Васпураканське царство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васпураканське царство
Վասպուրականի թագավորություն
Вассальне царство
908 – 1021

Прапор Васпураканське царство

Прапор

Столиця Ван
Мова(и) Вірменська
Релігія Християнство (Вірменська апостольська церква)
Площа 40 870 км²
Населення 1 000 000
Династія Арцруніди
Тагавор
 - 908943 Гагік
 - 943959 Деренік
 - 959972 Абусахл
 - 972991 Саак
 - 9911003 Гурген
 - 10031021 Сенекерім

Васпураканське царство (вірм. Վասպուրականի թագավորություն) — вірменська феодальна держава династії Арцрунідів (908—1021) у межах історико-географічної області Васпуракан.

Територія[ред. | ред. код]

Васпураканське царство було найбільшим з васальних держав (Карс, Сюнік, Ташир-Дзорагет) середньовічного Анійського царства. Воно охоплювало східний басейн озера Ван; на сході його межі доходили до озера Урмія, на півночі — до річки Аракс і гори Арарат, на півдні — Таврських гір.


Васпураканське царство


Населення[ред. | ред. код]

За Сенекеріма (1003—1021) населення Васпураканського царства становило близько 1 млн осіб. Більшість людей проживалива в 4 тисячах сіл, а ремісники і торгівці — в 10 містах царства. На території царства було 72 фортеції і 115 монастирів.

Економіка[ред. | ред. код]

Через Васпураканське царство проходила південна гілка важливого торгового караванного шляху. Великого розвитку досягло ремісниче виробництво і торгівля. За царювання першого царя Гагіка Арцруні (908—943) велися великі будівельні роботи в столиці Ван і на острові Ахтамар.

церква Суб Хач на острові Ахтамар

Культура[ред. | ред. код]

Найбільшими представниками вірменської культури були зодчий Мануел і поет Григор Нарекаці.

Релігія[ред. | ред. код]

Державною релігією Васпуракана було християнство. На острів Ахтамар переселився католікос вірмен. Католицький престол був перенесений назад в область Айрарат, проте з тих пір і до XIX століття існувала Ахтамарська єпархія.

Васпураканськое царство охопив антифеодальний і антирелігійний рух тондракійців .

Крах[ред. | ред. код]

цар Гагік

На початку XI століття Васпураканське царство піддалося нападам тюркських племен, які йшли зі Сходу. Взимку 1021—1022 років воно було приєднано до Візантії і припинило самостійне існування[1]. Останній цар Сенекерім продав свої володіння, натомість отримав князівство в Каппадокії та місто Себастьєн в Малій Вірменії. Разом з ним переїхали десятки тисяч людей.

Царі[ред. | ред. код]

ім'я правил Примітки
Гагік 908943 Гагік-Хачик, син Ашота Арцруни
Деренік 943959 Деренік-Ашот, син Гагика
Абусахл 959972 Абусахл-Амазасп, син Гагика
Саак 972991 Ашот-Саак, син Абусахла
Гурген 9911003 Гурген-Хачик, син Абусахла
Сенекерім 10031021 Сенекерім-Ованес, син Абусахла

Примітки[ред. | ред. код]

  1. К. Н. Юзбашян.  // Византийский Временник. — Л.—М., 1979. — С. 79. [{{{archiveurl}}} Архівовано] з джерела 6 липня 2015.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]