Ван Гон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван Гон
왕건
Wang Kon.jpg
Початок правління: 15 червня 918
Кінець правління: 4 липня 943
Коронація:25 червня 918р
Попередник: Кун Йо
Наступник:Хеджон
Дата народження: 31 грудня 877(0877-12-31)
Місце народження:Сондо, Тхебон
Країна:Корея
Дата смерті:4 липня 943(0943-07-04) (65 років)
Місце смерті:Кесон, Корьо
Дружина:Сун-і, Чонхва ( мати другого імператора Корьо - Хеджона)
Діти:Хеджон,Чонджон,Кванджон
Династія:династія Ван
Батько:Ван Юн
Мати:Вісук

Ван Гон (кор. 왕건) — перший правитель єдиної Кореї, засновник династії Ван і держави Корьо, яка існувала на території Корейського півострова в період з X по XIV століття. Ван Гон правив державою з 918 (остаточно встановив владу тільки в 936 році) по 943 рік. Друге ім'я — Якчхон[1]. Посмертний титул — Сінсон теван (кор. 신성 대왕, 神聖 大王, Sinseong-Daewang).Правив під девізом правління Чхонсу[1].

Походження[ред. | ред. код]

Ван Гон народився у 877р був нащадком сім'ї торговців з Сондо (сучасні Кесон), яка володіла торгівлею на Річці Йесон. Його батько, Ван Юн, мав великий прибуток від торгівлі у Китаї. Місце проживання його предків було між кордонами стародавньої Корьо, тому можна вважати Ван Гона жителем Корьо за походженням

Прихід до влади[ред. | ред. код]

Ван Гон почав свою кар'єру у період трьох пізніх корейських держав. Пізніше, у роки Сілла, багато місцевих лідерів та бандитів повстали проти королеви Джінсон, яка не мала достатньо умінь і влади для покращення стану життя населення. Кун Йо був серед цих повстанців і згодом став дуже могутнім. Вони перемогли багато інших повстанських груп так як їх війська проходили через чиновників і злочинців Сілли. У 895, Кун Йо привів своє військо до далекої північно-східної частини Сілли, де знаходилось місто Сонгдо. Батько Ван Гона, Ван Юн, разом з іншими місцевими кланами, швидко підкорилися Кун Йо. Ван Гон, як і його батько, пішов служити у військо Кун Йо, майбутнього лідера провінції Тхебон. Кун Йо помітив здібності Ван Гона, як військового, пізніше він перевів його до загальних військ, а згодом сприйняв, як рідного брата. У 900р, він успішно провів операцію проти місцевих кланів і армії Хупекче у дистрикті Чхунджу. Так він набуває ще більшого визнання від короля. У 903 він проводить відому морську кампанію на південно-східне узбережжя Хупекче, у той час як Кьон Хвон був на війні у Сіллі. Під його проводом було здійснено ще декілька військових операцій, також він допомагав завойованому населенню, яке проживало під владою Сілли. Народ любив його за лідерські здібності і щедрість. У 913 його призначили прем'єр міністром відновленої провінції Тхебон. Її правитель, Кун Йо, завдяки якому було засноване саме королівство, але який примусив людей відноситися до себе, як до Будди, почав переслідувати людей, які не корилися його релігійному баченню. Його незвичні ритуали і суворе правління призвели до ще більшої непокори.

Прихід на трон і заснування провінції Корьо[ред. | ред. код]

