Варшавське герцогство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Księstwo Warszawskie
Duché de Varsovie
Herzogtum Warschau

Варшавське герцогство
сателіт Франції¹
особиста унія з Королівстом Саксонія
1807 – 1815
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Польща
Герцогство Варшавське на мапі Європи 1812 року
Столиця Варшава
Мови польська, німецька, французька
Релігії Римо-католицька церква
Форма правління Конституційна монархія
Герцог Варшавський
 - 1807—1815 Фрідріх Август І
Прем'єр-міністр
 - 1807 Станіслав Малаховський
 - 1807–1808 Людвік Шимон Гутаковський
 - 1808–1809 Юзеф Понятовський
 - 1809–1815 Станіслав Костка Потоцький
Законодавчий орган Сейм
 - Upper house Сенат
 - Lower house Палата депутатів
Історичний період Наполеонівські війни
 - Тільзитський мир 9 червня 1807
 - прийняття Конституції 22 липня 1807
 - Битва при Рашині 19 квітня 1809
 - Шенбруннський мир 14 жовтня 1809
 - Французько-російська війна (1812) 24 червня 1812
 - Віденський конгрес 9 червня 1815
Площа
 - 1807 103 000 км2
 - 1809 155 000 км2
Населення
 - 1807 2 600 000 осіб
     Густота 25,2 осіб/км² 
 - 1809 4 300 000 л.
     Густота 27,7 осіб/км² 
Попередник
Наступник
Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Нова Східна Пруссія
Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Південна Пруссія
Flag of the Kingdom of Prussia (1803-1892).svg Нова Сілезія
Flag galicia to1849.svg Королівство Галичини та Володимирії
Blank.png Дистрикт Нетце
Царство Польське Royal Standard of the Tsar of Poland (1815–1830).svg
Велике князівство Познанське Flag of Vienna.svg
Вільне місто Краків Flag of Krakow.svg
Сьогодні є частиною Білорусь Білорусь
Литва Литва
Польща Польща
¹ сателіт Французької імперії.
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Варшавське герцогство
Історичні польські держави

Варшавське герцогство, у польських джерелах Князівство Варшавське (пол. Księstwo Warszawskie; фр. Duché de Varsovie; нім. Herzogtum Warschau; рос. Варшавское герцогство) — колишня польська держава, заснована Наполеоном в 1807 на польських теренах, відданих Королівству Пруссії Тільзітським договором. Герцогство було в особистій унії з наполеонівським альянсом. Після невдалого вторгнення Наполеона в Росію, герцогство було зайняте прусськими і російськими військами у 1815, країна був формально розділена між двома державами згідно з рішеннями Віденського конгресу.

Герцогство часто іменують некоректно, як Велике Князівство Варшавське, або також Велике Герцогство Варшавське.

Утворення герцогства[ред. | ред. код]

Область герцогства звільнило народне повстання, в 1806. Одне з перших завдань для нового уряду було забезпечення продовольством французької армії у Східній Пруссії.

Варшавське герцогство засноване Наполеоном I в 1807 з польських земель, відданих Королівству Пруссії Тільзітським договором. Його створення стало можливим завдяки підтримці місцевих республіканців і великій польській діаспорі у Франції, які відкрито підтримували Наполеона як людину, здатну відновити Польську державність після поділів Речі Посполитої наприкінці 18-го століття.

Хоча країна була створена, як васальна держава (і була лише герцогством, замість того, щоб бути королівством), поляки сподівалися, що з часом нація зможе повернути її колишній статус і колишні кордони.

Новостворена держава була формально незалежним герцогством, в альянсі з Францією, і в особистій унії з Саксонією. Фрідріх Август I був примушений Наполеоном, зробити його нове королівство конституційною монархією, з парламентом (Сеймом).

Проте, герцогству ніколи не дозволялося розвиватися як повністю незалежній державі; Правління Фрідріха Августа I було підпорядковане французьким національним інтересам, які значною мірою розглядали Польщу як джерело ресурсів. Головною особою в герцогстві був фактично французький посол. Герцогство значно відчувало недолік його власного дипломатичного представництва за кордоном.

У 1809 відбулась коротка війна з Австрією. Хоча Разинська битва була виграна, австрійські солдати увійшли у Варшаву, але війська герцогства і французів потім обійшли фланг і захопили Краків, Львів і багато з областей, анексованих Австрією під час поділів Речі Посполитої. Згідно з Шонбруннським договором істотно було розширено території герцогства на південь з відновленням колишніх польсько-литовських земель.

Географія і демографія[ред. | ред. код]

Згідно з Тільзитським договором, герцогство займало терени 2-ї і 3-ї прусських частин поділів Речі Посполитої, за винятком Данцига, який став Вільним містом Данцигом під Французьким і Саксонським «захистом», і район, довкола Білостока, який був наданий Росії. Прусська територія була складена з території від колишніх Прусських провінцій Нова Східна Пруссія, Південна Пруссія, Нова Сілезія і Західна Пруссія. Крім того, нова держава отримала область уздовж річки Нотець і Холмський край.

