Варваризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Варвари́зм (від грец. barbarismos — властивий іноземцю) — іншомовне, або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта. Іншомовні слова або звороти, що суперечать нормам даної мови[1]. Наприклад, запозичені в українську мову звертання до жінки з різних європейських мов: мадемуазе́льфранцузької), ле́діанглійської), фра́унімецької). Ці слова вживають як екзотизми для надання колориту чи відтворення чужоземного середовища в художніх творах. Вони не повністю засвоєні українською мовою, про що свідчить їхня невідмінювана форма. Крім того, про їхній ще іншомовний характер свідчить розташування наголосу, притаманне мовам, з яких ці слова запозичені.

Залежно від того, якого походження слово (зворот), розрізняють латинізмилатинської), англіцизмианглійської), галліцизмифранцузької), германізминімецької), грецизмигрецької), полонізмипольської) та ін.

Варваризми вживаються переважно в описах життя і побуту інших народів для відтворення місцевого колориту, назв чужих реалій, звичаїв, запозичених понять (мадам, шериф, консьєрж, імпічмент, салам, харакірі). Використовуються також при передачі мовлення персонажа-іноземця. Часто служать засобом створення комічного ефекту, висміювання зловживань іншомовними словами (див. Макаронічна мова).

Іноді варваризмами називають лише ті слова, що трапляються у писемному мовленні в чужомовній графічній передачі (veto, dixi, homo sapiens, idée fixe, John Bull, niech zyje). Уживаються також як заголовки літературних творів («Boa constrictor» Івана Франка, «Contra spem spero!» Лесі Українки, «Persona grata» Михайла Коцюбинського, «Valse mélancolique» Ольги Кобилянської) і як вкраплення в їхні тексти. До варваризмів належать численні вислови з латинської мови, а саме: a priori (те, що передує досвіду), ad hoc (до речі), post scriptum (після написаного) і т. д.

Приклади[ред.ред. код]

Яремо! герш-ту, хамів сину?
Тарас Шевченко «Гайдамаки»

У сільській убогій церкві
грають Requiem органи,
хор голосить Miserere,
люд зітхає De profundis.

Леся Українка «Королівна»
— Як діла, дідусю? Драстуйте!
— Драстуйте! Діла? Діла - нічого! Діла, як казали оті песиголовці, — гут!
Остап Вишня «Зенітка»

Примітки[ред.ред. код]

  1. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — 775 с.

Література[ред.ред. код]

  • К. В. Ленець. Варваризм // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [уклад. : С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; за ред. С. Я. Єрмоленко. — К.: Либідь, 2001. — 224 с.


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.