Варламов Ілля Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Варламов Ілля Олександрович
Варламов Илья Александрович
Илья Варламов на Видфест 2018 в СПб cropped.jpg
Народилася 7 січня 1984(1984-01-07) (37 років)
Москва, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність фотограф, блогер, громадський діяч, журналіст, підприємець, відеоблогер, ютубер
Alma mater Московський архітектурний інститут
Знання мов російська
Нагороди
Сайт varlamov.ru

Ілля́ Олекса́ндрович Варла́мов (7 січня 1984, Москва) — російський[1] громадський діяч, журналіст і бізнесмен — засновник рекламно-девелоперського агентства iCube. Більш відомий як блогер-аматор — автор блогу в «LiveJournal» і відеоблогу в Youtube. Веде правозахисну громадську діяльність, будучи одним з організаторів проєкту «Країна без дурниць». 2011 року заснував антипремію «Скляний болт».

Разом з Максимом Кацом є автором проєкту «Міські проєкти», діяльність якого спрямована на вивчення проблем і покращень міст Росії. Активіст велосипедного руху, з 2013 року є співзасновником компанії «Колесо-Коліщатко» — офіційного дистриб'ютора автомобілів Peugeot, Jitan, Definitive і Puch в Росії[2]. Вийшов з проєкту у 2015 році. З 2018 року засновник і керівник фонду збереження культурної спадщини «Увага».

З 2017 року — активно веде канал на YouTube під назвою «varlamov», в якому Ілля більшість матеріалів присвячує темі урбаністики й політиці. Станом на грудень 2020 року канал мав 2 млн підписників і понад 511 млн переглядів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився і виріс у Москві. Навчався в Московському архітектурному інституті, у період навчання організував компанію, яка згодом стала групою компаній iCube з річним оборотом 3 млн $[3].

За даними російської газети «Ведомости», свою компанію «Д. В. А. в кубі», яка працювала в області 3D-візуалізації, він створив 2002 року разом з Артемом Горбачовим. Того ж року її оборот становив 50 тис. $, а найбільшим замовленням стала візуалізація житлового комплексу хмарочосів «Червоні вітрила» компанії «Дон-строй». 2006 року компанію було перейменовано в iCube.

У серпні 2009 спільно з Дмитром Чистопрудовым заснував[4] фотоагентство «28-300», що спеціалізується на комерційній фотозйомці та продажу фотографій. У вересні 2011-го запустив онлайн-ЗМІ «Рідус»[5].

У квітні 2012 року, вигравши праймеріз «Громадянин мер», організовані виданням «Омськ політичний», подав документи в Омський міськвиборчком для участі у виборах мера Омська, які повинні були пройти 17 червня[6]. 2 травня оголосив про припинення виборчої кампанії через проблеми зі збором підписів виборців на підтримку кандидата; згідно з його інформацією, його виборчого штабу вдалося зібрати близько 1500 достовірних підписів з необхідних 10 тис.[7]

У червні 2012 оголосив[8] про свій вихід із проєкту, після цього в Рідусі змінилася вся редакція.

4 червня 2012 року Варламов спільно з Максимом Кацом оголосив про запуск «Міських проєктів»[9].

У квітні 2013-го Варламов заявив, що ні він, ні його дружина більше не мають стосунку до iCube[10].

Варламов і Україна[ред. | ред. код]

За порушення державного кордону України та в'їзд до анексованого Криму без перетину офіційного кордону Варламову було заборонено в'їзд до України строком на 5 років (відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства»)[11]. 8 жовтня 2017-го він заявив, що незважаючи на це він зміг приїхати до Одеси. Сайт Миротворець написав тоді[12], що дозвіл на в'їзд Ілля отримав за згоду співпрацювати з СБУ, проте ці дані не відповідали дійсності[13]. Як виявилось, Варламов не в'їжджав до України[14].

Варламов стверджує, що території терористичних угруповань ЛНР та ДНР він не відвідував, а викладені у нього в блозі чотири репортажі звідти робилися не ним[15].

Блог[ред. | ред. код]

Ілля Варламов на мітингу 2011 року.

Як блогер-фотограф Ілля Варламов веде популярний блог varlamov.ru (раніше Zyalt), а також твіттер varlamov[16]. Під час різних політичних акцій російської опозиції блог в ЖЖ часто стає джерелом інформації і ілюстрацій подій, що відбуваються. Зокрема, Варламов знімав фото і викладав їх собі в блог в режимі онлайн з подій на Манежній площі, біля Торгового центру «Європейський», з «Маршем незгодних», «Днем гніву» у 2010—2011 роках[17].

У березні 2011 року «Російська газета» повідомила, що інформація з блогу Варламова про те, що авіакомпанії підняли ціни на квитки в Токіо, викликала широке обговорення серед блогерів[18]. Під час Євромайдану у Києві на початку 2014 року Ілля активно висвітлював перебіг подій.

7 червня 2015 року Варламов оголосив про закриття блогу, що пізніше виявилося переїздом на домен varlamov.ru[19][20].

