Варнавино (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Варнавино
рос. Варнавино
Герб
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Нижньогородська область
Муніципальний район Варнавинський район
Код ЗКАТУ: 22215551000
Код ЗКТМО: 22615151051
Основні дані
Поштовий індекс 606760
Телефонний код +7 83158
Географічні координати: 57°24′10″ пн. ш. 45°05′32″ сх. д. / 57.40277777780577395° пн. ш. 45.09222222224977372° сх. д. / 57.40277777780577395; 45.09222222224977372Координати: 57°24′10″ пн. ш. 45°05′32″ сх. д. / 57.40277777780577395° пн. ш. 45.09222222224977372° сх. д. / 57.40277777780577395; 45.09222222224977372
Мапа
Варнавино (Росія)
Варнавино
Варнавино

Варнавино (Нижньогородська область)
Варнавино
Варнавино

Мапа


CMNS: Варнавино у Вікісховищі

Варнавино (рос. Варнавино) — селище міського типу в Росії, адміністративний центр Варнавинського району Нижньогородської області. Утворює однойменне муніципальне утворення Варнавино зі статусом робітниче селище як єдиний населений пункт у його складі.

Населення — 3304 осіб (2017 рік).

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташоване за 165 км на північ від Нижнього Новгорода, пристань на річці Ветлузі. Найближча залізнична станція Ветлузька Горьківської залізниці знаходиться за 41 км від Варнавиного.

Історія

[ред. | ред. код]
Відділення поліції

У 1417 році монах з Великого Устюга преподобний Варнава Ветлузький[1] заснував пустель, що стала пізніше монастирем, навколо якого склалося торгове село.

У 1778 році село перетворено в повітове місто Варнавоно Костромського намісництва.

19 лютого (3 березня) 1853 року тут народився російський письменник Олексій Тихонов; автор роману «Pollice verso».

У 1918році в Урені спалахнуло антибільшовицьке повстання, яке переросло в повномасштабну громадянську війну, по одну сторону в якій опинилися повсталі, а по іншу Варнавинська рада[2]. В результаті військових дій, повітове місто сильно постраждало і втратило свій статус.

У 1922 році Варнавинський повіт був переданий зі складу Костромської губернії до складу Нижньогородської губернії.

Статус робочого селища присвоєно в 1961 році.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1959[3]1970[4]1979[5]1989[6]1999[7]2002[8]2008[9]
2900314735293909410037183307
2009[9]2010[8]2011[9]2012[10]2013[11]2014[12]2015[13]
3235347534663456346034063352
2016[14]2017[15]
33013304
1000
2000
3000
4000
5000
1959
2002
2012
2017

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Варнавино — Російська цивілізація — Історія. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 3 грудня 2019.
  2. Революція та громадянська війна в Ветлузькому краї. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  3. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность сельского населения РСФСР — жителей сельских населённых пунктов — районных центров по полу (рос.)
  4. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  7. Постановление Законодательного Собрания области от 17.06.1999 № 184 «Об установлении формулы расчета суммы единого налога на вмененный доход, значения базовой доходности, повышающих (понижающих) коэффициентов в сфере розничной торговли на территории Нижегородской области». Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
  8. а б Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Нижегородской области. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  9. а б в Нижегородская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2008-2016 годов
  10. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  11. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  12. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  14. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  15. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.