Перейти до вмісту

Вармінсько-Мазурське воєводство

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вармінсько-Мазурське воєводство
Województwo warmińsko-mazurskie
Герб Прапор
На мапі Польщі
Адміністративний центрОльштин
Населення: 1 382 232 особи (2021)
Площа: 24 173,47 км²
Густота: 57,18 ос./км²
Урбанізація: 58,8 %
Номери автомобілів: N
TERYT: 28Код ISO: PL-WN


Адмніністративний поділ
повіти гродські
земські		 2
19
ґміни міські
місько-сільські
сільські		 16
33
67
Влада
Уряд
Воєвода: Радослав Круль
Маршалок: Марчін Кухчинський
Адреса: Al. J. Piłsudskiego 7/9
10-575 Olsztyn (воєвода)

ul. Emilii Plater 1
10-562 Olsztyn (маршалок)

Лого воєводства:
Мапа
Мапа
Офіційна сторінка

Ва́рмінсько-Мазу́рське воєводство є одиницею територіально-адміністративного поділу Польщі, одним з 16 воєводств. Розташоване у північно-східній частині країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Ольштин.

Вармінсько-Мазурське воєводство утворене у 1999 році внаслідок регіоналізації країни і зайняло території колишніх воєводств: Ольштинського, а також більшу частину Ельблонзького.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1824-1829 роках існував особистий союз Західної і Східної Пруссії, а в 1829 році формально об'єднав дві провінції в одну провінцію під назвою Пруссія. У 1878 році союз розпався. Після  завершення Першої світової війни і згідно Версальського рішення від Східної Пруссії було від'єднано Клайпедський повіт, який перебував під контролем Ліги Націй, та у 1923 році був захоплений Литовськими військами і доєднаний до Литви. Південна частина Східної Пруссії (Вармія, Мазурія та Повісле) розглядалася для надання цих земель Польщі, але 97,8% голосів було на підтримку Пруссії, і лише 8 комун були надані Польщі.

Після Другої світової війни за рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями (колиш. м. Мемель нім. Memel) — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР (у 1939-1945 роках був анексований гітлерівською Німеччиною). Більше половини Східної Пруссії відійшло Польської республіки — близько 19 236,9 км², що зараз приблизно збігається з сучасними територіями  Вармінсько-Мазурського воєводства. З 1946 року і до адміністративного поділу з певними територіальними змінами до 1998 року існувало Ольштинське воєводство. У 1999 року з Ольштинського та більшої частини Ельблонзького воєводства (решта територій відійшли до Поморського) було утворене сучасне Вармінсько-Мазурське воєводство.

Географія

[ред. | ред. код]

Розміщення

[ред. | ред. код]

Вармінсько-Мазурське воєводство розташоване на північному сході Польщі. Межує:

Вармінсько-Мазурське воєводство складається з трьох історичних областей: Вармії, Мазур і Повісл'я. Назва «Вармія» має багатовікову традицію і походить від прусського «wurmen», що означає «червоний» (червона земля). Назва «Мазури» з'явилася в середині XIX століття — так почали називати південну територію Східної Пруссії, населену переселенцями з Мазовії.[1]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно даних Перепису населення 2021 року, у Вармінсько-Мазурському воєводстві мешкали 1 382 232 особи.[2]

Етнічність

[ред. | ред. код]
Найчисельніші етноси Вармінсько-Мазурського воєводства (2021)[2][3]
Етнос Чисельність Частка, %
Польща поляки 1 371 380 99,21
Україна українці 9 556 0,69
Німеччина німці 4 717 0,34
Англія англійці 2 412 0,17
білоруси 1 331 0,10
США американці 757 0,05
мазури 639 0,05
Італія італійці 599 0,04
Росія росіяни 575 0,04
Нідерланди голландці 471 0,03

Мова

[ред. | ред. код]
Найчисельніші мови домашнього спілкування у Вармінсько-Мазурському воєводстві (2021)[2][4]
Мова Чисельність Частка, %
Польща польська 1 378 356 99,72
Англія англійська 23 742 1,72
Німеччина німецька 8 705 0,63
Україна українська 5 232 0,38
Росія російська 1 590 0,12
Італія італійська 1 263 0,09
Франція французька 1 080 0,08
Нідерланди нідерландська 817 0,06
Іспанія іспанська 764 0,06
Норвегія норвезька 681 0,05

Віросповідання

[ред. | ред. код]
Розподіл населення Вармінсько-Мазурського воєводства за віросповіданням (2021)[2]
Віросповідання Чисельність Частка, %
римо-католицизм 1 005 462 72,74
греко-католицизм 9 413 0,68
Свідки Єгови 3 862 0,28
євангелзім Аугсбурзького віросповідання 3 802 0,28
православ'я 2 926 0,21
п'ятидесятництво 1 472 0,11
інші 3 268 0,23
не належать до жодної конфесії 79 999 5,79
відмовились відповісти 272 028 19,68

Адміністрація та політика

[ред. | ред. код]

Маршалки Вармінсько-Мазурського воєводства:

  • Єжи Шміт (1999)
  • Анджей Ринський (1999—2006)
  • Яцек Протас (2006—2014)
  • Густав Марек Бжезін (2014—2023)
  • Марчін Кухчинський (2023—дотепер)

Воєводи Вармінсько-Мазурського воєводства:

  • Збігнєв Бабальський (1999—2001)
  • Станіслав Лех Шатковський (2001—2005)
  • Адам Супель (17.01.2005—17.01.2007)
  • Анна Шишка (в.о.) (18.01.2007—02.04.2007)
  • Анна Шишка (02.04.2007—29.11.2007)
  • Маріан Подзєвський (29.11.2007—08.12.2015)
  • Артур Хоєцький (08.12.2015—02.11.2023)
  • Радослав Круль (20.12.2023—дотепер)

Туризм

[ред. | ред. код]

Край Тисячі Озер

[ред. | ред. код]

Мазури називають «Краєм Тисячі Озер», хоча озер в цих місцях значно більше — близько 4 тисяч. Найбільше з них Снярдви (113,8 км²), найглибше Ганьча (108,5 м), а найдовше — Єзьорак (27 км).

Пейзаж Великих Мазурських озер — рівнини, високі післяльодовикові горби, стрімкі обриви, поля, усіяні величезними доісторичними валунами, сріблясті річки, канали і струмки.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вармінсько-Мазурське воєводство | Портал «Віртуальна Польща». pl-ua.info. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
  2. 1 2 3 4 GUS. Tablice z ostatecznymi danymi w zakresie przynależności narodowo-etnicznej, języka używanego w domu oraz przynależności do wyznania religijnego. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 7 липня 2026.
  3. ↑ враховані в першій або в другій формі декларування
  4. ↑ можна вибрати декілька мов
Балтійське море Росія Росія
( Калінінградська область)
size Поморське воєводство size Підляське воєводство
size Куявсько-Поморське воєводство size Мазовецьке воєводство size Підляське воєводство
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вармінсько-Мазурське_воєводство&oldid=48365406