26 квітня 2017 року на Варламова було скоєно напад після прильоту до Ставрополя. В аеропорту зловмисники облили його зеленкою, обсипали борошном і завдали кількох ударів. Згодом напад повторився вже в місті, коли біла Lada Priora протаранила його машину[21][22].[23]. Варламов зажадав порушити кримінальну справу за статтею 144 КК РФ (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) і звинуватив у причетності до нападів співробітників компанії «ЮгСтройИнвест», забудовника ЖК «Перспективний», а також депутата Ставропольської міськради Сергія Медведєва, заступника генерального директора зі зв'язків з громадськістю цієї компанії.[24] 28 квітня пресслужба ставропольської поліції повідомила, що проводиться дослідча перевірка, а особи чотирьох учасників нападу вже встановлені.

Нагороди, номінації[ред. | ред. код]

  • 2009 — входив у число номінантів премії «Прорив» у номінації «Про Бізнес»[25]. Премію не отримав[26].
  • У грудні 2011 став переможцем конкурсу «РОТОР» у номінації «Блогер року»[27].
  • Конкурс «Срібна камера 2009—2010» — гран-прі в номінації «Події і повсякденне життя».
  • У грудні 2010 — володар щорічної премії LiveJournal «Ринда Року» в номінації «Блогер року»[28].
  • Переможець номінації «події / повсякденне життя» конкурсу «Найкращі фотографії Росії» 2009[29], 2011 рік[30].
  • Конкурс «Рік без цензури»[31] — 3 місце[32] за фотографію з розгону мітингу опозиції на Пушкінській площі 6 березня 2012 року.
  • Переможець номінації «люди» конкурсу «Кращі фотографії Росії» 2012[33].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Про Москву / About Moscow». 2012; Мови: Російська, Англійська; тираж 3 тис. прим. — ISBN 978-5-88149-528-2.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, виховує доньку Олену. 8 вересня 2017 року народився син[34].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Метро в Сколково не будет. odintsovo.info. 2011-05-20. 
  2. Илья Варламов (2013-10-09). Велосипедные дела. LiveJournal. 
  3. Екатерина Дранкина (2008-03-17). Молодые капиталы. № 10 (667). Коммерсантъ Деньги. 
  4. Илья Варламов (2009-08-21). Впервые в интернетах! Открытие фотоагентства 28-300 в прямом эфире!. LiveJournal. 
  5. Интернет-пользователей возьмут в журналисты. Коммерсантъ FM. 2011-09-01. 
  6. У Варламова приняли документы для участия в выборах мэра Омска, нужно собрать более 9 тысяч подписей. Газета.ру. 2012-04-18. 
  7. Илья Варламов (2012-05-02). Кампания в Омске закрыта. LiveJournal. 
  8. Илья Варламов (2012-06-26). Ридус. LiveJournal. 
  9. Алиса По (2012-06-04). Илья Варламов и Максим Кац запускают «Городские проекты». The Village. Архів оригіналу за 2012-11-23. Процитовано 2017-10-23. 
  10. Илья Шепелин (2013-04-11). Агентство православной журналистики. Lenta.ru. Архів оригіналу за 2013-04-18. 
  11. Відомий російський блогер Варламов, якому заборонено в'їзд в Україну, приїхав до Одеси. odesa.depo.ua. Процитовано 2017-10-23. 
  12. Миротворець. www.facebook.com (uk). Процитовано 2017-10-23. 
  13. Варламов Илья Александрович - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 2017-10-23. 
  14. Блогера Варламова в Україну не впускали: росіянин сам поширив фейк. 
  15. Відомий російський блогер прибув в Україну попри заборону СБУ. detector.media (uk). Процитовано 2017-10-23. 
  16. Только крокодилы спасут эту страну от мудаков!. zyalt.livejournal.com. 2014. 
  17. Блогер-фотограф Илья Варламов взят в пул Владимира Путина. politonline.ru. 2010-12-22. 
  18. Антон Благовещенский (2011-03-19). Японское блоготрясение. Российская газета. 
  19. Илья Варламов объявил о закрытии своего блога в «Живом Журнале». NEWSru.com. 2015-06-08. 
  20. Никита Лихачёв (2015-06-15). Новый проект Варламова оказался старым ЖЖ-блогом на новом домене. TJornal. 
  21. http://www.bbc.com/russian/news-39717610
  22. http://mirror715.graniru.info/Politics/Russia/activism/m.260583.html
  23. http://varlamov.ru/2348936.html
  24. https://www.openrussia.org/notes/708868/
  25. Объявлены номинанты на премию «Прорыв». nashi.su. 2009-12-14. Архів оригіналу за 2010-12-26. Процитовано 2017-10-23. 
  26. Дмитрий Медведев вручил премию «Прорыв». nashi.su. 2009-12-17. Архів оригіналу за 2012-01-25. Процитовано 2017-10-23. 
  27. РОТОР 2011: 5. Блогер года. Союз «ЕЖЕ». Архів оригіналу за 2012-07-26. Процитовано 2011-12-02. 
  28. Рында Года. Лучшее в ЖЖ. Итоги голосования. livejournal.ru. 2010-12-30. Архів оригіналу за 2012-06-18. 
  29. архив 2009 ⁄ победители. The Best of Russia. Архів оригіналу за 2010-10-13. 
  30. архив 2011 ⁄ победители. The Best of Russia. Архів оригіналу за 2012-01-19. 
  31. Год без цензуры. Коммерсантъ FM. 2012-10-12. 
  32. Победители фотоконкурса «Год без цензуры»
  33. фотографии ⁄ люди. The Best of Russia. Архів оригіналу за 2013-05-08. 
  34. Наследник родился!. Процитовано 2017-09-10.