У 918 найвідоміші полководці королівства Тхебон — Хон Ю, Пе Хьонгьон, Сін Сунгьом і Пок Чігьом — організували таємну зустріч і погодилися скинути Кун Йо з трону правителя і коронувати Ван Гона, проголосивши його новим королем. Ван Гону спочатку план не сподобався, але потім вони таки отримали на нього згоду. У тому ж році Кун Йо був переможений і вбитий біля столиці королівства, Чьорвон. Генерали проголосили Ван Гона новим королем. Він змінив назву королівства на королівство Корьо, давши початок династії Корьо. В наступному році він повертається назад до рідного міста. Він поширював Буддизм як національну релігію королівства, і хотів повторно завоювати північні частини Кореї та Маньчжурії, які перебували під контролем Пархе. Пархе правило величезними регіонами Манкурії і частиною Сибірі які було повалено внаслідок вторгнення Киданів у 926 р. Більшість людей прийшли у Корьо як біженці під супроводом останнього коронованого принца Пархе, Де Гван-Хьона. Ван Гон прийняв нових жителів, так як у Пархе і Корьо були спільні предки. Він також налагодив зв'язки із місцевими кланами замість того щоб завоювати їх, або взяти під свій контроль.

Перемога Корьо і об'єднання[ред. | ред. код]

У 927 році бунтівник Кен Хвон захопив столицю Сілла-Кенджу, убивши місцевого правителя і поставивши маріонеткового монарха, Кьонсуна. Ван Гон, дізнавшись плани заколотників про захоплення Корьо, планував атаку кіннотою на Кен Хвона пыд час його повернення додому в Гонсан, що поблизу Тегу[2], але зазнав поразки в битві, втративши високопоставлених воєначальників, в тому числі Сін Сунгома, особисто коронувавшого Ван Гона. У 935 році останній король Сілла, Кьонсун, зрозумівши, що повернути державу у нього не вийде, звернувся за допомогою до Ван Гона. Ван Гон з радістю прийняв його в розташування, давши Кьонсуну титул принца, також прийнявши дочку Кьонсуна як одну зі своїх дружин. Ці події викликали огиду у Кен Хвона. У тому ж році старший син Кен Хвона, Сінгом, збунтувався проти свого батька і заточив його в буддійському храмі. У 936 році Ван Гон почав останню кампанію проти Сінгома. Сінгом намагався чинити опір, але він зіткнувся з проблемами і внутрішніми конфліктами і здався Ван Гону. Вперше за довгий час Корея була об'єднана під владою єдиного правителя — династії Корьо, і залишиться єдиною аж до закінчення Другої світової війни. Ван Гон правив Кореєю аж до своєї смерті від хвороби в 943 році. Ван Гон прагнув приєднувати навіть ворогів у його коаліцію. Він віддавав титули і землі правителям та дворянам з різни країн, які він завоював. Так він міг пожертвувати стабільністю та уніфікацією заради свого королівства, яких вкрай не вистачало за часів Сілли.

Спадщина[ред. | ред. код]

Об єднання трьох пізніх королівств було дуже важливою подією у корейській історії. Об'єднання 668 до н. е. було лише уніфікацією приблизно половини населення Корейського півострову і його околиць (яке вважало себе у той час просто населенням, яке було поділене великими містами), так як північна частина знаходилася під владою Пархе, що утвердилося як реінкарнація Когурьо. Однак, уніфікація Ван Гона у 936 була більш повним об'єднанням. Населення Корейського півострову було під загальним правлінням до 1948,під час якого Корея була поділена на північ і на південь між Сполученими Штатами і Росією. Як було зазначено, сучасна назва «Корея» походить від назви «Корьо», яка насамперед походить від «Когурьо», до цієї спадщини Ван Гон і його нове королівство належали. Так як він був першим, хто об'єднав Корейській півострів, багато корейців сьогодні намагаються слідувати його прикладу щоб застосувати його на сучасній ситуації відносно поділу Кореї.

Культурна спадщина[ред. | ред. код]

У 2000 вийшла нова драма, яка включала в себе 200 серій, «Taejo Wang Geon», яка була заснована на реальних подіях з біографії Ван Гона з Чхве Су Йоном в головній ролі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Концевич Л. Р. Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — Москва: Восточная литература РАН, 2010. — 806 с. — ISBN 978-5-02-036350-2.
  2. Il-yeon: Samguk Yusa: Legends and History of the Three Kingdoms of Ancient Korea, translated by Tae-Hung Ha and Grafton K. Mintz. Book Two, page 128. Silk Pagoda (2006). ISBN 1-59654-348-5