Биков Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Биков)
Перейти до: навігація, пошук
Василь Володимирович Биков
Васіль Быкаў
Vasil Bykov (cropped).jpg
Народився 19 червня 1924(1924-06-19)
СРСР село Бичкі, БРСР, СРСР
Помер 22 червня 2003(2003-06-22) (79 років)
Білорусь Мінськ, Білорусь
Місце поховання Східне кладовище
Країна Білорусь
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Звання лейтенант
Нагороди
Державна премія СРСР Орден Леніна Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Герой Соціалістичної Праці Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ленінська премія
Підпис Vasil Bykau signature.png

Василь Володимирович Биков — білоруський письменник, автор романів, повістей та оповідань, переважно про Другу світову війну.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в селі Бички Вітебської області 19 червня 1924 року. У 1941 році перебував в Україні, коли Німеччина напала на СРСР. Спочатку сімнадцятирічний Биков копав траншеї, потім подався добровольцем до Червоної Армії. Кілька років після війни він служив далі й повернувся до СРСР тільки в середині 1950-х років. Там він почав працювати журналістом для газети «Гродська правда». Також у цьому десятилітті почали виходити його перші повісті, не дуже відомі молоді з яких — «Сотінков», «Обеліск», «Піти й не вертатися» та «Вижити до світанку».

Літературні досягнення Бикова лежать у його описах боїв Другої світової війни, переважно з невеликою кількістю персонажів. Повісті Бикова не відповідали офіційній версії війни. Це призвело до звинувачень автора в «брехливому гуманізмі» від деяких червоноармійських генералів. «Василь Биков — дуже відважний і безкомпромісний автор. У 1980 році його нагороджено почесним званням Народного письменника Білорусі.

За межами його рідного краю Василь Биков — найвідоміший білоруський автор. Протягом радянського періоду його твори перекладено на більшість мов світу, хоча майже всі переклади зроблено по-російськи. Биков писав свої твори рідною білоруською мовою й сам переклав більшість з них на мову російську. Вплив Бикова на культуру його країни залишається дуже великим.

З приходом до влади в Білорусі О.Лукашенка Бикова, який виступив з різкою критикою режиму, що встановився у країні, піддано переслідуванням влади. Його перестали видавати, шельмували в засобах інформації. 1998 року Василь Биков був змушений виїхати з Мінська, на запрошення пен-клубу Фінляндії прожив півтора роки в Гельсінкі, у 2000 переїхав до Німеччини. В еміграції написав декілька воєнних оповідань та притч, повість «Вовча яма», присвячену наслідкам чорнобильської катастрофи. У 1998 закінчив повість «Стіна».

Помер Биков 22 червня 2003 року на батьківщині. Туди він повернувся лише за місяць перед смертю. Пам'ять про його складне життя та безкомпромісну позицію тільки збільшує його вплив на національне життя Білорусі...

Твори[ред.ред. код]

  • 1960 — «Журавлиний крик» («Жураўліны крык», «Журавлиный крик»)
  • 1960 — «Хід конем» («Ход канём», «Ход конем»)
  • 1962 — «Третя ракета» («Трэцяя ракета», «Третья ракета»)
  • 1964 — «Альпійська балада» («Альпійская балада», «Альпийская баллада»)
  • 1965 — «Одна ніч» («Адна ноч», «Одна ночь»)
  • 1970 — «Сотинков» («Сотінкаў», «Сотинков»)
  • 1971 — «Обеліск» («Абеліск», «Обелиск»)
  • 1973 — «Вижити до світанку» («Выжыць да світання», «Выжить до рассвета»)
  • 1974 — «Вовча зграя» («Воўчая зграя», «Волчья стая»)
  • 1975 — «Його батальйон» («Яго батальён», «Его батальон»)
  • 1978 — «Піти й не повернутися» («Пайсці і не вярнуцца», «Пойти и не вернуться»)
  • 1983 — «Знак лиха» («Знак бяды», «Знак беды»)
  • 1989 — «У тумані» («У тумане», «В тумане»)
  • 1999 — «Трагедія Білорусі»

Нагороди[ред.ред. код]

Державна премія СРСР (за «Вижити до світання», 1974), Державна премія ім. Якуба Коласа Білоруської РСР (1978), Ленінська премія (за «Знак лиха», 1986). Народний письменник Білорусі (1980), Герой Соціалістичної Праці (1984).

Посилання[ред.ред. код]

  • Vasil Bykaŭ (російською, білоруською та англійською мовами)