Васючин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Васючин
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Рогатинський район
Рада/громада Букачівська селищна рада
Код КОАТУУ 2624480601
Основні дані
Населення 817 (2001р)
Територія 14.357 км² км²
Густота населення 56.910 осіб/км²
Поштовий індекс 77033
Телефонний код +380 03435
Географічні дані
Географічні координати 49°21′13″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 49.35361° пн. ш. 24.46667° сх. д. / 49.35361; 24.46667Координати: 49°21′13″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 49.35361° пн. ш. 24.46667° сх. д. / 49.35361; 24.46667
Водойми Свірж
Місцева влада
Адреса ради 77033, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Васючин, вул. Р. Левицького, 96а
Карта
Васючин. Карта розташування: Україна
Васючин
Васючин
Васючин. Карта розташування: Івано-Франківська область
Васючин
Васючин

Васю́чин — село Рогатинського району Івано-Франківської області.

Розташування[ред. | ред. код]

Територія села Васючин знаходиться на Рогатинському Опіллі, що становить південну частину Подільської височини. Тут переважають лісостепові ландшафти.

Село розташоване на лівому березі річки Свірж, притоки Дністра. Багате такими родовищами як пісок, камінь, жовта глина.

На північ від села проходить шосейна дорога, що сполучає Івано-Франківську, Тернопільську і Львівську області. За 13 км на північ проходить залізниця Ходорів — Бережани, на південь Ходорів — Івано-Франківськ.

Село розкинулося із заходу на схід у мальовничій місцевості, в низовині, з двох сторін оточене лісом.

Історія[ред. | ред. код]

Зародження села[ред. | ред. код]

Найстаріше місце, звідки починалось зародження села, має назву Кут. За матеріалами археологічних розкопок перші поселенці займалися таким промислом, як видобування каменю, виготовленням з нього прикрас, оздоблень.

Перша письмова згадка[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Васючин (Wasyczyn) належить до 12 вересня 1435 року[1]. Через 100 років Васючин згадується як місто. Назва села походить від князя на прізвище Васюта. Він мав чимало земель. Ще й досі близько лісу є залишки фундаменту його будівлі. А ще раніше село називалось Білокамінь, до розгрому турками замку, який був на краю села.

У 1616 році Янові Лянцкоронському, синові подільського (кам'янецького) хорунжого Яна (також онукові галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського[2]) його тітка (Чурилова) «віддала в 6000 флоринів» Васючин і Волицю[3].

Дідичами села були, зокрема, Барановські (чоловіком Софії був Зигмунт Фредро — староста янівський, стольник і каштелян сяноцький.[4]

Діяльність жителів[ред. | ред. код]

Зв'язку прізвищ людей з назвою населеного пункту не існує. Одними з перших прізвищ були Гнип, Левицький, які в даний час найбільш поширені.

За часів Австрії та Панської Польщі близько 250 га землі належало пану Тустаневському. Частина землі була власністю священика.

Боротьба українського народу за звільнення з-під гніту іноземних окупантів тривала довгий час. У 1603 році місцеві селяни побили двох шляхтичів, у 1616 році відмовились платити данину на польський костьол, у 1711 році селяни спалили панську пасіку. Ще до вступу козацьких військ під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького жителі сіл Васючина, Воскресінців та Явча напали на замок у селі Журові.

У 1900-х роках розпарцельовано між українцями фільварок Вільхова, у 1930-х — між римо-католиками фільварок Бахманка.

У 1939 році в селі проживало 2500 мешканців (2150 українців, 40 поляків, 300 латинників, 10 євреїв)[5].

Село було базою повстанців УПА, зокрема сотні «Батурина»[6].

17.10.1954 облвиконком рішенням № 744 передав у Букачівському районі хутір Йосипівку з Васючинської сільської ради до Явченської сільської ради.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • у селі Васючин в дитячі роки деякий час проживав український художник, літератор та громадський діяч Юліан Іванович Панькевич.
  • До села приїжджав сам Микола Тридольський — засновник товариства «Січ».
  • Також відвідував село Кость Левицький, який балотувався до австрійського парламенту в 1908 році.
  • Часто відвідував Васючин генерал Тарнавський, який приїжджав до своєї сестри, що була дружиною місцевого священика.
  • Кізан Данило Данилович (1922 р.н., Васючин) — учасник національно-визвольної боротьби, член Юнацтва ОУН, за участь в визвольному русі під проводом ОУН у 1945 році був засуджений, ув'язнення відбував у Комі АРСР (Інта). Після звільнення повернувся на Україну, поселився в м. Сміла Черкаської області.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 1.
  2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.
  3. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 337. (пол.)
  4. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 317. (пол.)
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  6. Наддніпрянці та росіяни в сотні «Батурина» на Рогатинщині

Посилання[ред. | ред. код]