Варнсдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Варнсдорф
Varnsdorf

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 50°54′41″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.91161241147377581° пн. ш. 14.618353683413777944° сх. д. / 50.91161241147377581; 14.618353683413777944Координати: 50°54′41″ пн. ш. 14°37′06″ сх. д. / 50.91161241147377581° пн. ш. 14.618353683413777944° сх. д. / 50.91161241147377581; 14.618353683413777944

Країна  Чехія
Край Устецький край
Округ Дечин
Межує з

сусідні нас. пункти
Гросшенау, Зайфгеннерсдорф, Лойтерсдорф, Horní Podlužíd, Красна Ліпа, Румбурк, Dolní Podlužíd, Rybništěd ?
Внутрішній поділ
  • Studánkad[1], Světliny 1. díld[1], Varnsdorfd
  • Староста Роланд Соллох
    Перша згадка 1341[2] або 1352[3]
    Місто з 1804
    Площа 26,233602 км²[4]
    Висота центру 332 м
    Населення 14 837 осіб (1 січня 2023)[5]
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
    Поштовий індекс 407 47[6], 407 52[6]
    Автомобільний код DC
    GeoNames 3063375
    OSM r439609  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ562882
    Офіційний сайт varnsdorf.cz
    Варнсдорф. Карта розташування: Чехія
    Варнсдорф
    Варнсдорф
    Варнсдорф (Чехія)
    Варнсдорф. Карта розташування: Устецький край
    Варнсдорф
    Варнсдорф
    Варнсдорф (Устецький край)
    Мапа

    Варнсдорф (чеськ. Varnsdorf, нім. Warnsdorf) або Варночиці (в-луж. і н-луж. Warnoćicy) — місто на півночі Чехії, в окрузі Дечин Устецького краю.

    Розташоване на південному сході Шлукновського виступу. Через місто протікає ріка Мандава. Варнсдорф з трьох боків оточений Німеччиною; знаходиться за 32 км на схід від Дечина і за 34 км на північний захід від Ліберця. У місті знаходяться пункти пропуску через кордон з Німеччиною: автомобільні Варнсдорф-Зайфгеннерсдорф і Варнсдорф-Гросшенау і транзитна залізнична гілка з Циттау в Айбау.

    Варнсдорф є другим за кількістю населення містом округу Дечин і складається з міських районів Варнсдорф, Студанка і Светліни. Є центром муніципалітету з розширеними повноваженнями, який крім самого Варнсдорфа включає громади Горні-Подлужи, Дольні-Подлужи, Їржетін под Єдловоу, Рибніште і Хршібска.

    Назва[ред. | ред. код]

    Громада Варнсдорф на мапі

    Історія міста починається у другій половині XIV століття з виникненням землеробських господарств.

    Назва Варнсдорф означає село Вернара. Вперше цю назву згадує циттауська хроніка в 1341 у зв'язку з Їндржіхом з Варнсдорфа. Існує легенда, що Вернар попереджав (нім. warnen — попереджати, оповіщати) мандрівників про грабіжників, які водилися в околицях Варнсдорфа.

    На відміну від інших міст в прикордонні, Варнсдорф ніколи не перейменовувався і не мав чеської назви[7].

    Історія[ред. | ред. код]

    Вид на Варнсдорф в 1821

    Створення[ред. | ред. код]

    Область, де зараз знаходиться Варнсдорф, була заселена ще на початку нашої ери, коли на території Богемії жило германське плем'я маркоманів, а в Верхній Лужиці — плем'я семнонів. Після поразок, які ці племена зазнали від римлян, край на кілька століть перетворився в безлюдну глушину з непрохідними лісами[8].

    На землі Варнсдорфа перше село виникло приблизно в 1200 і його власником був шляхетський рід Берків. Згодом край належав Вартенберкам (починаючи з 1310), а потім Шлейніцам (з 1494)[9]. Економіка краю зросла завдяки видобутку срібла в Їржетіні под Єдловоу.

    До кінця XIV століття у Варнсдорфі знаходився лицарський маєток. Від нього походить сучасний герб міста: білий півмісяць і зірка на синьому тлі. Гуситський рух практично не зачепив ці землі, які були під охороною Циттау.

    Новий час[ред. | ред. код]

    Фреліхівська фабрика в 1850, найстаріша фотографія Варнсдорфа

    У 1570 Варнсдорф став самостійним маєтком, яким залишався до кінця Тридцятилітньої війни. В 1620 маєток було конфісковано і в 1641 приєднано до румбуркського маєтку. Під час Тридцятилітньої війни Варнсдорф був зайнятий шведськими військами[10]. У 1642 був знищений замок Тольштейн, що знаходився за 7 км[11]. Після війни некатолицьке населення (близько 250 чоловік) емігрувало в сусідню Саксонію[12]. У 1678 у Варнсдорфі жило 600 мешканців.

