Мирович Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Василь Якович Мирович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Якович Мирович
Мирович перед тілом Івана VI. Картина Івана Творожникова (1884)
Народився 1740(1740)
Сибір
Помер 15 вересня 1764(1764-09-15)
Санкт-Петербург
Рід Мировичі
Підданство Російська імперія
Походження українець
Конфесія православний

Мирович Василь Якович (нар. 1740 — пом. 15 вересня 1764) — підпоручник 25-го Смоленського піхотного полку, що спробував звільнити ув'язненого в Шлісельбурзькій фортеці колишнього імператора Івана Антоновича і посадити його на російський трон. Затія кінчилась невдачою. За наказом Катерини II Мировича публічно стратили.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження[ред. | ред. код]

Дід Василя, Федір Іванович, був генеральним бунчужним в гетьмана Івана Мазепи й залишився з ним до кінця, а відтак емігрував. Його діти Петро та Яків із матір'ю Ганною Полуботок жили до 1723 у сім'ї дядька, пізніш в Санкт-Петербурзі, а по його смерті — «на наемных разных квартерах». Півроку вчились в академії, але через нужду залишили навчання. Згодом Яків став секретарем графа Антонія Потоцького, литовського посла в Росії. Разом з ним він їздив 1731 р. до Польщі, де бачився з батьком. В 1375 Я. Мировича призначили воєводою в Кузнецьку Сибірської губернії[1].

«Шлиссельбургская нелепа»[ред. | ред. код]

У липні 1764 року Мирович, будучи офіцером караульної команди в Шліссельбурзькій фортеці, намагався здійснити палацовий переворот з метою скинення з престолу Катерини ІІ і проголошення імператором Івана VI Антоновича. Спроба перевороту, можливо, була спричинена прагненням Мировича, посадивши на престол Івана VI, який перебував в ув'язненні у фортеці, домогтися розширення політичної автономії України. Уночі проти 5 липня 1764 року група солдатів на чолі з Мировичем захопила фортецю. Однак на цей час офіцери внутрішньої варти, відповідно до інструкції Катерини II, вже вбили Івана VI.

Страта[ред. | ред. код]

Мировича заарештували і за вироком Сенату 15 вересня 1764 стратили у Петербурзі.

У літературі[ред. | ред. код]

  • «Бунт» Мировича став темою роману російського письменника українського походження Григорія Данилевського «Мирович».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. — Київ : «КМ Академія», 2004. — С. 104-106. — ISBN 966-518-259-5.