Василій (Пилипишин)
| Варлаам (Пилипишин) | ||
| ||
|---|---|---|
| 26. 10. 2008 — 13. 11. 2009 | ||
| Обрання: | 25. 01. 1999 | |
| Парафія: | Чернівецький і Кіцманський | |
| ||
| 25. 01. 1999 — 26. 10. 2008 | ||
| Альма-матер: | Одеська духовна семінарія → Московська Духовна Академія | |
| Ім'я при народженні: | Пилипи́шин Іва́н Васи́льович | |
| Народження: | 16 серпня 1946 (77 років) с. Зеленів Рогатинського району Івано-Франківської області | |
| Священство: | 25 лютого 1973 (священик)→ 12 грудня 1998 архієпископ | |
| Єп. хіротонія: | 14 грудня 1994 | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Василій (у світі Іва́н Васи́льович Пилипи́шин; нар. 16 серпня 1946, Зеленів Рогатинського району Івано-Франківської області) — релігійний діяч, архімандрит РПЦвУ, колишній архієрей УПЦ КП з титулами «Чернігівський та Ніжинський», «Чернівецький і Кіцманський».
Життєпис[ред. | ред. код]
У 1961 р. закінчив середню школу, у 1965 р. — Донецький індустріальний технікум (гірничий).
1965—1967 рр. — служба у Збройних силах СССР.
У 1969—1973 рр. навчався в Одеській духовній семінарії.
25 лютого 1973 висвячений у сан священника митрополитом Одеським Сергієм (Петровим).
У 1984 р. закінчив Московську духовну академію.
У 1973—1994 рр. служив на парафіях Тернопільської області. Зокрема, був парохом Церкви святого Миколая в Бучачі, де за його сприяння було відновлено солею храму, з кінця грудня 1992 до 1994 року львівські реставратори відновили іконостас церкви (автори — Василь Петранович, його учень Станіслав Отосельський[1]).[2]; у 1980—1986 — на парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Козові.
У 1988 р. нагороджений Патріархом Московським і всієї Русі Пімєном митрою.
В автокефальному русі[ред. | ред. код]
1 листопада 1989 перейшов із РПЦ до УАПЦ.
14 грудня 1994 хіротонізований на єпископа Чернігівського і Сумського за Божественною літургією у Володимирському соборі міста Києва.
12 грудня 1998 підвищений до сану архієпископа.
25 січня 1999 призначається архієпископом Кіцманським і Заставнівським, керуючим Кіцманською єпархією.
28 липня 2005 титул архієпископа Чернівецького і Кіцманського Варлама змінюється на «Чернівецький і Буковинський».
Повернувся до УПЦ через покаяння, після чого повторно прийняв чернецтво під ім'ям Василій. Сьогодні архімандрит Василій[3] — настоятель Городницького Ставропігіального монастиря УПЦ на Житомирщині.
Нагороди[ред. | ред. код]
Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (23.01.2004 р.) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — С. 10.
- ↑ Там само. — С. 17.
- ↑ Протоиерей Олег (Клирик МП)[недоступне посилання] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ВАРЛААМ (Пилипишин) [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Варлаам. Біографія
- Єпископ Роман Попенко
|
