Василій II Болгаробійця

Василій II Болгаробійця
грец. Βασίλειος B' Βουλγαροκτόνος
Народився	958  Константинополь, Східна Римська імперія
Помер	15 грудня 1025  Константинополь, Східна Римська імперія
Поховання	Agios Ioannis Theologos, Kythnosd
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	імператор
Посада	Візантійський імператор
Конфесія	християнство
Рід	Македонська династія
Батько	Роман II Молодший
Мати	Феофана
Брати, сестри	Анна Порфірогенета і Констянтин VIII
Медіафайли у Вікісховищі

Василій ІІ Болгаробійця (957, за іншими даними 958 — 15 грудня 1025) — візантійський імператор (976–1025) з Македонської Вірменської династії. 3 976 по 985 рік фактично імперією керував перший міністр імперії Василь Ноф. Перша його воєнна компанія проти Болгарського царства закінчилась розгромом візантійського війська в битві біля Траянових воріт в 986 році. Подальші його воєнні компанії були більш успішнішими та завдяки його воєнному таланту та діям візантійських полководців Никифора Урана та Никифора Ксіфія Болгарське царство було підкорене в 1018 році. Згодом до складу Візантії ввійшло герцогсрво Салерно та Капуя в Італії. Вів він та його полководці численні воєнні компанії проти Фатимідського халіфа на сході імперії (зазвичай невдалі). В 1022 році царство Васпуракан ввійшло до складу Візантії. Помер 15 грудня 1025 року в розпал підготовки воєнної експедициї для відвоювання Сицилії. Дітей та дружини не мав.

Життєпис

Народився Василій 2 в 958 році в сім'ї візантійського імператора Романа 2 Лакапіна. З 960 року співправитель свого батька це робить його візантійським правителем з найдовшим терміном правління з 960 до 1025 року.В 963 році Роман 2 помер. Співправителями маленького на той час були:Феофана(мати його), Никифор Фока та Іоанн Цимісхій. Став самостійним правителем формально після смерті Іоанна Цимісхія 9 січня 976 року. Фактично ж став правити з 985 року після усунення голови уряду Никифора Нофа. сУ 987—989 за допомогою військ Великого князя Київського Володимира Святославича придушив заколот провінціальної знаті на чолі з Фокою Вардою. Намагаючись забезпечити собі постійну підтримку київського князя Володимира, видав заміж за нього свою сестру Анну. За правління Василія II візантійські війська завдали ряд поразок арабам і зайняли частину Месопотамії та Сирії.

У 976—1018 вів надзвичайно жорстокими методами війну з Болгарією (за що й був названий Болгаробійцею), яка завершилась її завоюванням, хоча й зазнавав важких поразок, зокрема біля Траянових воріт.

29 липня 1014 візантійці розгромили болгар у битві біля гори Беласиці. Імператор наказав осліпити 15 тисяч болгарських полонених. Кожному 100-му викололи лише одне око — їм довелось виступати в ролі поводирів решти сліпих. Побачивши це, болгарський цар Самуїл помер від горя. За Василія II Візантія у 1020 році приєднала грузинські землі.

Див. також

• Список Візантійських імператорів

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василій II Болгаробійця

• А. Г. Плахонін. Василій II Болгаробійця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 443. — ISBN 966-00-0734-5.
• Catherine Holmes. Василій ІІ у De Imperatoribus Romanis [Архівовано 13 березня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)