    У 1681 маєток викупив рід Ліхтеншейтнів[13] і володів ним до 1919.

    На початку XVIII століття в місті почала розвиватися текстильна промисловість, передусім полотняні мануфактури. У 1777 була заснована фірма Фреліх[14], яка з 1790 виробляла вельвет.

    Після Наполеонівських воєн місцеві підприємці почали провозити контрабандою англійську пряжу з Саксонії, що призвело до безробіття. З 1817 по 1837 пройшов ряд успішних виступів робітників, які організовано боролися з фабрикантами і контрабандою.

    28 березня 1829 в місті сталася велика пожежа, був значно пошкоджений костел святих Петра і Павла, знищені костельні дзвони, годинник, орган і люстра[15].

    Період 18481945[ред. | ред. код]

    Фреліхівська фабрика з Середнім млином, який працював до 1870

    У 1849 шість сіл на місці сучасного Варнсдорф об'єдналися в одне, яке налічувало 9600 жителів[16]. У 1868, коли поселення вважалося найбільшою селом Австро-Угорщини, статус був підвищений до міста[17]. Населення тоді становило 14000 мешканців.

    В цьому ж році у Варнсдорф приїхав перший поїзд з Дечина, і завдяки залізничному сполученню активізувався розвиток промисловості, перш за все машинобудівної та текстильної. У другій половині XIX століття місто мало прізвисько «маленький Манчестер чеської Голландії».

    У 1872 році була заснована місцева єпархія Старокатолицької церкви.

    Чеський історик Йозеф Вітезслав Шимак описав Варнсдорф кінця XIX століття досить невтішно: «У Варнсдорфа по-справжньому непривабливий вигляд, навіть сумний. У ньому немає власне вулиць, лише дороги і шосе. Фабрики-довгобуди без дахів, непривітні, брудні двори упереміш з дерев'яними будинками і низькими халупами робітників»[18].

    У 1896 у місті відбулась районна сільсько-промислова виставка[19]. На початку XX століття тут було біля 160 фабрик, і майже 80 % жителів працювало у промисловому виробництві. У 1900 пройшов рух працівників мануфактур з вимогою десятигодинного робочого дня, який зібрав 3000 робочих[20].

    Під час Першої світової війни почалися труднощі з поставками, нестача продуктів і епідемія тифу.

    У 1918 текстильне виробництво виявилося в глибокій кризі, після якої вже ніколи не досягло колишнього рівня. Причиною став розвал Австро-Угорщини, внаслідок чого значна частина покупців продукції раптово виявилася за кордоном[21].

    У 1930 до чеської національності себе відносили тільки 6,6 % населення міста. Великою популярністю в місті користувалася Судето-німецька партія Конрада Генляйна. У 1938 агресивність прихильників Генляйна росла і збільшилася кількість сутичок з прикордонниками. 23 вересня у Варнсдорф вступила чехословацька армія. 30 вересня було підписано Мюнхенську угоду і 2 жовтня місто зайняли війська Третього рейху.

    Військові події 19391945 років практично не торкнулися Варнсдорфа. З кінця 1943 місто було заповнене біженцями із зруйнованих німецьких міст і з східного фронту[22]. Перед кінцем Другої світової війни в 1945 відбулася публічна страта Рудольфа Поссельта, німця, який відмовився знову відправитися в складі німецької армії на східний фронт.

    Національний проспект

    Сучасність[ред. | ред. код]

    Перша частина Червоної Армії увійшла в Варнсдорф 9 травня 1945, а 19 травня прийшла чехословацька армія. 22 червня 1945 пройшло перше стихійне виселення німців, а 19 липня — друге. Після Потсдамської конференції стихійні виселення закінчилися. Наступне виселення німецького населення йшло як в окупаційні зони в західній Німеччині, так і в радянські зони і в місця, заселені переважно чехами.

    5 березня 1947 відбувся страйк[23], в якому взяло участь 10000 чоловік. Він був викликаний суперечкою про фабрику колишнього власника, німця єврейського походження Еміля Беєра, який прибув з еміграції і домагався повернення фабрики. Місцева рада депутатів вирішила, що фабрику буде йому повернуто, але під тиском страйкуючих суд це рішення скасував.

