Кандинський Василь Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кандинський Василь Васильович
рос. Василий Васильевич Кандинский
Народився 4 (16) грудня 1866[4][3][…]
Москва, Російська імперія[1][6][…]
Помер 13 грудня 1944(1944-12-13)[1][2][…] (77 років)
Неї-сюр-Сен, Франція[1][6][7]
·інсульт
Поховання Neuilly-sur-Seine New Communal Cemeteryd[8]
Громадянство Російська імперія, Німеччина, Франція
Національність Російська імперія, Німеччина, Франція
Місце проживання Москва
Неї-сюр-Сен
Одеса
Мюнхен
Діяльність художник, викладач університету, art theorist, педагог, адвокат, ілюстратор, художник-гравер, графік, архітектурний кресляр, сценограф, дизайнер, скульптор, рисувальник
Галузь живопис
Alma mater Мюнхенська академія мистецтв, Юридичний факультет Московського державного університетуd і Одеське художнє училище
Вчителі Франц фон Штук, Джозеф Альберсd, Антон Ажбе і Луїджі Іоріні
Відомі учні Стен Дьюрбергd і Кодьєв Петро Іванович
Знання мов російська, французька і німецька[2]
Заклад Баугауз
Членство Die Blaue Vierd, Синій вершник і Абстракція-Мистецтвоd[9]
Напрямок експресіонізм[7], символізм[7][7] і Баугауз[7]
Жанр живопис, графіка, теорія і абстракціонізм[6][10]
Magnum opus Композиція VIId
Посада директор
Конфесія православ'я
У шлюбі з Ніна Кандінськаd
Автограф
IMDb ID 0437234
Сайт wassilykandinsky.net

Васи́ль Васи́льович Канди́нський (4 (16) грудня 1866(18661216), Москва, Московська губернія, Російська імперія — 13 грудня 1944, Неї-сюр-Сен, Іль-де-Франс, Франція) — російський живописець, графік і теоретик мистецтва. Жив та творив в Україні, Німеччині, Франції та Росії. Кандинський вважається першим абстракціоністом.[11]

Життєпис[ред. | ред. код]

Дім Кандинського та Клее в Дессау

Народився 16 грудня 1866 року в Москві в родині комерсанта, а через п'ять років із сім'єю переїхав до Одеси. Тут він закінчив гімназію; художню освіту отримав у Києві, вчився у Миколи Пимоненка в художній школі Мурашка і сформувався як особистість.

У 1885—1893 роках навчався в Московському університеті, вивчаючи право та економіку. Йому було запропоновано посаду професора в Тартуському університеті. Проте він залишив юридичну кар'єру.

У 30-річному віці вирішив зайнятись живописом. Він вчився у Антона Ажбе і пізніше в Академії мистецтв у Мюнхені у Франца фон Штука.

З Одесою художник не припиняв зв'язок, де його друг, скульптор В. Іздебський заснував салон. У грудні 1909 року в Одесі в салоні Іздебського відбулася міжнародна виставка, на якій Кандинський представив одні з перших композицій, де вже майже не вгадуються елементи наочного світу.[12] Тоді він наближався до винаходу абстракціонізму, виходячи з практики імпресіонізму та абстрактного експресіонізму.

У лютому 1910 року ця експозиція, дещо змінена, проходила в Києві, а потім у Петербурзі та Ризі. Нове, незрозуміле й абстрактне мистецтво набирало сили. Виставка авангардної групи «Бубновий валет», що проходила в Москві з 10 грудня 1910 року до 11 січня 1911 року, викликала величезний резонанс у пресі та культурному житті. На ній експонувалася перша абстрактна акварель В.Кандинського, яка нині зберігається в Парижі, Центрі Жоржа Помпіду.

У 1911 році разом з відомими німецькими експресіоністами організував альманах та групу «Синій вершник». До неї входили Франц Марк, Олексій фон Явленський, Пауль Клее та Мар'яна Верьовкіна.

У 1914 році, коли почалася Перша світова війна, повернувся до Москви.

Після революції він активно займався організацією художньої творчості та обіймав посаду віце-президента Академії художніх наук.

У 1921 році повернувся до Німеччини.

У 1922—1933 роках працював викладачем у школі мистецтва та архітектури Баугаус.

У 1928 році отримав німецьке громадянство, але вже в 1933 році емігрував до Франції. Проживав у Парижі. У 1939 році отримав французьке громадянство.

Художник помер 13 грудня 1944 року в передмісті Парижа Неї-сюр-Сен.

Племінником Кандинського був Александр Кожев, видатний філософ.

Творчість[ред. | ред. код]

Для творів Кандинського характерна синестезія, сприйняття фарб не тільки як оптичних, але й як звукових стимулів. Він класифікував фарби за їх ароматами, звуками та формами. Наприклад, він вважав, що синьому кольору відповідає коло, червоному — квадрат, жовтому — трикутник. Таким чином свої картини він створював подібно до музичних симфоній шукаючи гармонію у поєднанні кольорів. Кандинського часто називають першим абстракціоністом, оскільки його творчість поступово еволюціонувала від зображення реалістичних форм до геометричних та кольорового символізму. Частим мотивом творчості художника є вершник, який долає дракона. Митець вважав це символом духовної боротьби людини. Кандинський бачив мистецтво як форму духовності людини. Свій погляд на мистецтво художник виклав у теоретичній праці «Про духовне в мистецтві. Особливо у людському живописі».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь Василя Кандинського назване легке крісло з металевим каркасом, розроблене дизайнером Марселем Бреєром — «Василій»[en].

20 травня 2017 року в Києві у рамках VII Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал» представили книжку екс-консула України в Мюнхені Володимира Цвіля про художника Кадинського.[13][14][15]

Галерея[ред. | ред. код]

Витвори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Кандинский Василий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Vasili Vasileevich Kandinsky
  4. https://rkd.nl/explore/artists/43433
  5. Wassily KandinskyOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  6. а б в Artnet — 1998.
  7. а б в г д е RKDartists
  8. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1287
  9. https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/abstraction-creation
  10. http://www.artnet.com/artists/wassily-kandinsky/
  11. Голуб Олена. Все почалося з акварелі. Абстракціонізм святкує 100-річчя.//День, 2010, —16 вересня.[1] [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.]
  12. Абрамов, Віталій (1995). В.В. Кандинский в художественной жизни Одессы. Документы. Материалы. (російська). Одеса. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016. 
  13. На «Книжковому Арсеналі» представили книжку екс-консула України про художника Кадинського [Архівовано 25 липня 2020 у Wayback Machine.] umoloda.kyiv.ua 21.05.2017
  14. На Книжковому Арсеналі українцям представили "Невідомого Кандинського" [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] timeua.com 22.05.2017
  15. Книга Володимира Цвіля «Невідомий Кандинський» [Архівовано 15 травня 2017 у Wayback Machine.] tsvilbook.com

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василь Васильович Кандінський