Васютинський Антон Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васютинський Антон Федорович
Народження 17 січня 1858(1858-01-17)
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Смерть 2 грудня 1935(1935-12-02) (77 років)
  СРСР
Поховання Смоленське православне кладовище
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1888)
Діяльність скульптор, художник, медальєр
Нагороди

Васютинський Антон Федорович у Вікісховищі?

Анто́н Фе́дорович (Антоній Афоційович) Васюти́нський (17 січня (29 січня) 1858, Кам'янець-Подільський — 2 грудня 1935, Ленінград, нині Санкт-Петербург) — український і російський художник-медальєр. Автор багатьох моделей і медалей Російської імперії та СРСР. Академік Петербурзької академії мистецтв (1908). Герой Праці (1922).

Життєпис[ред. | ред. код]

Золоті 5 карбованців 1899 року. Робота Антона Васютинського
Антон Васютинский. Ювілейна медаль на 50 річчя художньої діяльності Боголюбова О. П.

Народився в бідній родині. У три роки залишився без батька, рано почав працювати. Любов до малювання виявилася змалку, а навчатись улюбленій справі довелося вже пізно. Лише 1879 року він здобув освіту у Київській рисувальній школі, яку очолював Микола Мурашко. В липні 1881 року Васютинський став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. 1882 року його прийняли учнем натурного класу Академії з історичного живопису. Після трьох років напруженого навчання, через брак коштів та поганий стан здоров'я, повернувся до Кам'янця, щоб викладати уроки малювання в шкільних закладах міста. Та вже через рік знову з'явився у Петербурзі і перевівся до медальєрного класу в Академії мистецтв. Його успіхи у навчанні Академія відзначила декількома медалями. 1888 року за створення медалі «Геркулес, що вбиває триголову гідру» отримав золоту медаль першого достоїнства. Разом з цією медаллю йому надали звання класного художника першого ступеня.

Працюючи за направленням на Петербурзькому монетному дворі, він одночасно навчався на педагогічних курсах при Академії, щоб мати змогу викладати малювання в середніх навчальних закладах.

За рішенням Ради Академії Васютинський отримав закордонну стипендію та поїхав в Австрію студіювати медальєрну справу до одного з найвідоміших медальєрів того часу — Антона Шарффа (1845—1903). Після Відня відвідав Мюнхен, а потім поїхав у Париж, де плідно працював.

1891 року на Паризькій виставці його медалі відзначено Почесним дипломом. 1892 року він отримав премію за «медалі та ювелірні вироби з використанням медальєрної техніки».

1893 року Васютинський приїхав до Петербурга з Парижа вже визнаним медальєром. Як досвідчений майстер, отримав посаду старшого медальєра Петербурзького, монетного двору. Там, на Петербурзькому (потім — Петроградському, згодом — Ленінградському) монетнім дворі Васютинський і пропрацював все життя. Там виплекав цілу плеяду учнів та наступників (С. Тульчинського, М. Соколова, В. Голенецького та ін.). За роботою і помер. Поховано на Смоленському православному кладовищі (Васютинська дорога, дільниця 3). На могилі встановлено стелу, бюст із чавуну [1].

Свої роботи Васютинський експонував на багатьох виставках не тільки в Росії, а й в Італії, Німеччині, Франції. За досягнення в галузі медальєрного мистецтва 27 жовтня 1908 року його обрали академіком Петербурзької академії мистецтв.

1922 року за великий вклад у відновлення діяльності Петроградського монетного двору та організацію карбування радянських монет в стислі строки йому надано почесне звання Герой Праці.

Роботи[ред. | ред. код]

Васютинський різьбив медалі майже до всіх видатних подій Російської імперії останнього її періоду, а потім — Радянського Союзу періоду його становлення. Багато його медалей присвячено ювілеям видатних діячів мистецтва та науки (як російських, так і українських).

1885 року Васютинський виготовив взірці російської золотої та банківської срібної монет.

У 1912—1913 роках працював над виготовленням ювілейного карбованця до 300-річчя дому Романових.

У 1921—1923 роках виготовив штемпелі до монет радянської держави (срібні карбованець і 50 копійок, білонні 20, 15 та 10 копійок, золотий червонець).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]