Василе-Устимівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Василе-Устимівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Зіньківський район
Рада/громада Покровська сільська рада
Код КОАТУУ 5321384402
Основні дані
Населення 275
Площа 2,027 км²
Густота населення 135,67 осіб/км²
Поштовий індекс 38142
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 50°01′26″ пн. ш. 34°18′42″ сх. д. / 50.02389° пн. ш. 34.31167° сх. д. / 50.02389; 34.31167Координати: 50°01′26″ пн. ш. 34°18′42″ сх. д. / 50.02389° пн. ш. 34.31167° сх. д. / 50.02389; 34.31167
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 38142, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с.Покровське , тел. 9-31-42
Карта
Василе-Устимівка. Карта розташування: Україна
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка. Карта розташування: Полтавська область
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка. Карта розташування: Зіньківський район
Василе-Устимівка
Василе-Устимівка
Мапа

Васи́ле-Усти́мівка — село в Україні, в Зіньківському районі Полтавської області. Населення становить 275 осіб. Орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Василе-Устимівка знаходиться на правому березі річки Мужева Долина, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дамаска, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Лагоди, на протилежному березі - село Дуб'янщина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.

Переказ про Василе-Устимівку[ред. | ред. код]

Було це дуже давно. В ті далекі часи українська земля спустошувалася татарськими ордами. Горіли великі міста і малесенькі села, стогнала земля, залита людською кров'ю, але поставити на коліна Русь не змогли люті вороги, бо народ мужньо боронив свою землю. В одному селі, назви якого вже не пам'ятає ніхто, проживав славний богатир: мужній і сильний Устам. Сила в нього була така, переказують старожили, що міг монету зігнути вдвоє лише двома пальцями. І дружина була в нього справжня красуня: стан стрункий, обличчя рум'яне, коси кольору стиглого жита, а очі сині, мов увібрали в себе всю красу неба. Може, й назвали її Василиною через той дивовижний колір очей. Кохав Устим свою дружину-красуню, на руках, говорять, носив, не міг дня без неї прожити. Та велике горе прийшло в кожен дім. Мов чорна хмара, посунула орда на квітуче й мирне село. Запалали вогнем біленькі хатки, заголосили жінки, заплакали злякані діти. Мов чорна сарана, розсипались татари по долині, зненацька налітаючи то там, то тут, рубали всіх, хто траплявся на шляху. І тоді, як казковий велетень, виступив наперед Устим. Так і кладе по три, по чотири ненависного вороги, а поряд дружина вірная допомагає. Злякалися татари натиску такого, богатиря такого непереможного та й змушені були тікати. І здобули Устим та Василина слави великої, небаченої. Відтоді почали всі говорити, що то село Василини та Устима. Живе й понині на Полтавщині село Василе-Устимівка. Своєю назвою воно через віки проносить пам'ять про славних і незабутніх захисників землі рідної — Василину та Устима[джерело?].

Історія[ред. | ред. код]

Засноване як село Коновальщина.

1859 року у власницькому селі налічувалось 36 дворів, мешкало 217 осіб (113 чоловічої статі та 104 — жіночої), функціонував завод.[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 35 жителів села, що загинули від голоду.[2]

Економіка[ред. | ред. код]

  • СХК «Колос».
  • ПП «Укрхлібдар».
  • ПП «Урожай».
  • ТОВ «Надія».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Клуб.

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7