Васютін Олександр Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Васютін
Олександр Васютін
Особисті дані
Народження 4 березня 1995(1995-03-04) (26 років)
  Санкт-Петербург, Росія
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Швеція «Юргорден»
Номер 15
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2013–2018 Росія «Зеніт» 0 (0)
2016–2018   Фінляндія «Лахті» 44 (-35/1)
2018–2019 Норвегія «Сарпсборг 08» 25 (-32)
2019– Росія «Зеніт» 2 (?)
2021–   Швеція «Юргорден» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2012 Росія Росія U-17 4 (-2)
2013 Росія Росія U-18 5 (-4)
2013–2014 Росія Росія U-19 6 (-14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 березня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 23 січня 2021.

Олександр Юрійович Васютін (рос. Александр Юрьевич Васютин, нар. 4 березня 1995, Санкт-Петербург) — російський футболіст, воротар клубу «Зеніт». На правах оренди грає за шведський «Юргорден».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець петербурзької футбольної школи «Зміна», тренер Анвер Абдулхакович Конєєв. За молодіжний склад «Зеніту» дебютував 18 травня 2013 року в матчі 29 туру проти нижньогородській «Волги» (0:2). Всього в молодіжній першості Росії провів 42 матчі, пропустив 56 голів. У листопаді 2013 зіграв два матчі в дебютному розіграші Юнацької ліги УЄФА — з «Атлетіко Мадрид» (3:4) і «Аустрією» (1:2), а команда посіла останнє місце в групі.

Олександр Васютін під час виступів за «Лахті». 2017 рік.

У серпні 2016 року був відданий в піврічну оренду в клуб чемпіонату Фінляндії «Лахті». 13 серпня в першому ж матчі проти «ПК-35 Вантаа» вийшов у стартовому складі і на другій компенсованій хвилині за рахунку 0:1 забив гол після подачі зі штрафного удару, прибігши в карний майданчик суперника.[1][2]. У лютому 2017 оренда була продовжена ще на рік. У 2017 році Васютін був визнаний найкращим воротарем чемпіонату, виступаючи за фінський «Лахті». Загалом за півтора роки оренди він провів 35 ігор у вищій фінській лізі за клуб.

У липні 2018 року перейшов до клубу чемпіонату Норвегії «Сарпсборг 08», але вже за рік, 23 липня 2019 року повернувся до «Зеніту».[3], підписавши угоду до кінця сезону 2022/23[4] і ставши третім воротарем команди після Михайла Кержакова і Андрія Луньова. Дебютував за рідну команду 30 жовтня 2019 року в домашньому матчі 1/8 Кубка Росії 2019/20 проти «Томі» (4:0), а перший матч у Прем'єр-лізі зіграв 15 липня 2020 року проти «Оренбурга» (4:1)[5]. З командою у 2020 році виграв «золотий требл» — чемпіонат, Кубок та Суперкубок Росії. Станом на 23 січня 2021 року відіграв за санкт-петербурзьку команду 2 матчі в національному чемпіонаті.

У лютому 2021 року шведський клуб «Юргорден» орендував воротаря з правом подальшого викупу контракту.[6]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Був у складі юнацької збірної Росії (U-17) в елітному раунді кваліфікації до чемпіонату Європи 2012 року, але на поле не виходив.[7].

У 2013 році став переможцем Меморіалу Гранаткіна[8] та турніру Slovakia Cup у складі збірної до 19 років).[9]. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 15 іграх, пропустивши 20 голів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Зеніт»: 2019–20
«Зеніт»: 2019–20
«Зеніт»: 2020

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]