Васьковичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Васьковичі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Рада/громада Васьковицька сільська рада
Код КОАТУУ 1822380901
Основні дані
Засноване 1763
Населення 1108
Площа 4,562 км²
Густота населення 242,88 осіб/км²
Поштовий індекс 11522
Телефонний код +380 4142
Географічні дані
Географічні координати 51°05′24″ пн. ш. 28°42′16″ сх. д. / 51.09000° пн. ш. 28.70444° сх. д. / 51.09000; 28.70444Координати: 51°05′24″ пн. ш. 28°42′16″ сх. д. / 51.09000° пн. ш. 28.70444° сх. д. / 51.09000; 28.70444
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Найближча залізнична станція Васьковичі
Місцева влада
Адреса ради 11522, Житомирська обл., Коростеньський р-н, с.Васьковичі, вул.Першотравнева,21 , тел. 6-42-13
Карта
Васьковичі is located in Україна
Васьковичі
Васьковичі
Васьковичі is located in Житомирська область
Васьковичі
Васьковичі

Васько́вичі — селище в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Населення становить 1108 осіб. Через село проходить залізниця, станція Васьковичі.

Історія[ред.ред. код]

Середньовіччя[ред.ред. код]

Територію нинішнього села Васьковичі із VI–X століття заселяли племена древлян. Вони були поширеними на території від Случі і Горині на заході і до Дніпра на сході, а на північ сягали Прип'яті, а до півдня були поширені аж до Тетерева та Здвижу.

Походження назви Васьковичі[ред.ред. код]

Назва села Васьковичі походить від назви місцевості, в якій воно виникло. Про винекнення села існує наступна легенда:

« Два дружинники Київського князя Ущап і Ханевич за військову службу в князівській дружині були нагороджені землею. Князь дав їм дозвіл, щоб вони їхали на захід від Києва і знайшли собі ще не зайняті землі, які їм сподобаються. Вони облюбували собі землю в місцевості Васьковичі по течії річки Шістень, притоки річки Ужи. По обох берегах річки Шістень були поляни та ліси. Південний берег річки був вкритий листяним лісом, а північний - сосновим. На цій місцевості дружинники поселились і почали займатись землеробством, мисливством, рибальством та бортництвом.  »

Новий час[ред.ред. код]

Перші згадки про село Васьковичі зустрічається в історичних документах за 1494 р., 1518 та 1545 роках, виданих литовськими князями, які підтверджували право жителів села на володіння землями.[1]

Печатка литовського князя Вітовта

Приміром, у акті 1494 року згадано первісну отчину цього роду — Ущаповичі та Васьковичі, а також вислугу, отриману від великого князя Вітовта, — Білево та Горошовичі. Ці володіння залишались у частинній співвласності нащадків роду Ущапа протягом XVI–XVII століть. А в 1518 році король Сигізмунд І Старий потвердив шляхтичам Васьковичам ґрунт у Васьковичах, половину Горошович разом із селищем Базарівкою та половину Ущапович, названих у документі отчиною Васьковичів, де були «дворища їхніх предків».[2]

Жителі села відносились здебільшого до міщан, які відбували підводну, шляхову та квартирну повинності. По підводній повинності жителі села були забов'язані забезпечувати підводами потреби поліції, перевезення рекрутів та засуджених на каторгу. По шляховій повинності жителі села мусили ремонтувати шляхи та мости, а по квартирній — надавати квартири різним урядовим особам.

Історія ХХ століття[ред.ред. код]

В роки Першої світової війни, жителі села Васьковичі брали активну участь у військових діях в лавах царської армії на східному фронті. В 1917 році після ліквідації самодержавства в Російській імперії, відбувається зміна влади. В 1918 році в селі Васьковичі проводяться перші вибори до сільської ради.

7 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Васьковичі проходила Волинська група (командувач - Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки.

В 1929 році в селі було організовано колгосп «Червоний хлібороб». В 1930 році створюються ще два — «Червоний ударник» та «Воля».

