Васіл Спасов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Спасов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васіл Спасов
Оригінал імені болг. Васил Спасов
Країна Болгарія Болгарія
Народження 17 лютого 1971(1971-02-17) (53 роки)
Варна
Титул гросмейстер (1990)
Рейтинг ФІДЕ 2538 (квітень 2016 року)
Піковий
рейтинг
2621 (вересень 2010 року)

Васіл Спасов (болг. Васил Спасов; 17 лютого 1971, Варна) — болгарський шахіст.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

1989 року в Колумбії здобув звання чемпіона світу серед юнаків. 1990 року вперше представляв Болгарію на шаховій олімпіаді в Новому Саді. Показав дуже добрий результат - 9 очок у 13 партіях на 3-й шахівниці, виконавши одну з трьох норм на звання гросмейстерa, яке ФІДЕ надало йому того самого року. До 2006 року взяв участь у восьми олімпіадах[1]. Був також чотириразовим (у 1992—2005 роках) учасником командних чемпіонатів Європи[2].

П'ятиразовий чемпіон Болгарії в особистому заліку (1990, 1997, 2000, 2003, 2008)[3]. Двічі у 1990-х роках потрапляв на міжзональні турніри, які були частиною відбору до чемпіонату світу. 1990 року в Манілі посів 23-тє місце[4]. У 1993 році переміг на зональному турнірі в Будапешті (разом з Веселином Топаловим, перед Лайошем Портішом), однак потім на міжзональному турнірі в Білі посів віддалене, 46-е місце[5].

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 вересня 2010 року, досягнувши 2621 пунктів, посідав тоді 5-те місце серед болгарських шахістів[6].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  3. Campeonato de Bulgaria. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  4. 1990 Manila Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 19 квітня 2016.
  5. 1993 Biel ФІДЕ Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 19 квітня 2016.
  6. Rating Progress Chart: Spasov, Vasil. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 19 квітня 2016.
  7. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]