    У 1948 році в місті шляхом об'єднання дрібних фабрик і виробництв з'явилося три великих підприємства: Velveta, Elite і TOS Varnsdorf. У 1967 був відкритий прикордонний перехід в Німеччину[24]. У відкритті переходу брав участь президент Антонін Новотни[25].

    Було побудовано водосховище під назвою Машіняк і з'явився кінотеатр Панорама. У соціалістичний період в місті побудували панельні мікрорайони і були зруйновані деякі історичні об'єкти, наприклад готель Біржа на площі (1642) або Ганішув дім[26], в якому знаходилася бібліотека.

    У 1961 Варнсдорф був урочисто оголошений зразковим прикордонним містом.[25]

    У 1980 році село Студанка була приєднана до Варнсдорфа[27].

    На перших виборах після Оксамитової революції в листопаді 1990 переміг Громадянський форум, старостою міста був обраний Едуард Вебр.

    У 1995 було засновано товариство «Малий регіон Мандава— Шпрее», до якого увійшли міста по обидва боки кордону (Сохланд, Шлукнов, Еберсбах, Їржіков, Румбурк, Нойгерсдорф, Варнсдорф, Дольні Подлужи, Гросшенау і Вальтерсдорф).

    В 1996 заснована єпископська гімназія Варнсдорф.

    У 1997 відкрився перший супермаркет — Білла.

    2 липня 1999 Варнсдорф відвідав президент Вацлав Гавел[28], а 17 жовтня 2007 президент Вацлав Клаус[29].

    Населення[ред. | ред. код]

    Рік Чисельність
    1869 13 180 [3]
    1869 15 610 [30]
    1880 17 604 [30]
    1880 15 162 [3]
    1890 20 654 [30]
    1900 23 501 [30]
    1910 25 589 [30]
    1921 22 242 [30]
    1930 24 742 [30]
    Рік Чисельність
    1930 22 621 [3]
    1950 15 782 [30]
    1950 15 043 [3]
    1961 14 089 [30]
    1961 13 463 [3]
    1970 14 006 [3]
    1970 14 512 [30]
    1980 16 356 [3]
    1980 16 356 [30]
    Рік Чисельність
    1991 16 266 [3]
    1991 16 266 [30]
    2001 16 040 [3]
    2001 16 040 [30]
    2011 15 263 [3]
    2014 15 664 [31]
    2016 15 611 [32]
    2017 15 477 [33]
    2018 15 429 [34]
    Рік Чисельність
    2019 15 297 [35]
    2020 15 193 [36]
    2021 15 117 [37]
    2021 14 390 [38]
    2022 14 738 [39]
    2023 14 837 [5]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
    3. а б в г д е ж и к л м Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    4. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017Český statistický úřad, 2017.
    5. а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023Praha: ČSÚ, 2023.
    6. а б Register of territorial identification, addresses and real estates
    7. Школьный учебник по краеведению Шлукновского выступа, стр. 206, ISBN 978-80-254-1704-1, далее — Краеведение
    8. Palme Kavanová Alois Věra, Varnsdorf a jeho historické pamětihodnosti od založení až do roku 1850, ISBN 80-238-4206-4, стр. 7, далее — Palme
    9. Palme, стр. 12
    10. Josef Fiala. Варнсдорф, краткая история, 1993, Румбурк, стр. 12, далее Fiala
    11. Palme, стр. 176
    12. Fiala, стр. 18
    13. Palme, стр. 14
    14. Fiala, стр. 17.
    15. Варнсдорф, стр. 139.
    16. Fiala, стр. 21.
    17. Město Varnsdorf: Vítáme Vás…. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 8 січня 2021. 
    18. Варнсдорф, стр. 77.
    19. Краеведение, стр. 83.
    20. Fiala, стр. 26.
    21. Варнсдорф, стр. 7.
    22. Fiala, стр. 33.
    23. Fiala, стр. 34.
    24. Fiala, стр. 42.
    25. а б Варнсдорф, стр. 346.
    26. Йиржи Томашек. Журнал «Дечинские краеведческие новости», 4-XII, 1995
    27. Fiala, стр. 47.
    28. Краеведение, стр. 94.
    29. Varnsdorf: Prezident Václav Klaus navštíví Varnsdorf. Архів оригіналу за 5 червня 2008. Процитовано 8 січня 2021. 
    30. а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011ČSÚ, 2015.
    31. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014Praha: 2014.
    32. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016Praha: 2016.
    33. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    34. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    35. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    36. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020Praha: ČSÚ, 2020.
    37. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021Praha: ČSÚ, 2021.
    38. Český statistický úřad (unspecified title)
    39. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022Praha: ČSÚ, 2022.

    Посилання[ред. | ред. код]