Баша Василь Васильович

Баша Василь Васильович
Народився	13 січня 1959(1959-01-13) (67 років)  Гоща, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Вчителі	Курбанов Валерій Білялович
Роки діяльності	1980 — наші дні
IMDb	nm2877132
Нагороди та премії
Заслужений артист України Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баша.

Василь Васильович Баша (нар. 13 січня 1959 року) — радянський і український актор театру і кіно, народний артист України (2010).

Біографія

Народився 13 січня 1959 року в смт Гоща на Рівненщині. У 1966 році переїхав разом з матір'ю на Чернігівщину, пішов до школи у м. Козелець.

У 1976 році вступив на акторський факультет Київського театрального інституту.

У 1980—1991 рр. — актор Львівського ТЮГу ім. М.Горького.

У 1991 році — вступив на режисерський факультет Київського театрального інституту.

З 1999 до 2022 року — актор в столичному театрі імені Івана Франка.

Театр

Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка

• 1989 — «Тев'є-Тевель» Григорія Горіна; реж. Сергій Данченко — Лейзер-Вольф, м'ясник
• 2007 — «Одруження Фігаро» за п'єсою П'єра Бомарше; реж. Юрій Одинокий — Бартоло
• 2009 — «У неділю рано зілля копала» Неди Нежданої за повістю Ольги Кобилянської; режисер Дмитро Чирипюк — Дончук
• 2010 — «Урус-Шайтан» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — козак Шило
• 2010 — «Буря» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Сергій Маслобойщиков — Себастьян, брат короля Алонзо / Трінкуло, блазень / Ірида
• 2011 — «Гімн демократичної молоді» Сергія Жадана; реж. Юрій Одинокий — Іван Петрович Бичок
• 2013 — «Morituri te salutant» Василя Стефаника; реж. Дмитро Богомазов — Старий
• 2015 — «Ерік XIV» Августа Стріндберга; реж. Станіслав Мойсеєв — Сванте Нільсон, батько
• 2015 — «Ліс» Олександра Островського; реж. Дмитро Богомазов — Аркадій Щасливців, піший мандрівник
• 2000 — «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франко; реж. Дмитро Богомазов — Війт

Фільмографія

1. 1995 — Доброго ранку (короткометражний)
2. 1998 — Посмішка звіра — Хічкок
3. 2004 — Попіл Фенікса — Іван Григорович Коврига, майор РВВС з оперативної роботи
4. 2004 — Я тебе люблю (серіал) — Герман Курилов
5. 2004 — Сорочинський ярмарок — козак
6. 2005 — Новий російський романс — епізод
7. 2006 — Інше життя, або Втеча з того світу
8. 2007 — Ворог номер один — Іван Степанович струпи, сусід Каті
9. 2007 — Сповідь Дон Жуана — Лепорелло
10. 2007 — Міліцейська академія-2 — корюшка, полковник
11. 2007 — Старики-полковники
12. 2008 — Альпініст — Палич, тренер
13. 2008 — Хороші хлопці — епізод
14. 2009 — Прощення — сторож чортового колеса
15. 2009 — Третього не дано — Богдан Іванович Бондар, керуючий пансіонатом
16. 2009 — Дідька лисого — Степаненко
17. 2010—1942 — Михалич
18. 2010 — Віра, Надія, Любов — епізод
19. 2011 — Останній кордон. Продовження — Аркадій Петрович, керівник загону скаутів
20. 2011 — Я тебе ніколи не забуду — Петров
21. 2012 — Анна Герман. Таємниця білого ангела — залізничник
22. 2012 — Захисниця — паромщик
23. 2012 — Щасливий квиток — торговець органами
24. 2013 — Агент — бомж-гармоніст
25. 2013 — Поводир — голова музкомісії
26. 2014 — Лабіринти долі — епізод
27. 2015 — Останній москаль — Михайло, батько Ксенії
28. 2018 — Таємний щоденник Симона Петлюри
29. 2022 — Обмін
30. 2024 — Морена — Микола Петрович

Родина

Розлучений, має від двох дружин 3 дітей (Анастасія, Ксенія, син Сава).

Звання та нагороди

• 1998 — Заслужений артист України
• 2007 — Х відкритий міжнародний кінофестиваль «Бригантина» (Бердянськ, Україна). Лауреат у номінації «Краща чоловіча роль» (фільм «Інше життя, або Втеча з того світу», Україна)
• 2010 — Народний артист України
• 2013 — Премія «Київська пектораль» у номінації «Краща чоловіча епізодична роль/ роль другого плану» (Старий), «Morituri te salutant»
• Орден «За заслуги» III ступеня.