Варлаам (Пешев)
| Єпископ Варлаам Варлаам Пешев | ||
| ||
|---|---|---|
| 9 березня 1969 — 13 листопада 1986 | ||
| Попередник: | Кирило (Константинов) | |
| Наступник: | Арсеній (Чекандраков) | |
| ||
| 1 січня 1954 — 9 березня 1969 | ||
| Попередник: | Пимен (Енев) | |
| Наступник: | Арсеній (Чекандраков) | |
| Альма-матер: | Богословський факультет Софійського університету | |
| Діяльність: | священник 
| |
| Ім'я при народженні: | Кирил Стоянов Пешев | |
| Народження: | 12 квітня 1905 Самоков | |
| Смерть: | 13 листопада 1986 (81 рік) Пловдив | |
Митрополит Варлаам (в миру Кирил Стоянов Пешев, 12 квітня 1905, село Самоков - 13 листопада 1986, Пловдив) - єпископ Болгарської православної церкви, митрополит Пловдивський.
Народився 12 квітня 1905 року в селі Самокова в сім'ї вчителя[1]. Основне освіту здобув в Пазарджиці. Восени 1924 року вступив до Троянського монастиря, де за один рік закінчив трирічний курс Троянського чернечого училища[2]..
Влітку 1925 року прийнято послушником в Рильський монастир, де 29 серпня 1926 був пострижений у чернецтво з ім'ям Варлаам[2].
25 квітня 1930 митрополитом Софійським Стефаном Шоковим був висвячений в сан ієродиякона[2]..
У 1932 році закінчив Софійську духовну семінарію. Перебуваючи близько двох років в рідному монастирі, вступив на Богословський факультет Софійського університету[1].
12 лютого 1936 року столичному кафедральному храмі Святої Неділі був висвячений в сан ієромонаха[2].
У 1938 році закінчив Богословський факультет Софійського університету[2], після чого призначений секретарем та помічником ігумена Рильського монастиря[2].
У 1943 році звільнений від послуху в Рильському монастирі і призначений протосинкелом на Маронійську єпархію з кафедрою в Ксанті.
7 січня 1944 був зведений в сан архімандрита[2].
Повернувшись до Болгарії, в 1945 році призначений секретрем на Рильського монастиря.
У 1947 році призначений протосинкелом на Сливенську митрополію.
10 квітня 1949 був обраний ігуменом на Рильського монастиря[2].
1 січня 1954 хіротонізований на титулярного єпископа Стобійського[3].
18 листопада 1961 року звільнений з посади ігумена Рильського монастиря.
З 1 лютого 1962 року вікарій Пловдивської єпархії[1], жив в Пловдиві.
З 1963 до 1969 року тимчасово керував Пловдивською єпархією[3].
19 січня 1969 був обраний і 9 березня канонічно затверджений митрополитом Пловдивським.
Йому довелося керувати єпархією у важкі роки переслідування Церкви комуністичною владою.
Займався духовним просвітництвом мирян, очолював ряд служб, освятив відновлену після пожежі в 1970 році церква святої Петки. Незважаючи на важкі випробування митрополит, залишався вірним християнським цінносттям та чеснотам.
Помер 13 листопада 1986 року в Пловдиві. Похований в кафедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в Пловдиві.
- ↑ а б в Журнал Московской патриархии на «Google Books»
- ↑ а б в г д е ж и Румен Ваташки Българската православна църква и римокатолическите мисии в България (1860 - 30-те години на XX век): Църковно-историческо изследване на «Google Books»
- ↑ а б Архиереи, умершие в 1986 году. Сайт Марка Марку.[недоступне посилання з грудня 2021](гр.)
- Панихида по повод 25 години от смъртта на митрополит Варлаам[недоступне посилання з Июнь 2018] // NBT, 13.11.2011