На північ від села проходить шосейна дорога, що сполучає Івано-Франківську, Тернопільську і Львівську області. За 13 км на північ проходить залізниця Ходорів — Бережани, на південь— Ходорів — Івано-Франківськ.
Село розкинулося із заходу на схід у мальовничій місцевості, у низовині, з двох сторін оточене лісом.
Найстаріше місце, звідки починалось зародження села, має назву Кут. За матеріалами археологічних розкопок перші поселенці займалися таким промислом, як видобування каменю, виготовленням з нього прикрас, оздоблень. Звідси і походять славнозвісні "Гамбері" - Танька, Наталька і Ірка
Перший опис села Васючин (Wasziszen) наявний у грамоті Оти Пілецького від 18 серпня 1351 р.[1] Надалі Васючин (Wasyczyn) згадується 12 вересня 1435 року[2]. Ще через 100 років Васючин згадується як місто. Назва села за переказом походить від князя на прізвище Васюта. Він мав чимало земель. Ще й досі близько лісу є залишки фундаменту його будівлі.
Зв'язку прізвищ людей з назвою населеного пункту не існує. Одними з перших прізвищ були Гнип, Левицький, які в даний час найбільш поширені.
Боротьба українського народу за звільнення з-під гніту іноземних окупантів тривала довгий час. У 1603 році місцеві селяни побили двох шляхтичів, у 1616 році відмовились платити данину на польський костьол. Ще до вступу козацьких військ під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького жителі сіл Васючина, Воскресінців та Явча напали на замок у селі Журові. У 1711 році селяни спалили панську пасіку. За часів Австрії та Панської Польщі близько 250 га землі належало пану Тустаневському. Частина землі була власністю священика.
До Першої світової війни розпарцельовано між українцями фільварокВільхова, у 1930-х — між римо-католиками — фільварок Бахманка.
У 1939 році в селі проживало 2500 мешканців (2150 українців-грекокатоликів, 300 українців-римокатоликів, 40 поляків, 10 євреїв).[6]
Село було базою повстанців УПА, зокрема сотні «Батурина»[7]. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Букачівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Колоколин, Васючин, Княгиничі, Помонята і Явче.[8]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.[9]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[10].
Кізан Данило Данилович (1922 р.н., Васючин) — учасник національно-визвольної боротьби, член Юнацтва ОУН, за участь в визвольному русі під проводом ОУН у 1945 році був засуджений, ув'язнення відбував у Комі АРСР (Інта). Після звільнення повернувся на Україну, поселився в м. Сміла Черкаської області.
Левицький Роман Васильович (13.02.1962 р. — 12.08.1989 р.) — активіст Народного руху України, який 12 серпня 1989 року на вулиці Кармелюка в м. Івано-Франківськ був убитий за не до кінця з'ясованих обставин. На його честь названа центральна вулиця села Васючин, а також одна з вулиць в Івано-Франківську. Похований у селі Васючин, а біля будівлі місцевої влади встановлений пам'ятний знак на його честь.
Україна
.svg){kind=small}
