Вапно
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 20 лютого 2020.
Вапно́ — оксид кальцію — СаО. Сингонія кубічної форми. Вид гексоктаедричний. Густина 3,3. Твердість 3-5. Безбарвний (у шліфах). Знайдений лише у вапнистих породах з лав Везувію[прояснити].
Етимологія[ред. | ред. код]
Слово вапно походить від дав.-рус. вапьно («вапно», однокореневе слово вапь вживалося в значенні «фарба»), і далі від прасл. *vapьno. Вважається спорідненим з прусськ. woapis, латис. vãpe. Також припускають запозичення з грец. βαφή[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
Негашене вапно — СаО це неорганічна бінарна сполука кальцію та оксигену.
Будівельним вапном називають в'яжучу речовину, яку одержують шляхом випалювання нижче температури спікання карбонатних гірських порід — крейди, вапняку, доломіту тощо.
Розрізняють:
- вапно кременисте (зайва назва доломіту),
- вапно гашене; гідратне (гідроксид кальцію) Са(ОН)2
- вапно негашене (оксид кальцію) СаО.
- вапно гідравлічне.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вапно // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вапно // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- The National Lime Association (US & Canada)
- Glossary by Robert W. Piwarzyk, Santa Cruz Public Libraries, Ca
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