Друга світова війна[ред.ред. код]

Хід Другої світової війни у Європі у вигляді анімації

В 1941 році в село вторгаються німецькі війська, які руйнують колгоспне господарство і вчинять масові розстріли не покірного населення. Частину населення близько 40 чоловік було відправлено на примусові роботи до Німеччини. В 1942–1943 роках місцеве населення поповнює лави партизанського руху. Протягом 1941–1943 року в селі встановлюється режим німецької окупації. Село входило до генерального округу «Житомир» та Коростенського «крайзу». Наприкінці грудня 1943 року село визволяють від загарбників військові частини Червоної армії, а саме перейшли в наступ 13-а і 60-а армії. 13-а армія, обходячи Коростень з півночі і півдня, звільнила близько 150 населених пунктів. 60-а армія, посилена двома танковими корпусами, просунулася більш ніж на 40 км у напрямку м. Черняхів. Успішно просувалися вперед на Житомир 1-а гвардійська, 18-а та 3-а гвардійська танкова армії.[3]

Відомі люди[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Тектонічна будова[ред.ред. код]

Український щит

Село Васьковичі розташовано в межах Українського кристалічного щита, який утворився ще в докембрійський період. На території села щит в багатьох місцях виходить та поверхню, у вигляді окремих гранітних виступів. З середини протерозою (1 150 — 1 600 млн pp.) почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на кварцити і лупаки. Утворилися маси вивержених порід (коростенський плутон) Породи верхнього протерозою у межах щита відомі лише в його північно-західній частині, де вони складають овруцьку серію, утворену в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать дайкові породи з ізотопним віком, меншим 1 500 млн p. Більшість їх — діабази, частково порфірити. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії українського кристалічного щита.[4]

Палеогеографічні умови[ред.ред. код]

Близько 70 млн р. тому в крейдяний період на території сучасного села Васьковичі формується відносно глибоке море. Цей морський басейн проіснував на цій території до палеогену. В цей період на даній території формується морські відклади і лише 30 млн р. тому морські умови змінюються на континентальні. Остаточно на оточуючі ландшафти села Васьковичі вплинув період четвертних зледенінь, особливо Дніпровське зледеніння, що завершилось в палейстоцені на протязі 15-20 тисяч років тому. Саме від тоді територія села Васьковичі не зазнала кардинальних змін в рельєфі та ландшафтах.

Рельєф[ред.ред. код]

Поліська низовина позначена кольором

Село Васьковичі розташоване в межах південної частини Поліської низовини, яка має нахил на північ та північний схід. Дана місцевість розташована на 120–200 м вище рівня моря. Територію села прорізають долини річок Шистень та Граничівка, які є лівими притоками річки Уж.

Суспільно-географічне положення[ред.ред. код]

Село Васьковичі має сприятливе географічне положення. На південь від села розташоване місто Коростень, а на північ — місто Овруч. Через село проходить залізниця Санкт-Петербург-Одеса, автострада Житомир-Мозир, нафтопровід «Дружба», та високовольтна лінія електропередач із Кремечуцької ГЕС на Білорусь. Село розташоване від міста Коростень на відстані 18 км, від Житомира — 104 км, а від Києва — 162 км. Біля села розташоване селище :Нафтоперекачувальна станція «Плещівка» Державного акціонерного товариства "Магістральні нафтопроводи «Дружба».

Ландшафти[ред.ред. код]

Село розташоване в межах Українського Полісся, а тому тут переважає лісова рослинність. В долинах річок Шистень та Граничівка є лучні та лучно-болотні ландшафти. Але більшість ландшафтів в межах Васьковичів є антропогенними, здебільшого — агроландшафти та місця видобутку корисних копалин (кар'єри).

Екологія[ред.ред. код]

До 1986 року дана територія була однією із найбільш екологічно безпечною і сприятливою для проживання. Але внаслідок вибуху на ЧАЕС 26 квітня 1986 року — територія зазнала значного радіаційного забруднення, що вплинуло на здоров'я та відтік жителів із села.

Примітки[ред.ред. код]

  1. "Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов волынской епархии"
  2. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна"
  3. "Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941—1945, т. 4, М., 1962;"
  4. "Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003."

Література[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.