Василе Пирван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василе Пирван
рум. Vasile Pârvan
Vasile Parvan - Foto01.jpg
Народився 28 вересня (10 жовтня) 1882(1882-10-10)
Онешті
Помер 26 червня 1927(1927-06-26) (44 роки)
Бухарест
Громадянство Румунія Румунія
Національність румун
Alma mater Бухарестський університет
Галузь наукових інтересів археологія
Заклад Бухарестський університет, Румунська академія
Вчене звання професор, академік
Науковий ступінь доктор наук

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пирва́н Василе (рум. Pârvan Vasile; *10 жовтня 1882 р., Онешті — †26 червня 1927 р., м. Бухарест) — румунський історик, археолог, епіграфіст. Професор Бухарестського університету (від 1909 року). Академік Румунської академії (1913 р.), член Національної академії деї Лінчеї (1927).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в місті Онешті, комуна Хуруєшти, повіт Бакеу у Румунії (за іншими даними в селі Перкіу[1][2] комуни Хуруєшти повіту Бакеу).

Закінчив вивчення історії в Бухарестському університеті, де одним з його вчителів був професор Ніколае Йорга. Продовжував вивчення стародавньої історії в Німеччині, за спеціалізацією «антична історія». Його наукові інтереси були в дослідженні доісторичної археології, античності, греко-римської цивілізації, взаємопов'язаності між скіфами та кельтами з впливом на розвиток культури гето-даків. Основна тема його наукових досліджень була у вивченні обставин виникнення румунського народу.

У 1909 році захистив докторську дисертацію на німецькій мові в Німеччині за темою «Громадянство й торгівля в Римській імперії». І в 1909 р. став професором Бухарестського університету. У 1913 р. був обраний в членство Румунської академії[3].

Він організував кілька археологічних досліджень: в 1913 р. на руїнах римсько-візантійського міста Ульметум, у 1914—1927 роках розкопки в Істрії та інші. Після закінчення Першої світової війни організував дослідження неолітичних стоянок і дакийських поселень вздовж течії великих річок у Румунії.

У 1920 р. він організував румунську школу в Римі, як установу для спеціалізації молодих археологів та істориків. В цій школі він був директором. У 1927 р. став іноземним членом Національної академії деї Лінчеї[4].

Заснував науковий журнал з історичної тематики «Dacia», в якому публікувалися результати археологічних розкопок на території Румунії. Був його першим редактором.

Він вплинув на створення румунської школи археології. Його ім'ям названо установи:

  • Інститут археології «Василе Парван» Румунської академії в м. Бухаресті, що був заснований 3 листопада 1834 року (рум. Institutul de Arheologie „Vasile Pârvan”)[5]; і
  • Музей «Василе Парван» в м. Бирлад, що був заснований 10 квітня 1914 року (Vasile Pârvan Museum)[6].

Головна праця — «Гетика. Протоісторія Дакії» (1926 р.).

Помер у Бухаресті, від запущеного апендициту (знехтував вчасним лікуванням через свою пристрасть до наукових досліджень). Похований на цвинтарі Беллу.

Праці[ред.ред. код]

  • «M. Aurelius Versus Caesar și L. Aurelius Commodus», 1909;
  • «Contribuții epigrafice la istoria creștinismului daco-roman», 1911;
  • «Cetatea Tropaeum», 1912;
  • «Memoriale, București, Cultura Națională», 1923;
  • «Începuturile vieții romane la gurile Dunării», 1923;
  • «Getica», 1926;
  • «Dacia. Civilizațiile antice din regiunile carpato-danubiene» (1928, 1937, 1957, 1958).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vasile Surcel, Vasile Pârvan: mentorul arheologiei moderne româneşti, 28 februarie 2009, «Jurnalul Național» (рум.)
  2. Dr. George Enache, Vasile Pârvan şi rădăcinile spiritualităţii româneşti, 3 octombrie 2010, «Ziarul Lumina» (рум.)
  3. Vasile Pârvan // Membrii Academiei Române din 1866 până în prezent, Academia Română (рум.)
  4. Pârvan, Vasile (enciclopedia) (італ.)
  5. INSTITUTUL DE ARHEOLOGIE «VASILE PÂRVAN» ACADEMIA ROMÂNĂ (рум.)
  6. Muzeul «Vasile Parvan» (рум.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.