Василь Борейкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Василь Борейкович (рус. Васили Бореикович, рос. Василей Борѣйковъ, нім. Waissil Boreiken son, Wayssel filius Boreyken) — литовський православний боярин кінця XIV століття.

Історики Рімвідас Петраускас та Олег Ліцкевич ототожнюють його батьків з Петром та Анною Борейками (лат. Petrum alias Boreyko cum vxore sua Anna), що їх незнана на ім'я дочка, дружина нобіля Олехна N, вписала в календар віленських францисканців середини XV століття. Мав брата Стригівіла (лат. Strigiwil Boreiconis), який зринає лише в акті віленсько-радомської унії (1401).

На початку 1393 р. Василь разом із троцьким старостою Гінівілом розгромив військо бунтівного князя Корибута Ольгердовича в битві під Докудовим, а після взяття Вітовтом Смоленська 28 вересня 1395 став його намісником (поряд з Ямонтом Толунтовичем). Востаннє подибується як свідок Салінського договору (1398), — без посади, але на досить високій позиції порівняно з іншими боярами.

У деяких редакціях «Родословия литовских князей», створених в перші десятиліття XVI століття, стверджується, що за часів Гедиміна мешкав такий собі Борейко, рядник великого князя тверського Олександра Михайловича, якого той виправив на Волинь і Київщину, аби забрати звідтіля вижилих після Батиєвої навали. За припущенням Олега Латишонка, ця легенда постала на смоленському ґрунті, а Борейка включили в її текст, керуючись тим, що він нібито був предком Василя. Можливо, на основі цієї оповіді виникла інша легенда — про те, як жмудський боярин Борейко, починальник Ходкевичів, переміг на двобої татарського воїна-велетня. Твердої фактичної основи під собою вони не мають.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Латышонак А. Нацыянальнасьць — Беларус / нав. рэд. А. Пашкевіч. — Вільнюс : Інстытут беларусістыкі, Беларускае гістарычнае таварыства, 2009. — С. 302-303. — ISBN 978-83-60456-06-4.
  • Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 535-536. — ISBN 978-5-86007-918-2.
  • Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / Рымвідас Пятраўскас; пераклад з літоўскай мовы Алесь Мікус. — 2-е выд. — Смаленск : Інбелкульт, 2014. — С. 216. — ISBN 978-5-00076-015-4.
  • Rowell, Stephen Christopher (1994). Lithuania Ascending: A Pagan Empire within East-Central Europe, 1295–1345 (PDF). Cambridge University Press. с. 108-109, 309-310. ISBN 978-0-521-45011-9.