЯНИН І ЙОГО РОЛЬ У РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 19 березня 2015.
  6. ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ТА НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОМЕЛЯНА ТЕРЛЕЦЬКОГО (1873–1958)