Герцогство мало площу близько 104,000 км², з населенням приблизно 2,600,000. Значною частиною його мешканців були поляки.

Після анексії в 1809 австрійської Галичини і областей навколо Замостя і Кракова, площа герцогства була значно збільшена до 155,000 км², і населення до 4,300,000.

Департаменти[ред. | ред. код]

Герцогство ділилося на декілька департаментів, кожен назвався на честь їх головного міста. Спочатку, їх було шість:

Наполеон приймає конституцію Варшавського герцогства в 1807

Додаткова територія придбана в 1809 була організована в чотири департаменти:

Військові і економічні вимоги[ред. | ред. код]

Збройні сили герцогства були цілком під французьким контролем через його військового міністра, князя Понятовського, який був також Маршалом Франції. Фактично, герцогство було сильно мілітаризоване, оскільки було на кордоні з Пруссією, Австрійською імперією і Росією і було істотним джерелом військ у різних кампаніях Наполеона.

Постійне військо було значним за чисельністю порівняно з числом мешканців герцогства. Спочатку, складалось з 45,000 регулярних солдатів (кінноти, і піхоти), його кількість збільшилося до 100,000 в 1810, і під час російсько-французької війни в 1812, його армія нараховувала майже 200,000 солдатів (при загальній чисельність населення приблизно 4.3 мільйона осіб).

Великий вантаж примусового військового вербування, разом з експортом зерна, викликав істотні проблеми для економіки герцогства. Стан ще погіршився в 1808, коли Французька імперія нав'язала герцогству угоду в Байонні, по якій герцогство брало на себе борги Пруссії перед Францією.

Кінець герцогства[ред. | ред. код]

Наполеонівська кампанія проти Росії[ред. | ред. код]

Ksiaze Jozef.jpg

Поляки чекали в 1812, що герцогство отримає статус королівства і протягом Наполеонівської компанії в Росії, мало приєднати звільнені території Великого князівства Литовського, історичного партнера Польщі по Речі Посполитій. Проте Наполеон не хотів прийняти рішення, яке зв'язало б його руки перед мирним рішенням, що передбачалося, з Росією. Проте він проголосив напад на Росію як Другу польську війну.

Цей мир не було підписано. Наполеонівська Велика армія, у тому числі істотний контингент польських солдатів, мав намір поставити Російську імперію на коліна, але його військові амбіції розбила комбінація росіян і жахливий зимовий клімат; небагато повернулося з походу на Москву. Невдала кампанія проти Росії виявилося переломною в успіхах Наполеона.

Після поразки Наполеона на сході, більшість з території Варшавського герцогства перейшли до Росії в січні 1813 під час походу на Францію і його німецьких союзників. Хоча декілька ізольованих фортець протрималось більше року, існування держави прийшло до кінця. Олександр І створив Тимчасову Найвищу Раду Варшавського герцогства, щоб управляти областю через своїх генералів.

Віденський конгрес і четвертий поділ[ред. | ред. код]

Хоча багато Європейських держав і екс-правителів було представлено на Віденському конгресі в 1815, ухвалення рішення було значною мірою в руках головних переможців. Пруссія й Росія, фактично, ділили Польщу; Австрія отримала терени згідно з Першим поділом 1772.

Росія вимагала приєднання всіх територій Варшавського герцогства. Отримати всі її надбання від трьох попередніх поділів разом з Білостоком і навколишнім краєм, отриманим в 1807. Зазіханню Росії на всі терени Варшавського герцогства протистояли інші європейські переможці.

Пруссія отримала знов територію, що її вперше отримала при Першому поділі і яку довелося віддати Варшавському герцогству в 1807. «Велике Князівство Познанське» — частина з територій, які Пруссія завоювала при Другому поділі, її також довелося віддати в 1807. Ця територія мала площу приблизно 29,000 км².

З міста Кракова і деяких територій Варшавського герцогства було створено напівавтономне Вільне місто Краків, під «захистом» його трьох потужних сусідів. Площа міста становила 1164 км², населення близько 88,000 осіб. Місто врешті решт анексувала Австрія в 1846.

Велика частина колишнього Варшавського герцогства, площею приблизно 128,000 км²., відновилась як «Царство Польське», в особистій унії з Росією. Де-факто російська маріонеткова держава мала окремий статус лише до 1831, коли її фактично анексувала Російська імперія.

Велике князівство Варшавське[ред. | ред. код]

Варшавське герцогство зазвичай сьогодні називають Велике князівство Варшавське. Проте у французькій мові, яка була дипломатичною мовою того часу, так і звичайно в мові Французької імперії яка створила цю квазі-державу, слова «князівство» не було, а було саме «герцогство».

Стаття 5 Тільзитського договору, яка надає назву герцогству, Угода про унії з Саксонією, стаття 1 Акт Віденського конгресу, який фактично відмінив унію, посилаючись на французьке «Duché de Varsovie».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]