Васильєв Микола Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильєв Микола Федорович
Васильєв Микола Федорович.tif
Народився 5 грудня 1916(1916-12-05)
село Кінзелька, тепер Сорочинського району Оренбурзької області, Російська Федерація
Помер 6 червня 2011(2011-06-06) (94 роки)
місто Москва
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Таджицький Аграрний університет
Володіє мовами російська
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Дружби народівОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної ЗіркиОрден Вітчизняної війни I ступеняОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоного Прапора

Микола Федорович Васильєв (5 грудня 1916(19161205), село Кінзелька, тепер Сорочинського району Оренбурзької області, Російська Федерація — 6 червня 2011, місто Москва) — український радянський діяч, голова Дніпропетровського облвиконкому, міністр меліорації і водного господарства СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 5—6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Член ЦК КПРС у 1966 — квітні 1989 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 грудня (22 листопада) 1916 року в селі Кінзелька Бузулукського повіту Самарської губернії у родині селянина.

У 1932—1934 роках — рахівник хлібоприймального пункту «Заготзерно» міста Ура-Тюбе, бухгалтер районного фінансового відділу.

У 1934—1940 роках — студент Таджицького сільськогосподарського інституту. Здобув спеціальність агронома-рільника.

У 1940—1946 роках — у Червоній армії. Був слухачем курсів офіцерів зв'язку Середньоазіатського військового округу. Учасник німецько-радянської війни. Служив начальником штабу 189-го окремого дивізіону зв'язку.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1946—1951 роках — директор підсобного господарства, заступник начальника відділу робітничого постачання тресту «Дзержинськбуд» міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У 1951—1953 роках — директор машинно-тракторної станції (МТС) П'ятихатського району Дніпропетровської області.

У 1953—1955 роках — голова виконавчого комітету П'ятихатської районної ради депутатів трудящих Дніпропетровської області.

У 1955—1958 роках — 1-й секретар Павлоградського районного комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1958—1960 роках — 1-й секретар Павлоградського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

У 1960—1961 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

У 1961 році — 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих.

У липні 1961 — січні 1963 р. — голова виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих. У січні 1963 — травні 1964 р. — голова виконавчого комітету Дніпропетровської сільської обласної ради депутатів трудящих. У 1964 році — інспектор ЦК КПРС.

У травні — грудні 1964 р. — 1-й секретар Бєлгородського сільського обласного комітету КПРС.

У грудні 1964 — січні 1971 р. — 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС.

18 лютого 1971 — 13 квітня 1979 р. — 1-й заступник голови Ради Міністрів РРФСР.

13 квітня 1979 — 25 березня 1989 р. — міністр меліорації і водного господарства СРСР.

З 1989 — на пенсії у Москві.

Похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

  • гвардії майор

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутаты Верховного Совета СССР. 9-й созыв — 1974 р.

Посилання[ред. | ред. код]