Василик Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Васи́лик
Народився 20 листопада 1928(1928-11-20)
с. Сороки, Бучацький район, Тернопільська область
Помер 30 жовтня 2017(2017-10-30) (88 років)
Буенос-Айрес
Громадянство Аргентина Аргентина
Національність Україна Україна
Діяльність економіст, історик, соціолог

Васи́лик Михайло (20 листопада 1928, с. Сороки, нині Бучацького району Тернопільської області — 30 жовтня 2017, Буенос-Айрес, Аргентина) — економіст, історик, соціолог. Доктор економічних наук УВУ (1976 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло Василик народився 20 листопада 1928 року у селі Сороки, нині Бучацького району Тернопільської області. В молодому віці став дивізійником Української Національної Aрмії (Першої дивізії «Галичина»).

Вступив до Пласту 7 жовтня 1945 року в Ляндеку (Австрія, французька окупаційна зона). Виконував обов'язки гурткового, курінного, кошового писаря. Відбув курс новацьких і юнацьких виховників у Ляндеку (6—30 березня 1949).

Навчався в Іннсбруцькому університеті (Австрія, 1949—1950 роки).

1950 року емігрував до Аргентини, де продовжив навчання. 1963 року закінчив Аргентинський католицький університет у Буенос-Айресі. Пізніше навчався в Аргентинському університеті Джона Кеннеді[en] (1970—1971 рр.). Від 1965 — професор історії й географії України та християнських соціальних доктрин, від 1974 р. директор філії Українського католицького університету святого Климентія (Папи) в Буенос-Айресі; від 1965 р. викладач, від 1973 р. асоційований професор, від 1990 р. професор і завідувач кафедри економіки Аргентинського католицького університету.

Голова Крайової Пластової старшини (1956—1959, 1968—1970 роки), Крайової Пластової ради (1977—1981, 1986, 1991, 1995—1997 роки), Українського католицького об'єднання (1975—1998 роки), Української центральної репрезентації в Аргентині (1990—1994 роки).

Член управи Товариства українсько-арґентинських високошкільників, Українського кредитного кооперативу «Відродження», член товариства «Просвіта». Видавець і редактор «Бюлетеня Української Центральної Репрезентації в Аргентині» (1990—1994 роки), журнал «Скрипти» (1984—1996 роки).

Написав сім книжок про історію, економіку та про українців в Аргентині. За книгу з історії України отримав титул доктора honoris causa Львівського католицького університету[1].

Помер 30 жовтня 2017 року[2].

Праці[ред. | ред. код]

  • Українці в Арґентіні і Уруґваю. Ню-Йорк, 1980;
  • Українські поселення в Арґентіні. Мюнхен, 1982;
  • Україніка в переписах населення Арґентини // Interpido Pastori. Rome, 1984;
  • Breve historia de Ucrania. Buenos Aires, 1991;
  • Ukrainians in Argentina // Ukraine and Ukrainians throughout the World. Toronto, 1994;
  • Economίa Post-soviética (el ejemplo de Ucrania). Buenos Aires, 1997;
  • Inmigración Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]