Василій II Болгаробійця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василій II Болгаробійця
грец. Βασίλειος B' Βουλγαροκτόνος
Народився 958
Константинополь
Помер 15 грудня 1025
Константинополь[1]
Поховання Agios Ioannis Theologos, Kythnosd
Країна  Візантійська імперія
Діяльність імператор
Посада Візантійський імператор
Конфесія християнство
Рід Македонська династія
Батько Роман II Молодший
Мати Феофана
Брати, сестри Анна Порфірогенета і Констянтин VIII

Василій ІІ Болгаробійця (957, за іншими даними 958 — 15 грудня 1025) — візантійський імператор (976–1025) з Македонської династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 987–989 за допомогою військ Великого князя Київського Володимира Святославича придушив заколот провінціальної знаті на чолі з Фокою Вардою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії.

У 976–1018 вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією (за що й був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча й зазнавав важких поразок, зокрема біля Траянових воріт.

29 липня 1014 візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 100-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя. За Василія II Візантія у 1020 році приєднала грузинські землі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василій II Болгаробійця