Перейти до вмісту

Василівка (Самарівський район)

Координати: 48°42′42″ пн. ш. 35°33′28″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 35.55778° сх. д. / 48.71167; 35.55778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Василівка.
село Василівка
Герб
Будинок культури
Будинок культури
Будинок культури
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Самарівський район
Тер. громада Губиниська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12100010040017296 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка село Василівка 
Основні дані
Засноване 1779
Населення 856
Поштовий індекс 51273
Телефонний код +380 5693
Географічні дані
Географічні координати 48°42′42″ пн. ш. 35°33′28″ сх. д. / 48.71167° пн. ш. 35.55778° сх. д. / 48.71167; 35.55778
Середня висота
над рівнем моря 		95 м
Водойми р. Самара
Місцева влада
Адреса ради 51273, с. Василівка, вул. Українська, 1
Сільський голова Писаренко Юрій Анатолійович
Карта
Василівка. Карта розташування: Україна
Василівка
Василівка
Василівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Василівка
Василівка
Мапа
Мапа

CMNS: Василівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Васи́лівка — село в Україні, в Губиниській селищній громаді Самарівського району Дніпропетровської області, над річкою Самара. Населення становить 856 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Василівка розташоване на правому березі річки Самара, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Підлісне (Павлоградський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Всесвятське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Археологія

[ред. | ред. код]

В околицях села досліджені кургани епохи бронзи (III—II тисячоліття до н е.) і кочівників XIII—XIV ст.

Історія

[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1779 році.

1886 року тут мешкало 1281 осіб, було 260 дворів, волосне правління, православна церква. За 7,5 км від слободи був цегляний завод і готель. Слобода Василівка (за царату також називалася Остапівка) була центром Василівської волості Новомосковського повіту.

Саме в цьому селі у 1824 році народився відомий фотограф-любитель і учасник Кавказької війни Іван Ностіц. Уся родина була похована в родинній усипальниці під Свято-Духівською церквою.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1679 осіб (879 чоловічої статі та 800 — жіночої), з яких 1662 — православної віри[1].

Під час німецької окупації у 1942-43 роках у селі знаходилася значна кількість поліцейських для боротьби з партизанами та підпільниками: місцеві поліцейські, кінна школа жандармерії з Дніпропетровська та рота власівців[2]

До 2020 року було центром Василівської сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 991 особа, з яких 427 чоловіків та 564 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 855 осіб.[4]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Чисельність Відсоток
українська 808 94,39 %
російська 44 5,15 %
білоруська 2 0,23 %
інші 2 0,23 %
Усього 856 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Самарське», ТОВ.
  • «Дідова», ПП.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Природно-заповідний фонд

[ред. | ред. код]

Поблизу села знаходиться орнітологічний заказник місцевого значення Василівська колонія сірих чапель і ботанічні пам'ятки природи місцевого значення Ділянка дубового лісу Василівської лісової дачі, Дуб пам'яті Леніна та Штучні дубові насадження.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Горельєф В. I. Леніна
    Горельєф В. I. Леніна
  • Дерев`яний хрест на кургані
    Дерев`яний хрест на кургані
  • Бекет (оглядова козацька вежа)
    Бекет (оглядова козацька вежа)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  2. ↑ Жандармская конная школа Beritten schule Днепропетровск 1942-43 Ч 2/2 Молоді, гарні хлопці на конях (укр.), процитовано 10 липня 2022
  3. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Васи́лівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.554

Посилання

[ред. | ред. код]
Дніпропетровська область Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Василівка_(Самарівський_район)&oldid=46774062